Ухвала суду № 36731887, 21.01.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 166/1472/13-к Провадження №11-кп/773/23/14 Головуючий у 1 інстанції:Савчук М.А. Категорія:ч.2 ст.286 КК України Доповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2014 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Гапончука В.В.,

суддів - Хомицького А.М., Оксентюка В.М.,

з участю

секретаря - Митюк О.В.,

прокурора - Леміщака Д.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12013020170000358 за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 11 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уродженець та житель АДРЕСА_1, освіта вища, одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючий, не судимий, -

засуджений за ч.2 ст. 286 КК України до 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання постановлено рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - особисте зобов'язання.

Захід забезпечення кримінального провадження залишено попередній у виді тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом - правом керування ОСОБА_1 транспортними засобами.

Накладено арешт на автомобіль «Опель-Комбо», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_1 для забезпечення заявленого цивільного позову потерпілим.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, відмовлено в решті позовних вимог.

Судові витрати у справі за проведення експертиз постановлено стягнути з обвинуваченого.

Вирішено питання про речові докази.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, суд

В С Т А Н О В И В :

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 22.05.2013 року близько 06 год. 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Опель Комбо», р.н. НОМЕР_1, рухаючись із сторони м. Ковель в напрямку смт. Ратне по автомобільній дорозі сполученням «Доманове-Ковель-Чернівці-Теребляче» в районі 26 км+600 м, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, втратив керованість автомобілем в результаті чого виїхав на праве по ходу руху узбіччя, після цього пересік свою смугу руху, зустрічну і ліве по ходу руху узбіччя, де допустив перекидання транспортного засобу у меліоративну канаву.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому потиличної кістки з забоєм головного мозку, що по ступеню тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння.

Одночасно під час дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, множинних розривів печінки, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, а також у вигляді закритих прямих розгинальних переломів ребер з обох сторін (по лопатковим лініям) з крововиливами в міжреберні м'язи, забій лівої та правої легені, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Внаслідок відкритої черепно-мозкової травми (перелому кісток основи черепа) настала смерть ОСОБА_5, а всі інші тілесні ушкодження сприяли настанню його смерті.

У прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3б), 2.9 а), 12.1 Правил дорожнього руху, які затверджені ПКМ України №1306 від 10.10.2001 року:

- п.2.3 б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну;

- п. 2.9. а) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;

- п.12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У поданій на вирок апеляції ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність його вини та правильність кваліфікації його дій, просить вирок щодо нього змінити, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. При цьому просить врахувати, що вчинив необережний злочин, свою вину у вчинену злочині визнав повністю, у вчиненому щиросердечно розкаявся, неодноразово просив вибачення у потерпілого у залі судового засідання та пропонував потерпілому ОСОБА_3 відшкодувати заподіяну шкоду. Заявлений потерпілим цивільним позов визнав. Крім того, зазначив, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, активно сприяв розкриттю злочину, за керування в стані алкогольного сп'яніння до відповідальності не притягувався, жодного разу до скоєного не був помічений у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, не допускав порушень громадського порядку. За місцем свого проживання характеризуюсь виключно з позитивної сторони. Також, має молодий вік, на його утриманні є дружина та двоє малолітніх дітей, одному з яких немає ще і року від народження, та хвора матір. ОСОБА_4, який хоча і отримав тілесні ушкодження внаслідок ДТП, будь-яких претензій до нього не має та відмовився від визнання його потерпілим у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь в суді першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_1 за ч.2 ст. 286 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Посилається на те, що при призначенні покарання не враховано тяжкість наслідків вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів та в результаті його скоєння заподіяно тяжкі наслідки у вигляді смерті ОСОБА_5 та тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4 Крім того, кримінальне правопорушення ОСОБА_1 вчинив, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на початку досудового розслідування вину у скоєному злочині не визнавав, намагаючись перекласти вину на померлого ОСОБА_5 Вину визнав лише після зібрання слідством прямих доказів, які вказували на вину ОСОБА_1 Вважає, що призначене покарання є м'яким, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Прокурор в поданому на апеляційну скаргу запереченні вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а призначене судом першої інстанції покарання є м'яким у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок його м'якості.

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляційних скарг, обвинуваченого та його захисника, які апеляційну скаргу обвинуваченого підтримали, а апеляційну скаргу прокурора заперечили, прокурора, який просив задовольнити свою скаргу, а апеляцію обвинуваченого відхилити, потерпілого, який апеляцію прокурора підтримав, а скаргу обвинуваченого не визнав, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 зазначеного у вироку правопорушення відповідає фактичним обставинам справи і в поданих апеляційних скаргах не заперечується.

Кваліфікація судом дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України є правильною і також не оспорюється.

Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ці вимоги закону при призначенні ОСОБА_1 покарання судом дотримані, а також в повній мірі враховані обставини на які зроблено посилання в апеляційних скаргах обвинуваченого та прокурора.

Зокрема, судом першої інстанції враховано обставини, які пом'якшують покарання, а саме: визнання обвинуваченим вини та щире каяття; обставину, яка обтяжує покарання, а саме: вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння; думку потерпілого ОСОБА_3, тяжкість вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу ОСОБА_1, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив необережний злочин, його позитивну характеристику за місцем проживання, наявність в нього на утриманні двох малолітніх дітей.

Висновок суду щодо призначеного ОСОБА_1 покарання належним чином у вироку вмотивований і підстав сумніватися у його правильності у колегії суддів не виникає.

Покарання ОСОБА_1 призначено в межах санкції ч.2 ст.286 КК України з дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України і є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Законних підстав для зміни чи скасування вироку по викладених в апеляційних скаргах доводах, тобто звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням чи призначення йому більш суворого покарання, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 11 листопада 2013 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом.

Головуючий:

Судді: