Постанова № 36726859, 08.01.2014, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/176/13-а

пров. №2-а/544/1/2014

П О С Т А Н О В А

іменем України

08 січня 2014 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря - Несена О.І.,

позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2 (фізичних осіб), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду на вул. Леніна, 41 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Пирятинському районі про зарахування пільгового стажу та зобов'язання провести нарахування пільгової пенсії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся у лютому 2013 року до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Пирятинському районі Полтавської області про зарахування пільгового стажу та зобов'язання провести нарахування пільгової пенсії.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.12.2012 йому виповнилося 55 років. У період з 03.07.1980 по 04.08.1983 року з 23.07.1986 по 05.08.1997 року на умовах повного робочого дня він працював машиністом холодильних аміачних установок на Полтавському виробничому об'єднанні по птахівництву «Пирятинська птахофабрика» (реорганізоване у АТ «Пирятинська птахофабрика»), що знаходилося у с. Вікторія Пирятинського району Полтавської області, що відноситься до Списку №2 професій та посад з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. З 09.09.2005 року ЗАТ «Пирятинська птахофабрика» припинило свою діяльність.

Оскільки позивач має необхідний стаж роботи на посаді машиніста холодильно-аміачних установок для призначення пенсії на пільгових умовах, він звернувся до управління Пенсійного фонду України у Пирятинському районі Полтавської області для призначення йому пільгової пенсії 28.01.2013 року. У своїй заяві просив при вирішенні питання щодо зарахування йому в пільговий стаж роботи у шкідливих умовах праці у період з 23.07.1986 по 05.08.1997 року заслухати свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Також просив врахувати, що відповідно до Постанови Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 14 січня 1969 року № 24 «Про затвердження розділу «Професії робітників, загальні для всіх галузей народного господарства» Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника» та Всесоюзним Класифікатором професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженого Постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 27 серпня 1986 року №16 та введеного в дію з 1 січня 1987 року, не передбачено посади оператора аміачно-холодильного обладнання, тому ця посада не могла бути у штатному розписі підприємства. Невірний запис у трудовій книжці позивача виник внаслідок некваліфікованих дій відділу кадру підприємства. Але ці обставини відповідачем залишилися нерозглянутими та листом начальника управління Пенсійного Фонду України від 31.01.2013 позивачу відмовлено у призначенні пенсії посилаючись на те, що посада оператора компресорного цеху холодильних аміачних установок не передбачена Списком посад №2 і Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Полтавській області від 14.03.2011 року йому було відмовлено в підтвердженні періоду роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії з 23.07.1986 по 05.08.1997 року.

Надати інші докази його роботи в шкідливих умовах він не може, оскільки підприємство, на якому він працював, ліквідоване.

Просить суд визнати йому період роботи з 23.07.1986 по 05.08.1997 року на Полтавському виробничому об'єднанні по птахівництву «Пирятинська птахофабрика» (реорганізоване у АТ «Пирятинська птахофабрика»), що знаходилося у с. Вікторія Пирятинського району Полтавської області, на посаді машиніста холодильних аміачних установок на умовах повного робочого дня на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Пирятинському районі Полтавської області нарахувати йому пенсію на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням пільгового стажу з 23.07.1986 по 05.08.1997, з 01.02.2013 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 також підтримав та просив їх задовольнити. Пояснив, що позивач працював на Пирятинській птахофабриці з 1979 року, з липня 1980 по серпень 1983 року був переведений на посаду машиніста аміачних холодильних установок забійного цеху. У липні 1986 року був відбудований новий забійний цех і його переведено на посаду машиніста холодильно-аміачних установок цього цеха. Весь період роботи на вказаній посаді з 23.07.1986 по 05.08.1997 року він виконував роботу машиніста, працював з компресором, який працює на аміаку. Всі працівники, в тому числі і він, що працювали у цеху, були забезпечені спецодягом та спеціальними засобами захисту, отримували молоко за шкідливі умови праці. Крім того, в цей період позивач проходив навчання по професії машиніста холодильних установок і отримав відповідну кваліфікацію. Проте, відповідач вказаний період роботи не зарахував до пільгового стажу, посилаючись на те, що посада оператора компресорного цеху холодильних аміачних установок не передбачена Списком посад №2. Управління не розглянуло доводів ОСОБА_1 про те, що в період його роботи професії оператора аміачно-холодильного обладнання не існувало.

Уточнив позовні вимоги та просив визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України Пирятинського району Полтавської області від 31.01.2013 щодо не призначення позивачу пенсії на пільгових умовах та зобов'язати нарахувати йому пенсію на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням пільгового стажу з 23.07.1986 по 05.08.1997, з 01.02.2013 року.

Представник управління Пенсійного фонду України Пирятинського району Полтавської області у судове засідання не з'явився, направив до суду заперечення проти позову та прохання слухати справу у його відсутність. Відповідач позов не визнав у повному обсязі, зазначивши, що підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 23.07.1986 по 05.08.1997 року немає, у зв'язку з тим, що посада оператора компресорного цеху не передбачена розділом ХХХІІ Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173. Крім того, зазначив, що відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року №110, встановлення свідками спеціального трудового стажу не передбачено. Згідно цього Порядку, показання свідків можуть братися для підтвердження стажу роботи лише за відсутності письмових доказів про роботу позивача. В даному випадку основним документом позивача, що підтверджує його стаж є трудова книжка, де чітко зазначено на якій посаді працював позивач. Також відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок, показання свідків не можуть бути підставою для виправлення внесених раніше записів у трудову книжку. Тому вважає вимоги позивача необґрунтованими, просить відмовити у їх задоволенні.

Суд, заслухавши позивача, його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини:

Позивач ОСОБА_1 з 25.04.1979 року прийнятий на посаду слюсаря ЦРМ Полтавського виробничого об'єднання по птахівництву «Пирятинська птахофабрика», розташованого у с. Вікторія Пирятинського району Полтавської області. З 03.07.1980 по 03.08.1983 року працював на вказаному підприємстві машиністом холодильних аміачних установок, що підтверджується копією трудової книжки та наказу №126-к від 02.07.1980 (а.с.13-16,83). Згідно наказу від 25.07.1986 № 153-к позивач був переведений на посаду оператора компресорного цеху з 23 липня 1986 року та працював на цій посаді вищевказаного підприємства до 05.08.1997 року (а.с.84,14), яке у 1994 році було реорганізоване у АТ «Пирятинська птахофабрика», у 1997 році перейменовано у ВАТ «Пирятинська птахофабрика», що зазначено в трудовій книжці позивача.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено призначення пенсій за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловікам - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно Порядку застосування списків №2, який затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 та зареєстровано в Мінстрестві юстиції України 01.12.2005р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

У період роботи позивача з 1986 року до 1991 року діяв Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року, згідно якого до Розділу ХХХІІ включена посада машиніста, що обслуговує аміачно-холодильні в промисловості.

У період роботи позивача з 1992 року до 1997 року також діяли Списки № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які були затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року (Розділ XXXIII) та Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року (Розділ XXXIII), згідно з якими обумовлено застосування Списків за результатами атестації робочих місць. Працівники, що обіймали посаду машиніста, що обслуговує аміачно-холодильні установки в промисловості користувалися правом пільгового пенсійного забезпечення за вказаними Списками.

Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у Пирятинському районі Полтавської області для призначення пенсії на пільгових умовах, проте, не надав документи, визначені законодавством, що підтверджують період роботи на умовах повного робочого дня на роботах із шкідливими та важкими умовами праці.

Відповідно до Постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів

роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Оскільки ЗАТ «Пирятинська птахофабрика» припинило свою діяльність з 09.09.2005 року у зв'язку з банкрутством, в зв'язку з чим позивач не мав змоги отримати уточнюючу довідку, відповідно до вищевказаного Порядку, його заяву про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах передано на розгляд комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Полтавській області.

Рішенням комісії від 14.03.2011 року було прийнято рішення про підтвердження пільгового стажу ОСОБА_1 за період роботи на посаді машиніста холодильних установок з 03.07.1980 по 03.08.1983 року та відмовлено в підтвердженні періоду роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії за період з 23.07.1986 по 05.08.1997 року внаслідок недоведеності робіт на посаді компресорщика, що обслуговує аміачно-холодильні установки, так як в його трудовій книжці записано, що він з 23.07.1986 року переведений оператором компресорного цеха холодильних аміачних установок (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 виповнилося 55 років (а.с.11).

28 січня 2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Пирятинському районі Полтавської області для призначення йому пільгової пенсії (а.с.27). У своїй заяві просив при вирішенні питання щодо зарахування йому в пільговий стаж роботи у шкідливих умовах праці у період з 23.07.1986 по 05.08.1997 року заслухати свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Також просив врахувати, що відповідно до Постанови Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 14 січня 1969 року № 24 «Про затвердження розділу «Професії робітників, загальні для всіх галузей народного господарства» Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника» та Всесоюзним Класифікатором професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженого Постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 27 серпня 1986 року №16 та введеного в дію з 1 січня 1987 року, не передбачено посади оператора аміачно-холодильного обладнання, тому ця посада не могла бути у штатному розписі підприємства. Невірний запис у трудовій книжці позивача виник внаслідок некваліфікованих дій відділу кадру підприємства.

Листом начальника управління Пенсійного Фонду України від 31.01.2013 позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії посилаючись на те, що посада оператора компресорного цеху холодильних аміачних установок не передбачена Списком посад №2 і Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Полтавській області від 14.03.2011 року йому було відмовлено в підтвердженні періоду роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, з 23.07.1986 по 05.08.1997 року. (а.с.28).

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Частина 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Стаття 8 КАС України вказує, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що за принципом верховенства права рішення, дії чи бездіяльність повинні відповідати закону і бути вчиненими в межах повноважень суб'єктом владних повноважень, але якщо вони порушують права, свободи чи законні інтереси заявника, то такі рішення, дії або бездіяльність є неправомірними.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову з тих підстав, що відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року №110, встановлення свідками спеціального трудового стажу не передбачено, а основним документом позивача, що підтверджує його стаж є трудова книжка, де чітко зазначено на якій посаді він працював.

Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162, п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, передбачено, що запис про найменування професії, на яку прийнято працівника, повинна відповідати найменуванням професій, посад, зазначених у Єдиному тарифно - кваліфікаційному довіднику робіт та професій робочих.

Чинною на період роботи позивача Постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 14 січня 1969 року № 24 «Про затвердження розділу «Професії робітників, загальні для всіх галузей народного господарства» Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника» та Всесоюзним Класифікатором професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженого Постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 27 серпня 1986 року №16 та введеного в дію з 1 січня 1987 року, не передбачено посади оператора аміачно-холодильного обладнання, тому ця посада не могла бути внесена до штатного розпису підприємства (а.с.17-19).

В судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4, які зазначили, що працювали з позивачем на Пирятинській птахофабриці с. Вікторія Пирятинського району в одному компресорному цеху ( ОСОБА_3 - з 1986 по 1995 роки, ОСОБА_4 - з 1988 по 1997 роки), у всіх працівників цеху були одинакові посадові обов'язки, що полягали в обслуговуванні та ремонті аміачно-холодильних установок. Всі працювали в шкідливих умовах, в зв'язку з чим були забезпечені спецодягом та спеціальними засобами захисту, отримували молоко, їм давали додаткову відпустку - 24 дні. ОСОБА_3 працював в одній зміні з позивачем повний робочий день, вони виконували одну роботу.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він працював механіком на Пирятинській птахофабриці с. Вікторія Пирятинського району. Позивач працював спочатку машиністом у старому компресорному цеху, а потім був переведений у новий цех, де виконував роботу машиніста холодильних установок. Вказав, що в даному цеху працювали тільки машиністи, інших посад не було. Всі працівники цеху обслуговували установку, що працювала на аміаку, в зв'язку з чим їх умови праці були шкідливими і вони забезпечувалися протигазами для роботи у цеху.

Дослідженим у судовому засіданні у цивільній справі №1624/3107/12 протоколом допиту у виїзному засіданні від 14 грудня 2012 року свідка ОСОБА_7 (а.с.94) встановлено, що з 1976 по 1997 рік він працював машиністом аміачно-холодильних установок компресорного цеху на Пирятинській птахофабриці. Працівники компресорного цеху працювали у 3 зміни по 2 чоловіки, виконуючи обов'язки машиніста аміачно-холодильних установок, в тому числі і позивач, який прийшов на роботу у новий цех у 1986 році. Посади оператора в цеху не було. В заявах про надання йому відпусток він вказував свою посаду як машиніст холодильних установок, але з наказами про їх надання він не був ознайомлений. Згодом він виявив, що інспектор по кадрам підприємства не вказала у його трудовій книжці про те, що він працював на посаді машиніста і за його проханням вона внесла відповідні виправлення у трудову книжку. В зв'язку з цим йому було призначено пільгову пенсію. Підтвердив, що всі працівники цеху виконували одну роботу і працювали у шкідливих умовах праці.

Про те, що у трудовій книжці позивача його посаду невірно, насамперед у зв'язку із некваліфікованими діями відділу кадрів, визначено як оператор, а не машиніст, що обслуговує аміачно-холодильні установки, свідчать і досліджені у судовому засіданні копії наказів, що передані на зберігання до трудового архіву Пирятинської районної ради.

Згідно наказу від 25.07.1986 № 153-к позивач був переведений на посаду оператора компресорного цеху з 23 липня 1986 року, а в наказах про надання йому відпусток від 02.03.1987 №44-к (а.с.86) та від 05.07.1987 №148-к (а.с.85) його посада зазначається відповідно машиніст компресорних установок та машиніст холодильно-аміачних установок. Згідно копії трудової книжки свідка ОСОБА_7 з 1976 по 1997 рік він працював на посаді машиніста аміачно-холодильних установок (а.с.81), а в копії наказу від 25.07.1992 року № 105-к (а.с.89) йому надано відпустку як оператору аміачно-холодильного обладнання. Крім того, встановлено, що посада позивача, зазначена у трудовій книжці, не відповідає тексту наказу про його переведення, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

З копій досліджених наказів також вбачається, що ОСОБА_1 під час роботи в компресорному цеху Пирятинської птахофабрики, щорічно надавалися відпустки тривалістю 24 робочих дні, що дає підстави стверджувати про його роботу на умовах повного робочого дня (а.с.85-89).

Крім того, відповідно до наказу від 25 жовтня 1986 року № 244-к (а.с.93) ОСОБА_1, машиніст холодильних установок, був направлений на навчання в Полтавський учбово-курсовий комбінат з 27 жовтня 1986 року строком на три місяці по спеціальності машиністи холодильних установок. Після проходження курсу навчання ОСОБА_1 присвоєна кваліфікація - машиніст холодильних установок, про що видане відповідне посвідчення. У подальшому позивач у 1993, 1994 та 1995 роках проходив повторну перевірку знань з правил безпечної експлуатації за присвоєною йому кваліфікацією (а.с.8-9).

Відповідно до Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника» та Всесоюзним Класифікатором професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженого Постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 27 серпня 1986 року №16 до функціональних обов'язків машиніста холодильних установок входить обслуговування холодильних установок різних систем і різної потужності. Машиніст: підтримує найпродуктивніший режим роботи холодильних установок, регулює роботу компресорів аміачних і водяних насосів, ресиверів, конденсаторів, випарників та інших механізмів холодильних установок, спостерігає за справністю двигунів, трубопроводів, арматури, приладів та апаратури, визначає та усуває несправності в роботі агрегатів і апаратури холодильних установок, знімає індикаторні діаграми, контролює якість подаваного в випарники холодагента, а також тиску і температури в компресорах, веде записи про роботу установок і витрат холодагента і електроенергії. З пояснень свідків вбачається, що працівники компресорного цеху, які обслуговували аміачно-холодильну установку, виконувли посадові обов'язки за переліченими вище характеристиками.

Іншим чином, аніж у судовому порядку, позивач не може підтвердити свою роботу у шкідливих умовах праці, оскільки підприємство ЗАТ «Пирятинська птахофабрика», на якому він працював було ліквідовано. Документи по особовому складу, які б підтвердили спеціальний трудовий стаж позивача, в тому числі про проведення атестації робочих місць, за період з 1986 по 1997 роки до архіву не передавалися (а.с.82).

З огляду на викладене, суд вважає, що незабезпечення підприємством, на якому працював позивач, збереження необхідних документів для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, не може бути підставою для порушення або обмеження прав позивача.

Дані обставини підтверджують те, що робота позивача, який фактично виконував функції машиніста холодильних установок, відноситься до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, не дивлячись на те, що при заповненні трудової книжки було неправильно записано назву професії - оператора аміачно-холодильного обладнання.

З пояснень позивача та свідків вбачається, що в компресорному цеху, де вони працювали, знаходились холодильні агрегати, які працювали на аміаку. Холодильні установки охолоджували холодильні камери, в яких зберігалася продукція птахофабрики.

Робота аміачних холодильних установок - цілодобова, без вихідних, і обслуговувалась машиністами аміачних холодильних установок позмінно. Аміак - отруйний, вибухонебезпечний газ і шкідливий для здоров'я. Машиністи аміачних холодильних установок працювали в протигазах та їм на спеціальне харчування видавалось молоко і до річної відпустки додатково надавались шість днів через шкідливі умови праці.

Тому суд вважає, що характер виконуваних робіт та умов праці позивача в період з 23.07.1986 по 05.08.1997 вказує, що він виконував роботу за професією машиніста, що обслуговує аміачно-холодильні в промисловості, зайнятість в якій дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та яка відповідає тій посаді, яка визначена у Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Постановою Ради Мінітсраів СРСР від 22 серпня 1956 року. Матеріали справи, надані позивачем у підтвердження своїх доводів, не свідчать про те, що позивач працював неповний робочий день.

Що стосується доводів відповідача про відсутність належних доказів на проведення атестації робочого місця позивача за час його перебування на посаді машиніста аміачних холодильних установок, суд зважає на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці. Даним порядком зокрема визначено, що згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії за віком на пільгових умовах за списками №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Положенням пункту 4 зазначеного Порядку передбачено, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Не проведення або неналежне проведення атестації робочих місць, не можуть позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, відмова Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області в зарахуванні стажу роботи позивача з 23.07.1986 по 05.08.1997 на посаді машиніста аміачно- холодильних установок компресорного цеху до пільгового стажу, що дає право призначити йому пенсію на пільгових умовах, на підставі відсутності атестації робочого місця позивача є також неправомірною, оскільки обов'язок проведення та відповідальність за несвоєчасне проведення атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.92 р. № 422 покладено на керівника підприємства, організації, а тому не може бути підставою для відмови у включенні відповідного періоду роботи до пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2011 року по адміністративній справі № К-13391/07 та від 15 липня 2009 року по адміністративній справі № К-10213/07.

Відповідно до приписів пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, з вищенаведеного випливає, що відповідач повинен зарахувати позивачу в стаж роботи зі шкідливими та важкими умовами праці строк з 23.07.1986 по 05.08.1997 (11 років та 12 днів) на посаді машиніста аміачних холодильних установок, що з урахуванням загального стажу роботи 14 років 1 місяць на посадах, що дають йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 55-річного віку.

Відповідно ст. 83 та ст. 87 Закону пенсія призначається з дня звернення за пенсією, а пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Пирятинському районі Полавської області області щодо зобов'язання призначити пільгову пенсію за віком, передбачену п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є обґрунтованими.

На підставі викладеного, ст.19,46 Конституції України, Закону України "Про пенсійне забезпечення", керуючись статтями 2,7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України у Пирятинському районі Полтавської області від 31.01.2013 № 2/ К-02 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Пирятинському районі Полтавської області зарахувати період з 23.07.1986 по 05.08.1997 року у пільговий стаж та призначити пенсію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до п «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту звернення до Управління Пенсійного фонду України Пирятинському районі Полтавської області за призначенням такої пенсії, тобто з 28 січня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, витрати зі сплати судового збору у розмірі 34 (тридцять чотири ) грн. 41 коп.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Головуючий -

Повний текст постанови виготовлений 13.01.2014