Рішення № 36722957, 16.01.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" січня 2014 р. Справа № 906/1834/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.,

при секретарі Заруцькій О.О.,

за участю представників сторін:

- від позивача-1: не з'явився,

- від позивача-2: Кашпрук Л.В. - представника за довіреністю №01-23/4009

від 23.12.2013р.,

- від відповідача: не з'явився,

- від прокуратури: Барілова Д.В. - прокурора (посвідчення №012685

видане 05.11.2012р.),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій (м.Київ) в особі Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (м.Житомир)

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення 11681,92 грн.

Житомирський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій в особі Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення 11681,92грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.12.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 24.12.2013р.

Враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та з метою витребування додаткових доказів, господарський суд ухвалою від 24.12.2013р. відклав розгляду справи на 16.01.2014р.

Прокурор та представник позивача-2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області заборгованість в сумі 11681,92грн.

Позивач-1 повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №1000212944665 про вручення 30.12.2013р. уповноваженій особі позивача-1 рекомендованого листа.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. На адресу господарського суду 15.01.2014р. від відповідача надійшла заява від 15.01.2014р., відповідно до якої представник відповідача позовні вимоги в розмірі 11681,92грн. визнає повністю та просить суд розглядати справу у його відсутності.

Відповідно до п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача-1 та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-2, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

22.01.2008р. між Головним управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в Житомирській області в особі начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення, правонаступником якого є Державна служба України з надзвичайних ситуацій в особі Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (аварійно-рятувальна служба/позивач) та АЗС "Ягуар" ПП ОСОБА_3 (об'єкт/відповідач) був укладений договір №68 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій (далі - договір, а.с.74-75).

Відповідно до розділу 1 договору, предметом договору є організація та здійснення Аварійно-рятувальною службою аварійно-рятувального обслуговування об'єкта у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2000р. №1214 "Про затвердження переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на об'єкті надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків.

Стаття 5 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачала, що Аварійно-рятувальні служби обслуговують окремі території, а також підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Постійному та обов'язковому обслуговуванню аварійно-рятувальними службами підлягають: -підприємства, організації з видобутку і переробки твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, експлуатації продуктопроводів, а також ті, що будують, експлуатують або ліквідують підземні виробки та споруди різного призначення; -споруди транспортних підприємств, організацій з підвищеними вимогами до рівня безпеки їх експлуатації (морські та річкові порти, аеродроми та аеропорти, метрополітен тощо); -металургійні, хімічні, радіаційно небезпечні, вибухо- і пожежонебезпечні та інші підприємства, організації із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також ті, що застосовують у своєму виробництві або зберігають сильнодіючі отруйні речовини; -рекреаційні зони та інші території у період масового відпочинку людей або занять промислом, який не суперечить законодавству, в тому числі місця туристичної активності; - райони відповідальності України за організацію обслуговування повітряного руху; - водні об'єкти України, у тому числі в зоні відповідальності України в Чорному та Азовському морях, на річках Дніпрі та Дунаї.

Перелік об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, визначається згідно з законодавством.

Об'єкти та окремі території, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню комунальними і аварійно-рятувальними службами громадських організацій, визначаються центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, органом місцевого самоврядування, що створюють ці служби, та законодавством.

Постанова Кабінету Міністрів України від 04.08.2000р. №1214 "Про затвердження переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами" визначає, що у сфері хімічної та нафтохімічної промисловості постійному обов'язковому обслуговуванню підлягають, зокрема, підприємства з виготовлення вибухових матеріалів і виробів на їх основі, виготовлення та утилізації боєприпасів, забезпечення нафтопродуктами.

Приписами ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.4.1 договору, вартість функціонування структурних підрозділів Аварійно-рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 1 оперативних одиниць складає 6319,51грн., в тому числі ПДВ 1053,25грн. на рік. Ця вартість встановлена сторонами на основі розрахунку (калькуляції), який додається (а.с.76), і виконаний згідно з вимогами Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами.

Оплата за аварійно-рятувальне обслуговування проводиться за фактичними витратами на їх виконання на підставі актів виконаних робіт.

За додатковою угодою сторін можливі інші види розрахунків, що не порушують чинне законодавство України.

За взаємною згодою сторін вартість обслуговування згідно з договором може змінюватись шляхом внесення змін і доповнень до договору.

При залученні додаткових сил та засобів для проведення аварійно-рятувальних робіт оплата здійснюється згідно додатково складеної калькуляції.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п.3.11. договору відповідач зобов'язаний оплачувати, відповідно до умов договору, постійне та обов'язкове обслуговування Аварійно-рятувальною службою об'єкта, відшкодовувати витрати, що пов'язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій.

Абзацом 6 п.4.1 договору визначено, що плата за обслуговування здійснюється відповідачем щомісячно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок аварійно-рятувальної служби протягом 10 днів після пред'явлення рахунку.

Договір вступає в силу з 01.02.2008р. (п.6.1 договору).

У п.6.3 договору сторони обумовили, що при відмові від послуг Аварійно-рятувальної служби об'єкт повинен не пізніше як за місяць письмово попередити про це іншу сторону.

На виконання умов договору №68 від 22.01.2008р. позивачем-2 у період з січня 2008 року по січень 2011 року були надані відповідачу послуги з постійного та обов'язкового обслуговування аварійно-рятувальною службою спеціального призначення на загальну суму 12629,01грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами №975 від 27.02.2009р. на суму 1569,86грн., №1100 від 29.05.2008р. на суму 1579,88грн., №1259 від 29.09.2009р. на суму 1579,88грн., №1389 від 01.12.2009р. на суму 1579,88грн., №1582 від 13.05.2010р. на суму 1579,88грн., №1724 від 15.09.2010р. на суму 1579,88грн., №1808 від 28.10.2010р. на суму 1579,88грн., №61 від 20.01.2011р. на суму 1579,87грн., а також рахунками на оплату послуг (а.с.54-61).

В подальшому, сторони 15.02.2011р. уклали додаткову угоду до договору №68 від 22.01.2008р. на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій (а.с.77), згідно п.1 якої сторони дійшли згоди щодо призупинення дії договору №68 від 22.01.2008р. на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій у зв'язку з тимчасовим припиненням господарської діяльності ПП "ОСОБА_3" відносно АГЗС "Ягуар".

Відповідно до п.3 додаткової угоди від 15.02.2011р., ПП "ОСОБА_3" бере на себе зобов'язання по сплаті заборгованості за надані послуги по договору №68 від 22.01.2008р. в сумі 11681,91грн. в термін до 31.03.2011р.

Ця угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками (п.4 додаткової угоди від 15.02.2011р.).

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору №68 від 22.01.2008р. на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій та додаткової угоди від 15.02.2011р. щодо оплати наданих послуг, Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області на адресу відповідача було направлено претензію вих.№29 від 18.11.2013р. з вимогою про сплату заборгованості в розмірі11681,92грн. (а.с.95-97, докази отримання відповідачем - а.с.98-100). Однак вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У позовній заяві прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача-2 заборгованість за надані послуги з постійного та обов'язкового обслуговування аварійно-рятувальною службою спеціального призначення в сумі 11681,92грн. При цьому, представник позивача-2 в судовому засіданні пояснила, що відповідач провів оплату наданих послуг частково на суму 947,09грн., однак, відповідні банківські виписки, квитанції на підтвердження такої сплати списані, згідно акту №1 від 18.10.2013р. та наказу Міністерства юстиції України №578/5 від 12.04.2012р., за терміном зберігання (а.с.92).

Приймаючи до уваги вищенаведені встановлені обставини, а також визнання позивачем факту проведення відповідачем часткової оплати наданих послуг та межі заявлених у дані справі позовних вимог, судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором №68 від 22.01.2008р., у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем-2 за отримані послуги з постійного та обов'язкового обслуговування аварійно-рятувальною службою спеціального призначення в сумі 11681,92грн.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За статтею ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з довідкою позивача-2 (а.с.93), станом на 16.01.2014р. заборгованість Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 перед Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області не змінилась і становить 11681,92грн.

Відповідач наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги по аварійно-рятувальному обслуговуванню в сумі 11681,92грн. визнав, однак доказів її погашення суду не надав.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позов підтверджуються належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 11681,92грн. боргу.

Судові витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530, 626, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (10006, м.Житомир, вул.Героїв Пожежних, буд.67-Б, р/р 31253201185309, МФО 811039 у ГУДКС України у Житомирській області, ідентифікаційний код 38624322)

- 11681,92грн. боргу.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України судовий збір в сумі 1720,50грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.01.14

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу-1 (рек. з аов.)

3 - відповідачу (рек. з пов.)