Рішення № 36725030, 28.12.2013, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/2642/13-ц

Номер провадження 2/341/974/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2013 року м.Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Юсип І.М.

секретаря Король І.Л.

з участю представника позивача Лазоришина І.С.

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Галича цивільну справу за позовом комунального підприємства "Житловик" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-

в с т а н о в и в :

24.10.2013 р. Комунальне підприємство " Житловик» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Свої позовні вимоги мотивує тим,що відповідач відповідно до Договору купівлі-продажу від 13.12.2012 р. являється власником квартири по вул. АДРЕСА_1. За даною квартирою рахується заборгованість за надані комунальні послуги за період з 01.01.2009 р.в по 01.02.2013 р сумі 77149,21 грн., а саме за опалення - 6421,45 грн. та квартплату 727,76 грн. які відповідач не сплачує.

05.11.2013 р. позивач уточнив свої позовні вимоги зазначаючи,що після смерті спадкодавця,споживача комунальних послуг ОСОБА_4,який на той час був власником квартири АДРЕСА_1 рахувався борг за комунальні послуги. Так як спадкодавець ОСОБА_4 за даною адресою не проживав то нарахування за водопостачання і водовідведення не нараховувалось а здійснювалось нарахування тільки за опалення та утримання будинку та прибудинкової території. Після відкриття спадщини спадкоємцем по закону майна ОСОБА_4 став відповідач. З часу набуття права власності на квартиру відповідач зобов'язаний був сплачувати комунальні послуги. Про те,що відповідач став власником цієї квартири позивачу стало відомо після продажу ним даної квартири. Просить позов задоволити.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задоволити. Окрім того просить суд не брати до уваги посилання відповідача про те,що ні його батько ОСОБА_4 а також і він в даній квартирі не проживали так як квартира не була придатна для проживання. Квартира була їхньою власністю і використовували вони дану квартиру на свій власний розсуд. Будь-якого звернення до комунального підприємства про відключення теплопостачання як від батька відповідача так і від самого відповідача не поступало, якщо відповідач і відключав дане опалення то самовільно. Не звертався і відповідач до даного підприємства про списання боргу.

Відповідач ОСОБА_3 позовних вимог не визнав і суду пояснив,що дійсно власником квартири АДРЕСА_2 був його батько ОСОБА_4 який помер. Він став власником цієї квартири. Заборгованість за комунальні послуги не визнає так як такі послуги як батьку так і йому не надавалися, в квартирі тривалий час ніхто не проживав. Він неодноразово звертався як письмово так і в усній формі до позивача про відключення даної квартири від теплопостачання. Працівниками комунального підприємства було відключене опалення. Просить в позові відмовити.

Заслухавши доводи представника позивача, заперечення відповідача,пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Нормами ст. 3 ЦПК України встановлено,що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 60 зазначеного Кодексу передбачено,що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що згідно Договору купівлі-продажу від 13.12.2012 р. відповідачем ОСОБА_3 продано квартиру АДРЕСА_1. Дана квартира належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 09.09.2011р.приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу Івано-Франківської області ( а.с.16).

За змістом ст. ст.1216,1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) і до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1231 цього ж кодексу до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду, яка була завдана спадкодавцем.

З розрахунку заборгованості по місяцях за комунальні послуги квартиронаймача ОСОБА_3,батька відповідача, видно,що за період з 01.01.2009 р. по 01.12.2012 р. борг становить 7149 грн. 21 коп. З копій рішень Галицького районного суду від 27.10.2003 р. та від 23.12.2008 р. вбачається,що позивач звертався до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_4

Посилання відповідача на відключення квартири від централізованого опалення судом розцінюється критично. Документального підтвердження про відключення вказаної квартири від такого опалення відповідачем не надано. Як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 що до комунального підприємства « Житловик» ні від попереднього власника квартири ОСОБА_4 ні від відповідача,як спадкоємця,будь-яких звернень на відключення квартири від централізованого теплопостачання не поступало Рішення органів самоврядування про надання дозволу на від'єднання квартири так і проведення будь-яких робіт не було. Не заслуговують на увагу і доводи свідка ОСОБА_6 про проведення ним робіт щодо відключення квартири відповідача від теплопостачання за вказівкою керівництва комунального підприємства Сам же відповідач в судовому засіданні не заперечив щодо заборгованості однак вважає,що його квартира саме працівником КП « Житловик» була відключена від системи опалення.

Не заслуговують на увагу і доводи відповідача про те,що його квартира не була придатна для проживання як така,що нагадувала складське приміщення.

Власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком ) на свій розсуд. Саме такий вид власної квартири як складське приміщення влаштовувало як спадкодавця так і спадкоємця,тобто відповідача по справі. Даний факт ствердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_7.

Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

В силу дії ст.25 Закону України « Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

За змістом ст.257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Питання про поновлення строку позовної давності позивачем не ставилося.

Доказів,які б свідчили про погашення вказаної суми боргу або ж спростували доводи позивача суду не подані.

За наведених вище обставин і доказів суд знаходить вимоги позивача підставними, такими, що підлягають до часткового задоволення, в межах 3-х річного строку позовної давності - за період з 16.08.2010 р. по 16.08.2013 р. в сумі 2883 грн. 55 коп.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України судові витрати слід стягнути з відповідача.

На підставі вищевикладеного,ст.ст.11,1212-1213 1216.1218.1231 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 10,11,60 209,212,214-215,218 ЦПК України ,суд-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути в з ОСОБА_3,жителя АДРЕСА_1 в користь комунального підприємства «Житловик» 2883 ( дві тисячі вісімсот вісімдесять три) гривні 55 коп. заборгованості за комунальні послуги за період з 16.08.2010 р. по 16.08.2013 р. які перерахувати на р/р 26005060293411 в Приватбанку, м. Бурштин, МФО 336677, код 03346035.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави 114 грн.20 коп. та в користь позивача 114 грн.20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з часу проголошення судового рішення.

Особи,які брали участь у розгляді справи але не були присутні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з часу отримання копії судового рішення.

Суддя:І. М. Юсип