Постанова № 36738575, 19.12.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року (12год.10хв.)Справа № 808/8616/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренко М.С.,розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Державної екологічної інспекції у Запорізькій області

про: скасування припису №185/07-ПЗ від 29.10.2013,

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивача) до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить скасувати припис Державної екологічної інспекції у Запорізькій області №185/07-ПЗ від 29.10.2013.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте надав до суду клопотання про підтримання позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи зазначеної вище норми, відсутності потреби заслуховування свідків або експертів, наявність достатніх матеріалів та відсутність перешкод для розгляду справи по суті на підставі наявних у справі доказів, суд вирішив розглянути справу у порядку письмового провадження.

З урахуванням приписів статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її обставини та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

На підставі наказу від 29.10.2013 №824 та направлення від 29.10.2013 №833 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області було здійснено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, на підставі перевірки було складено акт.

В акті перевірки було встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема абзац другий ч. 1 ст. 10, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» - здійснення викидів забруднюючих речови в атмосферне повітря від опалювальних котлів (дві одиниці), які працюють на природному газі, без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади. На підставі цього акту видано Припис №185/07-ПЗ від 29.10.2013 року згідно з яким до 29.11.2013 року необхідно отримати дозвіл на викиди в атмосферне повітря.

При проведені перевірки та складанні припису, позивачем надавлись пояснення і документи про технічні характеристики котлів, однак заперечення не були прийтяні відповідачем до уваги.

Позивач не погоджується з Приписом №185/07-ПЗ від 29.10.2013 року вважає його таким, що не відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню у зв'язку з чим звернувся до суду.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись після отримання дозволу, виданого об'єкту господарювання.

Для визначення процедури та способу регулювання даного питання Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.05.2002 року № 177 затверджено Інструкцію «Про порядок та критерії встановлення на державний облік об'єктів, які завдають чи можуть завдати шкідливий вплив на здоров'я людей та стан атмосферного повітря, видів та об'ємів забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря». Згідно з цією інструкцією визначено перелік забруднюючих речовин, у разі викиду об'єктом таких речовин в атмосферне повітря, цей об'єкт підлягає державній реєстрації, яка здійснюється шляхом отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004 року № 317 затверджено ПЕРЕЛІК типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, згідно з яким визначені підприємства та їх вид діяльності, які потребують отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря.

Цей перелік зареєстровано Міністерством юстиції України 06.09.2004 року за № 1102/9701, в цей перелік входить : енергетика та переробна промисловість; виробництво та обробка металів; промисловість з переробки мінеральної сировини; хімічна промисловість; виробництво і обробка деревини; обробка та видалення відходів; інші види діяльності.

Згідно ст. 1 цього переліку тільки теплові установки, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт потребують отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря.

Як вбачається з матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище перший опалювальний котел «FEROLI» є номінальною тепловою потужністю 60 кВТ (або 0,06 МВТ). другий опалювальний котел «ВАХІ - 1,620» також є номінальною тепловою потужністю 60 кВТ (або 0,06 МВТ). Тобто сукупна номінальна теплова потужність котлів дорівнює 120 кВТ (або 0,12 МВТ).

Враховуючи наведені обставини та наданими до матеріалів справи доказами суд приходить до висновку, що номінальна потужність опалювальних котлів, які встановлені на ТОВ «Арнаут» є меншою ніж це зазначено у переліку, крім того у цьому переліку не визначено, що вид діяльності підприємства ТОВ «Арнаут» потребує будь-якого дозволу.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина третя статті 2 КАС України).

Частиною першою статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного припису, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Скасувати припис Державної екологічної інспекції у Запорізькій області № 185/07-ПЗ від 29.10.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко