ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/15036/13 09.01.14
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка+С"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"
про стягнення 38 481,63 грн.
Суддя Удалова О.Г.
представники сторін
від позивача Верчук О.В. (за довіреністю)
від відповідача Тихоплав С.О. (за довіреністю)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка+С" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" про стягнення 28 651,34 грн., з яких 21 689,13 грн. - основний борг, 6 962,21 грн. - пеня.
Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов договору поставки № 4600034689 від 03.02.2012 р. в частині своєчасної та повної оплати грошових коштів за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/15036/13 та призначено її до розгляду на 05.09.2013 р.
15.08.2013 р. через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про припинення провадження у справі № 910/15036/13. У поданій заяві відповідач наголошує на тому, що п. 10.2. зазначеного договору сторони погодили вирішувати спори в Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі "Київська Універсальна біржа".
У судовому засіданні 05.09.2013 р. представником позивача було надано додаткові матеріали по справі на підтвердження поставки товарів відповідачу, а саме: видаткову накладну № 39 від 11.05.2012 р. на суму 1 780,01 грн., видаткову накладну № 43 від 11.05.2012 р. на суму 752,76 грн., видаткову накладну № 49 від 11.05.2012 р. на суму 1 133,09 грн., видаткову накладну № 51 від 11.05.2012 р. на суму 2 629,32 грн., видаткову накладнe № 63 від 11.05.2012 р. на суму 1 355,50 грн., видаткову накладну № 10 від 23.07.2012 р. на суму 3 971,04 грн., видаткову накладну № 12 від 23.07.2012 р. на суму 2 500,06 грн., видаткову накладну № 14 від 23.07.2012 р. на суму 2 588,30 грн., видаткову накладну № 16 від 23.07.2012 р. на суму 2 469,90 грн., видаткову накладну № 18 від 23.07.2012 р. на суму 2 785,75 грн., видаткову накладну № 25 від 23.07.2012 р. на суму 2 832,48 грн., видаткову накладну № 29 від 23.07.2012 р. на суму 92,88 грн.
Представники сторін надали суду усні пояснення по суті спору з урахуванням поданої відповідачем заяви про припинення провадження у справі.
Розгляд заяви про припинення провадження у справі судом було відкладено.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 17.09.2013 р.
17.09.2013 р. через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, у яких відповідач визнає кредиторську заборгованість перед позивачем в сумі 21 689,13 грн. До поданих письмових пояснень представник відповідача надав акт звіряння взаєморозрахунків на вказану суму станом на 16.09.2013 р. При цьому представник відповідача зазначає, що за вказаним актом не врахований проведений залік зустрічних однорідних вимог на суму 229,49 грн.
Крім того, представник відповідача просив суд витребувати у позивача оригінали первинної документації та відкласти розгляд справи на іншу дату.
17.09.2013 р. у судовому засіданні представником позивача було подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог. Так, позивач просив суд стягнути з відповідача 58 494,06 грн., з яких 24 891,09 грн. основного боргу та 33 602,97 грн. пені.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Клопотання про збільшення позовних вимог судом прийнято до розгляду.
У судовому засіданні судом в порядку п. 3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи до 03.10.2013 р.
Представником відповідача у судовому засіданні було надано відзив на позовну заяву. У поданому відзиві представник відповідача вказував на те, що в матеріалах справи відсутні прямі докази поставки товару за договором, а саме накладні та довіреності на поставку товару. Також, відповідач наголошував на тому, що строк виконання зобов'язання не настав. Належних доказів проведення заліку на суму 229,49 грн. відповідачем не надано.
Представником позивача було надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій надано уточнений розрахунок пені. Так позивач просив суд стягнути з відповідача суму пені в розмірі 13 590,54 грн. та 24 891,09 грн. основного боргу. Крім того, представником позивача було надано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 03.02.2012 р. по 31.08.2013 р. на суму в розмірі 24 891,09 грн. з відміткою про відмову підписання відповідачем зазначеного акту.
У судовому засіданні сторонами було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.
На підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було ухвалено продовжити строк вирішення спору та в порядку ч. 3 ст. 77 вказаного кодексу оголошено перерву у судовому засіданні до 15.10.2013 р.
15.10.2013 р. розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва у зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. у відрядженні справу № 910/15036/13 було передано для розгляду судді Коткову О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 р. справу № 910/15036/13 було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 07.11.2013 р.
Через канцелярію суду 06.11.2013 р. від відповідача надійшли письмові пояснення, у яких представник відповідача зазначає, що у нього перебуває на реалізації товар на суму 21 689,13 грн. та відповідно до п. 6.1. договору розрахунок за товар проводиться протягом 7 календарних днів з моменту його реалізації. Також представник відповідача просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника у відпустці.
Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 07.11.2013 р. справу № 910/15036/13 було передано судді Удаловій О.Г. для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2013 р. справу № 910/15036/13 було прийнято до провадження.
Представником позивача у судовому засіданні було подано клопотання про витребування доказів, а саме інформації щодо обсягів отриманих відповідачем податкових кредитів в результаті господарської діяльності з позивачем.
Подане представником позивача клопотання про витребування доказів судом було задоволено.
В порядку ст.ст. 65, 77 Господарського процесуального кодексу України судом було направлено судовий запит до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та відкладено розгляд справи на 03.12.2013 р.
03.12.2013 р. у судовому засіданні представником позивача було надано додаткові документи по справі на підтвердження господарських відносин з відповідачем на виконання умов договору поставки.
Представниками позивача та відповідача було надано клопотання про продовження строку вирішення спору.
У зв'язку з ненадходженням відповіді на судовий запит суд дійшов висновку відкласти розгляд справи на іншу дату.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 р. судом було продовжено строк вирішення спору, направлено повторний судовий запит до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та відкладено розгляд справи на 09.01.2014 р.
09.12.2013 р. з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві надійшла витребувана судом інформація стосовно податкового кредиту, до якого включені наступні суми: за травень 2012 р. обсяг постачання 5 024,27 грн., сума податку на додану вартість 1 004,85 грн.; за червень 2012 р. обсяг постачання 15 960,41 грн., сума податку на додану вартість 3 192,08 грн.; за липень 2012 р. обсяг постачання 21 278,40 грн., сума податку на додану вартість 4 255,68 грн.
Через канцелярію суду 09.01.2014 р. від відповідача надійшли письмові пояснення. У зазначених поясненнях представником відповідача було вказано про порушення позивачем чинного законодавства України в частині нарахування суми пені, оскільки розмір нарахованої позивачем пені перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір нарахованої пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ на день нарахування.
Також, представник відповідача просив суд застосувати строки позовної давності щодо нарахування пені, оскільки пеня, заявлена до стягнення, перевищує встановлений законом строк.
Як зазначає представник відповідача, відповідно до п. 6.1. договору строк оплати за товар настає не пізніше 60 календарних днів з моменту поставлення на накладній штампу "Товар отриманий". З огляду на зазначене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 09.01.2014 р. представником позивача було підтримано заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення заявлених позовних вимог заперечував.
У задоволенні клопотання про припинення провадження у справі судом відмовлено з огляду на положення п. 10.2. додаткової угоди до договору поставки № 4600034689 від 03.02.2012.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
03.02.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка+С" (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (покупцем) було укладено договір поставки № 4600034689 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставляти товари за цінами та в асортименті, вказаними в специфікації (додаток № 1), разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем та підтверджених постачальником замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари і оплачувати.
Згідно з п. 2.1. Договору ціни на товар, що поставляються, вказуються в специфікаціях і товарних накладних, які з моменту їх підписання є невід'ємною частиною договору. Ціни вказуються в національній валюті, включаючи ПДВ, а також вартість упаковки, маркування і доставки товарів позивачем у вказане в замовлені місце доставки.
Постачальник поставляє товари згідно з замовленнями покупця на поставку товару, поданими за посередництва сертифікованих EDI-провайдерів за вибором постачальника (п. 3.1.).
Згідно з п. 4.1. Договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP до місця призначення, вказаного в замовленні (правила Інкотермс в редакції 2010 р.), тобто постачальник зобов'язується прийняти від покупця замовлення на поставку товару і здійснити її своїми засобами і за свій рахунок на адресу і в строк, вказані в такому замовленні.
Відповідно до п. 4.2. Договору право власності, ризик випадкової загибелі та випадкового пошкодження товару переходить до покупця у момент підписання сторонами транспортної накладної, яка засвідчує момент приймання товарів покупцем в місці поставки. Товар поставляється і передається у власність покупцеві вільний від будь-яких зобов'язань і обтяжень перед третіми особами.
Постачальник зобов'язаний здійснювати поставки товару з наступною періодичністю - 1 раз протягом 2 тижнів (п. 4.8.).
Відповідно до п. 5.2. Договору при поставці товару покупець приймає товар по кількості шляхом перевірки фактичної наявності товару з кількістю, вказаною в транспортній накладній. Якщо в процесі прийому товару по кількості виявляються невідповідності - оформлюється акт розбіжностей і в транспортній накладній робиться відмітка "Акт додається", після чого акт прикріпляється до транспортної накладної і є невід'ємною її частиною. За наслідками приймання товарів, покупець проставляє на транспортній накладній штамп "Товар отриманий" і розміщує ці документи на порталі. Оформлені первинні бухгалтерські документи (товарні і податкові накладні), сформовані на підставі інформації, розміщеної на порталі, постачальник надає покупцю для проставлення штампу "Накладні отримані" за адресою: Залізничне шосе, 57.
Згідно з п. 6.1. Договору підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за договором. При наданні постачальником належним чином оформлених товарних і податкових накладних протягом 5 календарних днів з дати поставки товару, вказаної в транспортній накладній, що підтверджується проставленням штампу "Товар отриманий", покупець оплачує поставлений товар через 7 календарних днів з моменту реалізації товару.
За порушення умов договору винна сторона несе відповідальність за збитки, що виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань відповідно до договору і законодавства України. До таких збитків сторони відносять штрафи, фінансові і штрафні санкції державних органів, що були пред'явлені покупцеві до виконання, за відсутність необхідних документів на товар з вини постачальника, за неналежне маркування товару, невідповідність товару вимогам нормативної документації, проведення спеціальних експертиз у зв'язку із зверненнями споживачів тощо. Сплата передбачених договором штрафів не звільняє сторону від виконання зобов'язань за договором і компенсацію збитків іншій стороні (п.8.1.).
Згідно з п. 10.2. Договору у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що всі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з даного договору чи у зв'язку з ним, підлягають розгляду і вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа" за адресою: Залізничне шосе 57, рішення якого є остаточними і обов'язковими для обох сторін, і оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених Законом України "Про третейські суди". Сторони погодили, що в процесі розгляду та вирішення спорів буде застосовуватися регламент Третейському суду при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа". Правом, що регулює даний договір, є матеріальне право України.
Додатковою угодою до договору поставки № 4600034689 від 03.03.2012 р. сторони досягли згоди внести зміни до договору, виклавши окремі його положення в іншій редакції.
Так, відповідно до п. 5.2. додаткової угоди при поставці товару покупець приймає товар по кількості шляхом перевірки фактичної наявності товару з кількістю вказаною в транспортній накладній. Якщо в процесі прийому товару по кількості виявляються невідповідності, сторонами оформляється акт і в транспортній накладній робиться відмітка "Акт додається", після чого акт прикріпляється до транспортної накладної, і є невід'ємною її частиною. За наслідками приймання товарів покупець проставляє на транспортній накладній штамп "Товар отриманий" і розміщує ці документи на порталі. Оформлені первинні бухгалтерські документи (товарні і податкові накладні), сформовані на підставі інформації, розміщеної на порталі, а також віддрукований з порталу екземпляр транспортної накладної, постачальник передає в бухгалтерію покупця, для проставлення штампу "Накладні отримані".
Згідно з п. 6.1. додаткової угоди підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару, є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за договором. При наданні постачальником, належним чином оформлених товарних і податкових накладних протягом 3 календарних днів з дати поставки товару, вказаної в транспортній накладній, що підтверджується проставленням штампу "Товар отриманий". Покупець зобов'язується повністю оплатити отриманий від постачальника товар не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту проставлення штампу "Товар отриманий".
Відповідно до п. 8.6. додаткової угоди за несвоєчасну оплату або прострочення оплати поставленої продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,3% від несвоєчасно оплаченої або простроченої суми за кожен день.
У разі недосягнення згоди на неврегульовані розбіжності, спір підлягає вирішенню у господарському суді (п. 10.2. додаткової угоди).
На виконання умов договору протягом травня-липня 2012 року постачальником було поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 24 891,09 грн., що підтверджується видатковими накладними зі штампом "отримано на перевірку", копії яких надано до матеріалів справи.
Покупцем було проведено часткову оплату товару на суму 1 259,91 грн., внаслідок чого його заборгованість склала 23 631,18 грн. (розрахунок - у справі).
Позивач звертався до відповідача з відповідною претензією № 1 від 12.04.2013 року з вимогою сплатити суму боргу, який утворився внаслідок невиконання умов договору. Вказану претензію відповідач проігнорував та борг не сплатив.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача 24 891,09 грн. заборгованості, посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата за поставлений товар.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 23 631,18 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.
Твердження відповідача про те, що строк оплати не наступив, не береться судом до уваги. Судом одержано відповідь з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо обсягу податкового кредиту, що виник у позивача в результаті господарських відносин з позивачем за спірний період відповідно до поданої відповідачем податкової звітності за спірним договором. Відповідачем не надано доказів повернення товару позивачу або обґрунтованої відповіді на претензію, направлену позивачем. На накладних міститься штамп «товар отриманий», що передбачено сторонами в Договорі та додатковій угоді до нього.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 13 590,54 грн. пені.
Відповідачем заявлено про необхідність застосування строку позовної давності за вимогами про стягнення пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 8.7. додаткової угоди за несвоєчасну оплату або прострочення оплати поставленої продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,3% від несвоєчасно оплаченої або простроченої суми за кожен день.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, пеня підлягає нарахуванню тільки протягом шести місяців з дня прострочення зобов'язання.
Позивачем пред'явлено вимоги про стягнення пені за 182 дні прострочення оплати товару. При цьому позивачем не зазначено, з якого періоду починається порушення зобов'язання та до якого часу вона нараховується.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно зі ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Позивач звернувся до суду 05.08.2013 р., таким чином за період до 05.08.2012 р. позовна давність за цими вимогами сплила.
В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вна посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оскільки позивачем взагалі не зазначено період нарахування пені та не надано уточненого розрахунку, суд позбавлений можливості перевірити вірність розрахунку та нарахування пені позивачем в межах строку позовної давності або поза його межами, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені. Позивач на неодноразову вимогу суду додаткові пояснення не подав. Відповідачем контррозрахунок пені не надано. У судових засіданнях повноважний представник позивача відповіді на запитання суду щодо конкретного періоду, за який нараховано пеню, не надав. Суд позбавлений можливості здійснити розрахунок пені самостійно.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 23 631,18 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
У задоволенні вимог про стягнення 1 259,91 грн. основного боргу та 13 590,54 грн. пені судом відмовлено.
Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код 36387249) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка+С" (65003, м. Одеса, провулок Петренко, буд. 3, код 37608032) 23 631 (двадцять три тисячі шістсот тридцять одну) грн. 18 коп. основного боргу та 1 056 (одну тисячу п'ятдесят вісім) грн. 54 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 21.01.2014 р.
Суддя О.Г. Удалова
Судове рішення № 36723880, Господарський суд м. Києва було прийнято 09.01.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/15036/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: