Ухвала суду № 36740772, 15.01.2014, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

15.01.2014 Єдиний унікальний номер 205/124/14-ц

2/205/77/14

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 січня 2014 року м. Дніпропетровськ

Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Мовчан Д. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 22» Дніпропетровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування витрат на відновлення здоров'я та стягнення моральної шкоди -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 22» Дніпропетровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування витрат на відновлення здоров'я та стягнення моральної шкоди.

Фактично судді із канцелярії Ленінського районного суду м. Дніпропетровська вищезазначений позов було передано 13 січня 2014 року.

Розглянувши подані матеріали, суддя доходить висновку, що вказана позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав:

1) відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, щодо вимог майнового характеру. Згідно із п. 9 ч.1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується. Всупереч вимогам процесуального закону, зокрема вказаному п.4 ч.1 ст. 119 ЦПК України, позивачем не зазначено в заяві ціну позову щодо вимог майнового характеру про стягнення на її користь понесених витрат на відновлення здоров'я. Тому позивачу слід зазначити в позові ціну позову щодо вимог майнового характеру;

2) у відповідності із п. 3 ч.1ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог. Разом з цим, у вказаній позовній заяві позивачем не чітко викладений зміст позовних вимог, зокрема позивачем в прохальній частині позову не зазначено розмір моральної шкоди, яку вона просить стягнути із відповідача (п. 5 прохальної частини позовної заяви). В той час, як згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Також позовна заява містить вимогу щодо притягнення винних до відповідальності за надання злочинних розпоряджень чи наказів та навмисному завданні шкоди (п.п. 6,7,9 прохальної частини позовної заяви), яка не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства. Так, із норми, яка закріплена у ст. 4 ЦПК України, вбачається, що при здійсненні правосуддя в порядку цивільного судочинства, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб способом, визначеним законами України. Способи захисту цивільних прав передбачені ст. 16 ЦК України. Суд зауважує, що встановлення ознак злочину у діях службових осіб під час виконання ними своїх посадових обов'язків та здійснення управлінської діяльності, притягнення їх до відповідальності за вчинення таких суспільно небезпечних діянь не відноситься до завдань цивільного судочинства. Означений висновок суду ґрунтується на вимогах ст. 2 Кримінального процесуального Кодексу України відповідно до диспозиції якої, одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Тому суд роз'яснює позивачеві її право на звернення до правоохоронних органів із відповідним повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення. У зв'язку з викладеним, позивачу слід уточнити свої позовні вимоги за цивільним позовом із врахуванням вищевказаних недоліків;

3) відповідно до вимог п. 7 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів, що додаються до заяви. Як вбачається із матеріалів позову до останнього додається документів на 164 аркушах у вигляді додатків, в той час, як сама позовна заява не містить переліку таких документів, які додаються, що суперечить вищевказаній вимозі процесуального закону. А тому позивачу необхідно подати до суду позовну заяву із зазначенням переліку усіх документів, що додаються до позовної заяви.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що зазначений цивільний позов ОСОБА_1 вказаним вимогам процесуального законодавства не відповідає.

У відповідності до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 120, 121 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційне підприємство № 22» Дніпропетровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування витрат на відновлення здоров'я та стягнення моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, строк - 5 (п'ять) днів з дня отримання ним копії ухвали.

Роз'яснити, що в разі невиконання даної ухвали в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку лише в частині визначення розміру судових витрат до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає

Суддя: Д. В. Мовчан