Рішення № 36723845, 14.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23498/13 14.01.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Єжова Н.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 14 січня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

03 грудня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № ЮР-10871 від 26.11.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (відповідач) вартості послуг з відшкодування плати за землю за жовтень 2013 року під свердловинами, що є об'єктами спільної діяльності за договором про спільну діяльність № 3 від 10.06.2002 року в сумі 1 832,55 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять дві гривні 55 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи № 3 від 10 червня 2002 року, зокрема, не здійснив на користь позивача плати за користування землею під свердловинами за жовтень 2013 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Відповідач надав до суду відзиву на позовну заяву в якому звернув увагу суду на те, що спір по підставам заявленого позивачем позову між ПАТ «Укргазвидобування» та TOB «Карпатигаз» було врегульовано. Окрім того, у своєму відзиві відповідач вказав, що оскільки зверненню позивача до суду передували неправильні дії TOB «Карпатигаз», останній не заперечує щодо покладення на нього витрат по сплаті судового збору у сумі 1 720,50 гривень. При цьому, відповідач просить суд розглянути питання щодо розстрочення стягнення суми судового збору з відповідача у строк до 28.02.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 14.01.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2002 року між позивачем (надалі - Перший учасник) та відповідачем (далі по тексту - Другий учасник) (разом - сторони) було укладено договір про спільну діяльність без утворення юридичної особи № 3 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір про спільну діяльність), відповідно до р. 2 якого предметом Договору є взаємні дії Учасників з об'єднання коштів, майна, трудової участі, майнових і немайнових прав, необхідних для спільної розробки Летнянського газового родовища, а саме - сверд ловини № 36 даного родовища на умовах Договору без створення нової юридичної особи.

Позивач зазначає, що згідно актів від 31.10.2013р. відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість послуг з відшкодування плати за землю на суму 735,06 грн. та 1 097,49 грн. відповідно. Позивач вказує, що на адресу відповідача були направлені рахунки-фактури від 31 жовтня 2013 року №№: 5376-10 та 5372-10 на загальну суму - 1 832,55 грн., при цьому, позивач зауважив на тому, що Другий учасник за послуги з Першим учасником не розрахувався, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість в сумі 1 832,55 грн.

Щодо викладених позивачем в позовній заяві тверджень, у своєму відзиві на позовну заяву відповідач повідомив суд, що TOB «Карпатигаз» своєчасно не здійснило розрахунки за послуги з відшкодування плати за землю за жовтень 2013 року під свердловинами, що є об'єктами спільної діяльності за договором про спільну діяльність № 3 від 10 червня 2002 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем у сумі 1 832,55 грн., що й стало причиною звернення позивача до суду. Відповідач зауважує на тому, що 28.11.2013 року ПАТ «Укргазвидобування» було направлено на адресу TOB «Карпатигаз» заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. № 19-011-5381, в тому числі і тих, що є предметом позову у справі, а тому, за переконанням відповідача, спір за заявленими позивачем в позові підставам між ПАТ «Укргазвидобування» та TOB «Карпатигаз» було врегульовано.

У своєму відзиві відповідач також просить суд розглянути питання щодо розстрочення стягнення 1 720,50 грн. судового збору з TOB «Карпатигаз» у строк до 28.02.2014 року.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, 10 червня 2002 року між сторонами укладено договір про спільну діяльність без утворення юридичної особи № 3 згідно р. 2 якого предметом Договору є взаємні дії Учасників з об'єднання коштів, майна, трудової участі, майнових і немайнових прав, необхідних для спільної розробки Летнянського газового родовища, а саме - сверд ловини № 36 даного родовища на умовах Договору без створення нової юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2013 року між позивачем та відповідачем було складено акти у кількості 2 (два) штук б/н від 31.10.2013р. (копії актів в справі). Зі змісту відповідних актів випливає, що акти укладені між Першим учасником та Другим учасником на передачу послуг з відшкодування плати за землю під свердловинами, що є об'єктами спільної діяльності за Договором на суми: 735,06 грн. та 1 097,49 грн.

Матеріали справи свідчать, що в листопаді 2013 року для оплати актів б/н від 31.10.2013р. позивачем на адресу відповідача були направлені рахунки-фактури від 31 жовтня 2013 року №№: 5376-10 та 5372-10 на загальну суму - 1 832,55 грн. Факт надсилання 15.11.2013р. позивачем вказаних рахунків і актів та отримання їх відповідачем 20.11.2013р. підтверджується описом вкладення в цінний лист з відміткою поштового штемпеля про відправку, фіскальним чеком про оплату відправки № 5074 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення реєстр. № 36008 0278555 9 (копії поштових документів в справі). Позивач вказує, що актів та виставлених на підставі них рахунків-фактур відповідач не оплатив, чим не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, що і стало підставами заявленого позову № ЮР-10871 від 26.11.2013р.

За ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Так, судом встановлено, що 28 листопада 2013 року Перший учасник звернувся до Другого учасника з заявою № 19-011-5381 від 28.11.2013р. «Про зарахування зустрічних однорідних вимог» в якій ПАТ «Укргазвидобування» заявило про часткове припинення зобов'язань перед відповідачем шляхом зарахування зустрічних зобов'язань TOB «Карпатигаз», в тому числі, згідно Договору про спільну діяльність на суму 1 832,55 грн. (копія заяви в справі). Відповідач у своєму відзиві зауважує на тому, що спір за заявленим позивачем позовом було врегульовано, а саме з підстав подання 28.11.2013р. позивачем відповідачу заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.

З огляду на викладене, направлення Першим учасником Другому учаснику заяви та визнання її як такої останнім є, в силу ст. 601 Цивільного кодексу України та з огляду на характер правовідносин між сторонами, достатньою правовою підставою для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог в рахунок грошового зобов'язання за Договором на суму 1 832,55 грн. та, як наслідок, має за собою припинення зобов'язання за Договором у відповідній частині, що відбулося станом на 28.11.2013р. /момент отримання заяви відповідачем/.

В своїй постанові від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Пленум Вищого господарського суду України, з метою забезпечення однакового і правильного застосування Господарського процесуального кодексу України, надав господарським судам України роз'яснення згідно яких припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на все вищевикладене, з огляду на те, що провадження у даній справі за позовною заявою № ЮР-10871 від 26.11.2013р. порушено вже після факту припинення зобов'язання за Договором між сторонами про стягнення боргу в сумі 1 832,55 грн., що свідчить про відсутність предмету спору і до порушення провадження у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за викладених у позові підстав є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо господарських витрат у справі № 910/23498/13 та клопотання відповідача про розстрочення стягнення судового збору.

За ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З урахування того, що припинення зобов'язання за Договором між сторонами в сумі 1 832,55 грн. мало місце 28.11.2013р., зважаючи при цьому на те, що зверненню позивача до суду передували неправильні дії TOB «Карпатигаз» в частині неоплати останнім вартості послуг з відшкодування плати за землю на суму 1 832,55 грн., судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

За ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Враховуючи те, що відповідачем не було надано суду достатніх доказів про наявність виняткових обставин, достатніх для розстрочення рішення, а також не наведено належних тому обставин, суд приходить до висновку про неможливість задоволення клопотання відповідача, викладеного у відзиві № 13/01-08 від 13.01.2014р. на позовну заяву № ЮР-10871 від 26.11.2013р.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (ідентифікаційний код 30162340, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 13-19, п/р 2600130117851/980 в ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", МФО 321024), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (ідентифікаційний код 30019775, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, п/р 26004086801001 в ПАТ КБ "Надра", м. Київ, Центр, МФО 380764), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: судові витрати - 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/23498/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.01.2014р.

Суддя О.В. Котков