Рішення № 36723430, 13.01.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.2014р. Справа №905/6553/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна",

м.Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО",

м.Донецьк

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні

позивача: ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

відповідача: ОСОБА_2, смт.Курилівка Дніпропетровської області

про стягнення 17281грн.54 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

третіх осіб: не викликались.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

13.01.2014р. з 10-35год. до 10-40год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство товариства "Страхова компанія "Провідна", м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк про стягнення 17281грн.54коп. на відшкодування шкоди в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2013р. до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ та відповідача: ОСОБА_2, смт.Курилівка Дніпропетровської області (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0647099/0411/11 від 30.12.2011р.; Довідки ДАІ; заяву про факт настання події №0401/06/4893 від 20.01.2012р., постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06.02.2012р. у справі №3-46/2 (3/431/306/12); Звіт №250112/01 від 25.01.2012р.; рахунок №С-00000089 від 25.01.2012р.; страховий акт №0401/06/4893/74946 від 03.03.2012р.; платіжне доручення №0011025 від 05.03.2012р., заяву на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) Вих.№03-17/6662 від 12.04.2013р. тощо.

30.09.2013р. до канцелярії господарського суду Донецької області від Моторно (транспортного) страхового бюро України надійшов супровідний лист №7/2-28/26304 від 25.09.2013р. з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, відносно страхового покриття цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу Mercedes-Benz державний номер НОМЕР_1 (а.с.43-44).

30.09.2013р. третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача через канцелярію суду надала клопотання, в якому просила розглянути справу без її участі (а.с.45).

01.10.2013р. на адресу суду від Петриківського районного суду Дніпропетровської області з супровідним листом №7085/13вих від 26.09.2013р. надійшли копії адміністративної справи №3-46/12 (3/431/306/12) відносно ОСОБА_2 (а.с.49-62).

Позивач протягом розгляду справи надав:

1) супровідний лист б/н від 03.10.2013р. з додатками (а.с.64-68);

2) супровідний лист б/н від 22.10.2013р. з додатками (а.с.71-72);

3) супровідний лист б/н від 28.11.2013р. з додатками, зокрема, надав докази чинності Договору №06/0647099/0411/11 від 30.12.2011р. (а.с.88-90).

Відповідач протягом розгляду справи надав:

1) заяву б/н від 22.10.2013р. з додатками, в якій просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення 16013,89грн. через відсутність предмету спору (а.с.73-75).

2) заяву б/н від 22.10.2013р. з додатками, в якій просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення 16013,89грн. через відсутність предмету спору, в докази чого надав платіжне доручення №12676 від 21.10.2013р. (а.с.92-94);

3) відзив на позовну заяву б/н від 28.11.2013р., в якому просив суд відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення 1267,65грн., оскільки позиції №№2, 3 (пофарбування стойки вітрового скла та лівого порогу), а також частково матеріали пофарбування із рахунку №С-00000089 від 25.01.2012р. виключив з огляду на те, що дані позиції не відображені в акті огляду та не враховані експертом в експертизі. До відзиву додав копію Полісу №АА/2599090 від 09.10.2011р., яким забезпечено транспортний засіб Мерседес - BENZ, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.95-97).

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 14.11.2013р. справу передано на розгляд судді Боковій Ю.В. у зв'язку із знаходженням судді Малікової Е.І. у відрядженні (а.с.82).

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 28.11.2013р. справу передано на розгляд судді Малікової Е.І. у зв'язку із поверненням останньої із відрядження (а.с.87).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 10.01.2014р. справу передано на розгляд судді Шиловій О.М. у зв'язку із знаходженням судді Малікової Е.І. на лікарняному по вагітності та пологам (а.с.111).

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2011р. між ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (далі - Страховик) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0647099/0411/11 (далі - Договір страхування), згідно з п.4 якого позивачем застрахований транспортний засіб марки PEUGEOT 207, державний номер НОМЕР_3 (далі - застрахований автомобіль) на умовах «КАСКО» (п.5.). За вказаним випадком Договором встановлена франшиза Страховика 0% (п.7.2). Згідно з п.14 Договору страхування вигодонабувачем визначено Страхувальника. Згідно з п.8 Договору він діє з 00-00год. 31.12.2011р. до 24-00год. 30.12.2012р.

20.01.2012р. на вул. Гоголя в м.Дніпропетровську відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Мерседес - Бенц GL, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 (а.с.51-55, 58-59). В результаті ДТП автомобілі отримали пошкодження.

Позивачем на підставі Договору страхування та заяви Страхувальника (а.с.12) було замовлено оцінку матеріальної шкоди, яка згідно зі Звітом №250112/01 від 25.01.2012р. склала 25144,11грн. (а.с.18-24).

03.03.2012р. позивачем складено страховий акт №0401/06/4893/74946 (а.с.33), з розрахунку страхового відшкодування до якого (а.с.33 зворотний бік) вбачається, що за суму збитку було прийнято вартість відновлювального ремонту згідно з рахунком ТОВ «Вилтон» №С-00000089 від 25.01.2012р. (а.с.32), що склала 17791,54грн. Платіжним дорученням №0011025 від 05.03.2012р. позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 17791,54грн. на користь СТО - ТОВ «Вилтон» (а.с.34).

Особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права (ст.22 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Виходячи з умов Договору страхування, положень ст.ст.22, 1192 ЦК України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування" суд дійшов висновку про те, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Наявність вини ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06.02.2012р. у справі №3-46/12 (3/431/306/12).

Згідно з наданими відповідачем примірником Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/2599090 (а.с.96) на час скоєння ДТП (20.01.2012р.) Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» забезпечило транспортний засіб марки Мерседес - Бенц, д.н. НОМЕР_1 (надалі - забезпечений автомобіль) з лімітом відшкодування за майнову шкоду 50000грн. та франшизою 510грн. Період дії полісу: з 00-00год. 10.04.2011р. до 09.04.2012р. включно.

З наведеного у п.1.4. ч.1 ст.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) визначення вбачається, що цивільно-правова відповідальність особи, яка не є страхувальником, вважається застрахованою, якщо така особа правомірно володіє забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (п.1.7. ч.1 ст.1 Закону).

Суд виходить з того, що гр-н ОСОБА_2 керувала забезпеченим відповідачем транспортним засобом правомірно, і іншого відповідачем не доведено.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 ЦК України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України „Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО».

Отже, позивач отримав право вимоги до ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» в межах умов Полісу №АА/2599090, який є підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач у заяві б/н від 22.10.2013р. просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення 16013,89грн. через відсутність предмету спору, в докази чого надав платіжне доручення №12676 від 21.10.2013р. (а.с.92-94).

Крім того, у відзиві на позовну заяву б/н від 28.11.2013р. просив суд відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення 1267,65грн., оскільки позиції №№2, 3 (пофарбування стойки вітрового скла та лівого порогу), а також частково матеріали пофарбування із рахунку №С-00000089 від 25.01.2012р. виключив посилаючись на те, що дані позиції не відображені в акті огляду та не враховані експертом в експертизі (а.с.95).

Зі складеного відповідачем Розрахунку суми страхового відшкодування, який міститься в Страховому акті №0401/06/4893/74946 від 03.03.2012р. (а.с.33), вбачається, що страхове відшкодування в сумі 17791,54грн. було розраховане відповідачем на підставі Рахунку ТОВ «Вилтон» №С-00000089 від 25.01.2012р. (а.с.32).

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи наявне платіжне доручення, яким відповідач сплатив позивачу 16013,89грн. страхового відшкодування в порядку регресу (а.с.93), суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення 16013,89грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з відсутністю предмету спору).

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача решти заявленої суми - 1267,65грн. на відшкодування шкоди в порядку регресу суд зазначає наступне.

Відповідачем сплата частини заявленого у даній справі страхового відшкодування проведена на підставі Рахунку ТОВ «Вилтон» №С-00000089 від 25.01.2012р. (а.с.32).

В свою чергу, виплата позивачем страхового відшкодування відповідно до розміру фактично завданої шкоди здійснена правомірно з огляду на наступне.

Відповідно до ст.29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р. (далі - Методика), знос не нараховується для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 застрахований позивачем автомобіль було випущено у 2011 році (а.с.13). Отже, на момент ДТП від 20.01.2012р. строк експлуатації застрахованого автомобіля не перевищив 7 років.

Відповідачем не доведено факт експлуатування застрахованого позивачем автомобіля в інтенсивному режимі.

З Розрахунку страхового відшкодування (а.с.33 зворотний бік) вбачається, що за даним транспортним засобом позивачем страхові виплати раніше не проводились - тобто до ДТП від 20.01.2012р. застрахований позивачем автомобіль пошкоджень не отримував, і іншого відповідачем суду не доведено.

Суд зазначає, що позиції, виключені відповідачем з рахунку СТО під час здійснення страхової виплати, стосуються саме лівої передньої частини застрахованого автомобіля, яку і було пошкоджено в ДТП від 20.01.2012р. згідно з Довідками ДАІ (а.с.15, 16). Відсутність в Акті огляду зазначених у п.п.2, 3 рахунку СТО пошкоджень не є беззаперечним доказом їх отримання не в ДТП від 20.01.2012р.

Таким чином, Методика як спеціальний нормативний акт у сфері оцінки колісних транспортних засобів не підлягає застосуванню під час оцінки завданої застрахованому позивачем автомобілю шкоди, а вартість ремонтних робіт згідно з рахунком СТО №С-00000089 від 25.01.2012р. і є розрахованою відповідно до законодавства сумою збитків для здійснення позивачем страхової виплати, а відповідачем - страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до приписів п.12.1 ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цієї норми.

Враховуючи, що Полісом №АА/2599090 встановлена безумовна франшиза у розмірі 510грн., зазначена сума франшизи не підлягає стягненню з відповідача з урахуванням приписів п.12.1 ст.12 Закону.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи на підтвердження здійснення позивачем страхової виплати за Договором добровільного страхування наземного транспорту №06/0647099/0411/11 від 30.12.2011р. і виникнення у відповідача обов'язку відшкодувати завдану цим шкоду в порядку регресу згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/2599090, а також часткову сплату відповідачем заявленої до стягнення суми страхового відшкодування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 757,65грн. відшкодування шкоди в порядку регресу.

Судові витрати розподіляються на підставі приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно зі ст.ст.22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст. 228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, 18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування"; п.п.1.4, 1.7 ч.1 ст.1, п.12.1 ст.12, ст.ст.22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 80 (п.1-1 ч.1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м.Київ до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", м.Донецьк про стягнення 17281грн.54 коп. - задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення 16013,89грн. на відшкодування шкоди в порядку регресу припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 60; код ЄДРПОУ 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (юридична адреса: 03049, м.Київ, просп.Повітрофлотський; буд.25; фактична адреса: 01032, м.Київ, бул.Т.Шевченка, 37/122; п/р №265003941501 в ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», МФО 300120, ЄДРПОУ 23510137) 757,65грн. на відшкодування шкоди в порядку регресу, 1669,75грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.01.2014р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 20.01.2014р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 4 примірники:

1 - до справи

2 - сторонам у справі

2 - третій особі