Постанова № 36723026, 20.01.2014, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2014 р.

Справа №801/10774/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарбова Компанія "Крим"

про стягнення недоїмки в сумі 2681,14 грн.,

Суть справи:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарбова Компанія "Крим" про стягнення недоїмки в сумі 2681,14 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має несплачену заборгованість у сумі 2681,14 грн., яку останній самостійно узгодив у звіті щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2012 року.

Позивач у судове засідання не з’явився, направив до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання.

Відповідач також явку представника в судове засідання не забезпечив, письмових заперечень суду не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, однак поштова кореспонденція, направлена на його адресу, була повернута до суду з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи докази в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. N 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лакофарбова Компанія “Крим” зареєстроване як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно з абз. 1 пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі Закон № 2464) з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Порядок нарахування і сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV від 23.09.1999 року. (далі – Закон України № 1105 в редакції зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 01.07.2010 р. № 2388-VI).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 6 Закону України № 1105 cуб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.

Статтею 7 Закону України № 1105 визначені роботодавці, до яких відповідно до цього Закону відносяться власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю.

Відповідно до статті 10 Закону України № 1105 роботодавці набувають статусу страхувальників: юридичні особи - з дня взяття їх на облік.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України № 1105 передбачено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону України № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

З абз. 2 ч. 3 вищезазначеної статті вбачається, що розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці) (ч. 7 ст. 47 Закону України № 1105).

Розмір та підстави визначення страхових тарифів встановлені Законом України від 22.02.2001 р. № 2272-III "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що діяв до 01.01.2011 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року № 12.

Суд звертає увагу на те, що посилання на зазначений нормативно-правовий акт є помилковим, з огляду на те, що постанова, якою затверджено Інструкцію № 12, втратила чинність згідно з постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36.

В той же час, цією постановою (№ 36) затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка визначає порядок узяття на облік та набуття роботодавцями статусу страхувальників, обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) підприємствами, установами, організаціями, порядок обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності (далі – Інструкція № 36).

Не зважаючи на те, що постанова правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 втратила чинність, дія Інструкції (яка цією постановою затверджена) розповсюджується на спірні правовідносини та діє в даний час, про що свідчить п. 2.1 та п. 2.2 постанови правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України».

Так, п. 2.1 постанови правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за N 867/14134.

Відповідно до п. 2.2 постанови правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду звітність до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови.

Відповідно до ч. 10 ст. 47 Закону України № 1105 страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Положеннями п. 4.13 Інструкції № 36 передбачено, що нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

З матеріалів справи вбачається, що 20.04.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакофарбова Компанія "Крим" поданий звіт щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2012 р., згідно якого залишок заборгованості до Фонду на кінець звітного кварталу відображений у розмірі 7279,93 грн., у тому числі: 6343,33 грн. недоїмки та 936,60 грн. пені.

Постановами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.02.2009 р. у справі № 2а-8893/08/2 та від 12.07.2010 р. у справі № 2а-7479/10/9/0170 з відповідача стягнуто заборгованість зі сплати страхових внесків (недоїмки та пені) у розмірі 250,76 грн. та 4348,03 грн. відповідно, у зв’язку з чим на теперішній час розмір заборгованості дорівнює 2681,14 грн. (7279,93 грн. – (250,76 грн. + 4348,03 грн.)), яка станом на день розгляду справи відповідачем не сплачена.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Інструкції № 36 не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно. Пеня на пеню не нараховується.

За таких обставин, враховуючи ненадання відповідачем доказів з погашення заборгованості в розмірі 2681,14 грн., позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ належать задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарбова Компанія "Крим" (Північна промзона, 2, м. Армянськ, АР Крим, 96012, ідентифікаційний код 32362807, р/р 2600330391016 у ПІБ м. Армянська МФО 3244077) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АР Крим (вул. Менделеєва, буд. 14 А, м. Красноперекопськ, АР Крим, 96000, ідентифікаційний код 25871486, р/р 37176400900151 в Управлінні Державного Казначейства в АР Крим, МФО 824026) недоїмку в сумі 2681,14 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят одна гривня чотирнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.