Ухвала суду № 36733113, 20.01.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20357/13-ц Провадження № 22-ц/772/291/2014Головуючий в суді першої інстанції:Венгрин О. О.Категорія: 45Доповідач: Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Сопруна В.В.,

суддів: Марчук В.С., Медвецького С.К.,

при секретарі: Сніжко О.А.,

за участю: позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, 3-я особа Вінницька міська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення паркану, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, розірвання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, що по АДРЕСА_1, шляхом знесення паркану, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, шляхом стягнення з ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 10000,00 грн., у відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн., з ОСОБА_3 - 30000,00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, у відшкодування моральної шкоди - 60000,00 грн., розірвання договорів купівлі-продажу земельних ділянок: укладеного 24.09.2012 р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_5, предметом якого є земельні ділянки, площами 0,0060 га та 0,1000 га по АДРЕСА_2, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі №2819; укладеного 24.09.2012 р. між ОСОБА_6 і ОСОБА_5, предметом якого є земельна ділянка, площею 0,1000 га по АДРЕСА_3, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі №2822. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2013 року та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до висновку, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проживає АДРЕСА_1. Земельна ділянка зазначеного домоволодіння межує з земельною ділянкою відповідача ОСОБА_5, що по АДРЕСА_2, яка належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.09.2012 р. (а.с. 8 т. 2)

З акту обстеження меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 вбачається, що розглянувши звернення ОСОБА_5 від 10.12.2013 р. до департаменту архітектури, містобудування та кадастру міської ради з проханням вирішити питання законності встановлення паркану по межі земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2, в зв"язку з конфліктною ситуацією, яка виникла із власником будинковолодіння по АДРЕСА_1, комісією в складі працівників Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради, в присутності ОСОБА_5, з виходом на місце було проведено обстеження меж земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. Члени комісії, обстеживши земельну ділянку, зробивши при цьому необхідні заміри, встановили, що власником будинковолодіння по АДРЕСА_2 пересунуто паркан в бік свого будинковолодіння на 0,40 м з боку домоволодіння НОМЕР_1 та на 1,04 м з боку будинковолодіння по АДРЕСА_4. На схемі до акту також відображено, що землевласник ОСОБА_5 встановив паркан не на самій межі з домоволодінням позивачки ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), а на своїй земельній ділянці (АДРЕСА_2), зменшивши площу своєї земельної ділянки на 0,0020 га з боку домоволодіння по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов'язки сторін з доказування розподіляються таким чином: позивач повинен довести факти, що свідчать про існування правовідносин, з приводу яких виник спір, і про порушення відповідачем прав і законних інтересів позивача; відповідач повинен довести ті факти, на які він посилається, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову.

Колегія суддів погоджується з висновками районного суду та не вбачає підстав для усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення паркану, вважає що вказана вимога взагалі недоведена позивачем, так як вказаний паркан знаходиться на земельній ділянці відповідача ОСОБА_5, що підтверджується актом обстеження меж земельної ділянки (а.с.11) та схемою (а.с.12) з яких вбачається, що власником будинковолодіння по АДРЕСА_2 пересунуто паркан в бік свого будинковолодіння на 0,40 м з боку домоволодіння НОМЕР_1 та на 1,04 м з боку будинковолодіння по АДРЕСА_4. На схемі відображено, що відповідач ОСОБА_5 встановив паркан не на самій межі з домоволодінням позивачки ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), а на своїй земельній ділянці (АДРЕСА_2), зменшивши площу своєї земельної ділянки на 0,0020 га з боку домоволодіння по АДРЕСА_1, а тому й підстави для його знесення відсутні.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом першої інстанції вірно враховано, що позивачем в силу ст..60 ЦПК України не надано жодного доказу, які підтверджували спричинення їй відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_5 матеріальної та моральної шкоди.

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В матеріалах справи міститься рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2013 року (а.с.189-191) залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 05.08.2013 року (а.с.192-193), згідно якого відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок: укладеного 24.09.2012 р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_5, предметом якого є земельні ділянки, площами 0,0060 га та 0,1000 га по АДРЕСА_2, укладеного 24.09.2012 р. між ОСОБА_6 і ОСОБА_5, предметом якого є земельна ділянка, площею 0,1000 га по АДРЕСА_3.

Однак, в даному випадку мова йде про розірвання договорів купівлі - продажу. Апелянт в судовому засіданні не надала доказів та не навела підстав при яких би колегія суддів прийшла до висновку щодо розірвання вищевказаних договорів.

Відповідно до ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовано фактичні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам. Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає, оскільки позивач свої позовні вимоги не довела.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: підпис Сопрун В.В.

Судді: підписи Медвецький С.К.

Марчук В.С.

З оригіналом вірно: Сопрун В.В.