Вирок № 36732486, 15.01.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3734/13-к

1-КП/639/142/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 р. суд Жовтневого району м. Харкова у складі:

головуючого судді Чижиченко Д.В.

при секретарі Косенко С.М.

за участю прокурора Кушнаренко О.В., Омельченко І. І.

представника потерпілого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, працюючого водієм ПП «С-АУРУМ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 03 лютого 2013 р. о 04 годині 50 хвилин керував технічно справним автомобілем «ВАЗ -21061» реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_6, на якому рухався по проспекту Постишева з боку БК «Ілліча» в напрямку вулиці Єлізарова в м. Харкові. Під час руху по вказаному проспекту в районі заїзду до Григоровського бору ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого: п. 12.3 при появі небезпеки для руху або перешкод, яку водій об'єктивно спроможній був побачити, він повинен невідкладно прийняти міри для зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу або безпечного для других учасників руху об'їзду перешкоди, та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який йшов по проїжджій частині пр.. Постишева з правого боку по ходу руху автомобілю. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7, згідно висновку судово-медичної експертизи №190-А/13 від 01.03.2013 р. були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя і здоров'я у вигляді закритої черепно-мозгової травми з лінійним переломом потилочної кістки, пластиночним субдуральним крововиливом зліва, забоєм головного мозгу з очагом контузії лівої тім'яної долі, двох забійних ран волосистої частини голови та синців лиця, відкритого перелому діалізів обох кісток правої гомілки на границі середньої та нижньої третини зі зміщенням. Порушення правил дорожнього руху України ОСОБА_3 виразилися в тому, що він, керуючи транспортним засобом, при виникненні небезпеки для його руху у вигляді пішохода ОСОБА_2, який йшов по проїжджій частині проспекту Постишева з правового боку по ходу руху автомобілю, якого він об'єктивно міг бачити, не прийняв своєчасного засобу, створив небезпеку іншим учасникам дорожнього руху та допустив на нього наїзд, внаслідок чого спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя і здоров'я. Порушення правил безпеки дорожнього руху України ОСОБА_3 згідно висновку авто технічної експертизи №195/13 від 19.04.2013 р. перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та наслідками, що наступили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним та пояснив, що скоїв злочин при обставинах наведених вище. Також обвинувачений додав, що в ході досудового слідства показання давала добровільно без будь-якого фізичного та психологічного тиску з боку працівників міліції та інших осіб. ОСОБА_3 заявив, що раніше частково визнавав свою вину оскільки намагався пом'якшити покарання. Цивільний позов обвинувачений визнав в повному обсязі.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї провини, вина останнього підтверджується зібраними та проаналізованими судом доказами:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.02.2013 р. (арк. с. 8-9);

-протоколом огляду транспортного засобу від 03.02.2013 р. (арк.. с. 10- 11);

-висновком судово-медичної експертизи №190-А/13 від 04.02.2013 р., згідно з якою у потерпілого ОСОБА_2 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя і здоров'я у вигляді закритої черепно-мозгової травми з лінійним переломом потилочної кістки, пластиночним субдуральним крововиливом зліва, забоєм головного мозгу з очагом контузії лівої тім'яної долі, двох забійних ран волосистої частини голови та синців лиця, відкритого перелому діалізів обох кісток правої гомілки на границі середньої та нижньої третини зі зміщенням. Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких (арк. с. 38-39);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 07 квітня 2013 р. з участю ОСОБА_3 (арк. с. 40-42);

-висновком авто-технічної експертизи №195/13 від 19.04.2013 р., із змісту якої вбачається, що у даній дорожньо-транспортної ситуації, водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_3, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2 і 12.3 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці, водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (арк.. с. 48-51).

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї провини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, а також правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності і істинності позиції обвинуваченого, а у зв'язку з цим, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які наполягали на дослідженні доказів в повному обсязі, розглянув справу допитавши обвинуваченого, потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження.

Частинами 2 ст. 286 КК України передбачено кримінальну відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3, саме до такого висновку приходить суд та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні були вивченні дані про особу винного, встановлено, що ОСОБА_3 на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, працює водієм ПП «С-АУРУМ».

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, визнання своєї вини.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєних злочинів, пом'якшуючи покарання обставини, особу ОСОБА_3 його відношення до скоєного злочину, позицію потерпілого ОСОБА_2 та вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів можливо без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому йому слід обрати покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства, застосувавши положення ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбуття покарання з іспитовим строком.

Суд приходить до висновку про можливість не застосування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 працює водієм, іншої професії та заробітку не має, утримує неповнолітню дитини, має бажання відшкодувати завдану своїми діями шкоду.

Позов прокурора обґрунтований калькуляцією на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння ОСОБА_2, який знаходився на лікуванні у відділені полі травми з 03.02.2013 р. по 20.02.2013 р.

Позов ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди підтверджується наданими останнім чеками та квитанціями про витрати на лікування. Обґрунтованими суд вважає посилання ОСОБА_2 на понесені ним моральні страждання, які викладені в позові.

Позов прокурора прокуратури Харківської області задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, в особі Головного управління Державного казначейства України в Харківській області витрати на лікування постраждалих від кримінальних правопорушень у сумі 4027 гривень 30 копійок.

Позов ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в якості матеріальної шкоди 7721 гривню 38 копійок. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в якості моральної шкоди 30000 гривень 00 копійок.

Обов'язок відшкодування судових витрат покласти на обвинуваченого ОСОБА_3

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитом строком 3 (три) роки.

На підставі п. п. 2, 3 ст. 76 КК України ОСОБА_3 зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Судові витрати у розмірі 586 гривень 80 копійок стягнути з ОСОБА_3 з перерахування зазначених коштів на рр НДЕКЦ при УВС України в Харківській області № 31419544700005 МФО 851011 за експертні послуги.

Позов прокурора прокуратури Харківської області задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, в особі Головного управління Державного казначейства України в Харківській області витрати на лікування постраждалих від кримінальних правопорушень у сумі 4027 гривень 30 копійок, та перерахувати вказану суму на р/р 31252272210024 в УДК Харківської області, МФО 851011, код ОКПО 02012154.

Позов ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в якості матеріальної шкоди 7721 гривню 38 копійок. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в якості моральної шкоди 30000 гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілим та прокурору.

Суддя Д.В. Чижиченко