Рішення № 36730451, 13.01.2014, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

255/15796/13-ц

Провадження 2/255/3322/2013

Справа 255/15796/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Орєхова О.І.,

при секретарі - Ангеліній Н.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини.

Їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, доказом цієї обставини є договір купівлі - продажу квартири від 17.11.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 за реєстровим № 5589, зареєстрований в реєстрі права власності на нерухоме майно 30.11. 2006 року за № 13033314 в реєстровій книзі 853 дк-316. № запису 173.

Як вбачається з довідки КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька», власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2, особа, що зареєстрована в цієї квартирі - його син ОСОБА_4.

Квартира АДРЕСА_2 розташована над належною їй квартирою на 4-му поверсі.

За договорами оренди або на інших умовах, що їй невідомі, в цій квартирі багато років проживають не відповідачі, а інші особи, переважно іноземці з Близького Сходу.

Так, з відповіді на її звернення в державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області їй стало відомо, що на підставі договору оренди з 04.12.2013 року в квартирі АДРЕСА_2 проживає громадянин Іраку ОСОБА_6. Цей договір чомусь укладений ОСОБА_3,яка не зареєстрована в квартирі і не є її власницею.

Однак наявність такого договору підтверджує той факт, що відповідачі за договорами найму здають цю квартиру іншим особам.

Протягом кількох років особи, які мешкають в квартирі АДРЕСА_2, внаслідок недбальства систематично заливають її квартиру, внаслідок чого псуються меблі, предмети домашнього побуту.

Так, лише з січня 2013 року по вересень 2013 року технічною комісією ЖЕУ№8 КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» складено 6 актів про залиття її квартири.

04.01.2013 року - акт про те, що внаслідок недбалості квартирантів, які мешкають в квартирі АДРЕСА_2 , в квартирі № 20 залиті коридор і зал;

11.01.2013 року - акт про те, що внаслідок течі пральної машини в квартирі АДРЕСА_2 залиті санвузол і коридор в квартирі АДРЕСА_1;

17.04.2013 року - акт про те, що залиті зал і коридор в квартирі АДРЕСА_1 з-за недбалості мешканців квартири АДРЕСА_2;

29.04.2013 року - акт про те, що внаслідок відсутності герметизації ванни зі стіною в квартирі АДРЕСА_2 залиті зал, коридор в квартирі АДРЕСА_1, теча триває з 17.04.2013 р.(!);

29.05.2013 року - акт про чергове залиття квартири АДРЕСА_1 внаслідок недбалості мешканців квартири АДРЕСА_2;

20.09.2013 року - акт про те, що 14.09.2013 року, о 05 годині ранку, внаслідок переливу гарячої води у ванні в квартирі АДРЕСА_2 була залита квартира АДРЕСА_1. На виклик виїжджала аварійна служба, мешканці квартири АДРЕСА_2 навіть відмовились прибирати воду з полу.

Наведені докази свідчать про систематичну недбалість відповідачів, один з яких-її власник, інший - зареєстрована в ній особа, щодо утримання квартири в належному стані. Згідно з локальним кошторисом на ремонтно-відновлювальні роботи належної їй квартири, який складено станом на 02.10.2013 року, вартість її відновлювального ремонту становить 9 098,00 грн.

Після чергового залиття 20.09.2013 року вона і її мати похилого віку були змушені з»їхати з квартири і протягом 5 діб проживати на квартирі у м. Горлівка, в орендований квартирі, зважаючи на те, що оренда житла за межами Донецька значно дешевша, а залитій квартирі деякий час мешкати було неможливо.

За цей період проживання 26.09.2013 року нею було сплачено 1500 грн. Вона вважає, що ці витрати також пряма дійсна шкода, заподіяна неправомірними діями відповідачем, оскільки вони були вимушені на деякий час виїхати з вологої і холодної квартири.

Таким чином, розмір майнової шкоди, заподіяної їй внаслідок неправомірних дій відповідачів, становить 10 598 грн.

У відповідності до ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода ,заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що його заподіяла.

Викладені обставини підтверджують факт заподіяння їй майнової шкоди, неправомірні дії відповідачів, з-за недбалого ставлення яких до утримання квартири АДРЕСА_2 їй систематично і тривалий час завдається шкода, причинний зв'язок між їх неправомірними діями та завданням шкоди.

Окрім майнової їй також завдана моральна шкода, яка полягає в наступному: внаслідок неправомірних дій відповідачів систематично псується належне їй на праві власності майно, вона змушена витрачати час і суттєві зусилля для усунення наслідків залиття, витрачати з сімейного бюджету кошти, які б мали бути використані на інші невідкладні цілі.

Такі неправомірні дії відповідачів тривають з 2008 року, коли був складений один з перших актів про залиття від 22.07.2008 року.

Вона неодноразово зверталась в різні державні установи задля захисту своїх прав. Так, 21.09.2013 року і 01.10.2013 року вона зверталась з заявою у Ворошиловський РВ ДМУ ГУ МВС України в Донецькій області, але отримала відписки.

На її звернення до Ворошиловської районної у м. Донецьку ради вона отримала відповідь про те, що залиття належної мені квартири дійсно заподіяно з вини власників квартири АДРЕСА_2 і пораду звертатись до суду.

Згідно з ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода,заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, що його заподіяла, за умови вини.

Моральна шкода, заподіяна діями відповідачів, полягає в тому, що своїми неправомірними діями вони систематично псують належне їй на праві власності майно, вона змушена витрачати час, кошти, суттєві зусилля усунення наслідків залиття.

17.04.2013 року, після чергового залиття, вона захворіла, перебувала на лікарняному, що також є підтвердженням завданої їй моральної шкоди.

Розмір відшкодування моральної шкоди вона оцінює в 10 000 грн.

Згідно зі ст.1192 ЦК України суд з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ,тощо) або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі. Розмір збитків,що підлягають відшкодуванню потерпілому , визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Просила суд стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_4 в рівних частках на її, ОСОБА_1, користь у відшкодування матеріальної шкоди 10 598,00 грн., у відшкодування моральної шкоди - 10 000 грн., судові витрати в сумі 458,80 грн.

13 січня 2014 року ухвалою суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, в як в м. ості співвідповідача було залучено ОСОБА_3, як власника ? квартири АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просила суд позовні вимоги задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на її користь матеріальну шкоду спричинену залиттям квартири згідно локальної смети у сумі 9 098 гривень та 1 500 гривень понесені проживаючи в іншому місці та сплачені за оренду квартири, моральну шкоду у сумі 10 000 гривень, яка була заподіяна відповідачами неодноразовими залиттями її квартири, у зв»язку із тими незручностями, які вона відчувала після кожного залиття.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_1 визнав частково, з суми 9 098 гривень згідно локальної смети визнав лише третю частину, моральну шкоду у сумі 1000 гривень, інші вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити позивачці.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 в частині завданої матеріальної шкоди визнала в сумі 1000 гривень, моральну шкоду у сумі 300 гривень. В іншій частині вимоги не визнала та просила відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Судом встановлені наступні обставини.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується наявним в матеріалах справи договором купівлі-продажу від 17.11.2006 року ( а. с. 6 ).

Встановлено, що січня 2013 року по вересень 2013 року технічною комісією ЖЕУ№8 КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» складено 6 актів про залиття квартири позивачки, а саме: 04.01.2013 року - акт про те, що внаслідок недбалості квартирантів, які мешкають в квартирі АДРЕСА_2 , в квартирі АДРЕСА_1 залиті коридор і зал; 11.01.2013 року - акт про те, що внаслідок течі пральної машини в квартирі АДРЕСА_2 залиті санвузол і коридор в квартирі АДРЕСА_1; 17.04.2013 року - акт про те, що залиті зал і коридор в квартирі АДРЕСА_1 з-за недбалості мешканців квартири АДРЕСА_2; 29.04.2013 року - акт про те, що внаслідок відсутності герметизації ванни зі стіною в квартирі АДРЕСА_2 залиті зал, коридор в квартирі АДРЕСА_1, теча триває з 17.04.2013 р.(!); 29.05.2013 року - акт про чергове залиття квартири АДРЕСА_1 внаслідок недбалості мешканців квартири АДРЕСА_2; 20.09.2013 року - акт про те, що 14.09.2013 року, о 05 годині ранку, внаслідок переливу гарячої води у ванні в квартирі АДРЕСА_2 була залита квартира АДРЕСА_1. На виклик виїжджала аварійна служба, мешканці квартири АДРЕСА_2 відмовились прибирати воду з полу.

Квартира АДРЕСА_2 належить на праві загальної часткової власності по ? ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується наявним в матеріалах справи договором купівлі-продажу від 17.12.2002 року.

Факти залиття квартири АДРЕСА_1, у судовому засіданні підтверджені актами, складеними начальником ЖЕУ № 8 Мирошниченко Ю.Л., майстером технічної ділянки ОСОБА_9, майстром р/у ОСОБА_10, сл. сантехніком ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 у присутності позивача ОСОБА_1 ( 6 актів від 04.01.2013 року, 11.01.2013 року, 17.04.2013 року, 29.04.2013 року, 29.05.2013 року, 20.09.2013 року ).

У вищевказаних актах відображені форма, характер і обсяги ушкоджень.

Згідно локальної смети № 2-1-1, складеної КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька», вартість ремонтно-будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_1, у зв»язку з залиттям на момент проведення робіт складає 9 098 гривень.

Частина 1 статті 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно частини 3 статті 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов»язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В судовому засіданні встановлено, що власниками квартири АДРЕСА_2, квартира певний час здавалася в оренду, в якій мешкав ОСОБА_6, що підтверджено відповідачами та після неодноразових залитій квартири позивачки відповідачі розірвали договір оренди а орендаря попросили з» їхати з орендованої квартири, де після з'їзду останнього з листопада у вищевказаній квартирі мешкає відповідач ОСОБА_2

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтвердив, що дійсно мали місце залиття квартири позивачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягає доказуванню.

Посилання відповідачів на те, що квартира позивачки були залита не з їх вини, а звини орендаря не заслуговує на увагу, оскільки у відповідності до вимог діючого законодавства власник зобов»язаний утримувати майно, що йому належить та не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію.

Щодо посилань відповідачів на те, що смета складена житлово-експлуатаційною організацією та яка додана позивачкою до матеріалів справи, складена з порушенням та не відповідає дійсності, то такі посилання не заслуговують на увагу, так як з боку відповідачів не надано жодного належного та допустимого доказу у розумінні ст. 60 ЦПК України.

В частині 4 ст. 60 ЦПК України зазначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На запропонування судом відповідачам призначити судово-будівельну експертизу щодо визначення вартості шкоди, заподіяної залиттям квартири позивачки, останні відмовилися.

Проаналізувавши надані сторонами докази, з урахуванням пояснень сторін, суд вважає, що спричинена позивачці вищевказана матеріальна шкода, у відповідності із положеннями ст. 1166 ЦК України, повинна бути стягнута солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, як власників квартири АДРЕСА_2, з вини яких сталося залиття квартири позивачки ОСОБА_1, як власники, які не утримували своє майно в належному стані.

При цьому, суд вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_4 є такими, що не підлягають задоволенню, так як є безпідставними та необґрунтованими.

Стосовно позовних вимог позивачки ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідачів 1500 гривень, які були понесені нею за оренду квартири, не підлягають задоволенню, так як з боку позивачки не надано належного та допустимого доказу того факту, що нею дійсно було укладено договір оренди жилого приміщення, а саме по собі квитанція, яка наявна в матеріалах справи та на яку посилалася позивачка не може бути належним доказом.

Щодо позовних вимог позивачки про стягнення з відповідачів на її користь моральної шкоди у сумі 10 000 гривень, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з п. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Обговорюючи питання про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що позивачці залиттям квартири, заподіяна й моральна шкода, розмір якої, із урахуванням характеру і тривалості страждань позивача, які своїми неправомірними діями вони систематично псують належне позивачці на праві власності майно, яка змушена витрачати час, кошти, суттєві зусилля усунення наслідків залиття, суд оцінює в 2000 гривень і вважає за необхідне стягнути їх солідарно з відповідачів на користь позивача.

В силу ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати при зверненні до суду у розмірі 458,80 гривень.

На підставі ст.ст. 22, 23, 319, 322, 1166, 1167, 1192 ЦК України та, керуючись ст.ст. 3, 5, 10, 15, 60, ч. 1 ст. 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири у сумі 9 098 гривень, моральну шкоду у сумі 2 000 гривень та судові витрати у сумі 458,80 гривень, а всього 11 556,80 ( одинадцять тисяч п»ятсот п»ятьдесят шість гривень вісімдесят копійок ).

В решті позовних вимог, - відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О.І. Орєхов