Постанова № 36722652, 14.01.2014, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2014 р. (о 13:33) Справа №801/10884/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Марчевської К.В., представників сторін:

представник позивача - Меметової Л.С.,

представник відповідача 1 - Попової С.В.,

представник відповідача 2 - Петрука П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим, Управління державної казначейської служби України у Красногвардійському районі АРК

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення,

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим (далі - відповідач 1), Управління Державної казначейської служби України у Красногвардійському районі АР Крим (далі - відповідач 2), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим щодо ненадання своєчасного висновку із зазначенням суми податку у розмірі 400000,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 400000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.07.2012р. у справі № 2а-13857/10/13/0170, яка набрала законної сили згідно з ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2012, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 20.10.2010р. № 0000492301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 967656,00 грн., у зв'язку з чим, позивачем правомірно заявлено суму до бюджетного відшкодування. Однак відповідачем Джанкойською ОДПІ Головного Управління Міндоходів в АР Крим не здійснено дій щодо підготування відповідного висновку та не направлено такий висновок до відповідного територіального органу державної казначейської служби України, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 400000,00 грн.

Представник позивача під час розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача - Джанкойської ОДПІ Головного Управління Міндоходів в АР Крим проти позову заперечує, в обґрунтування позиції надав письмові заперечення, в яких зазначив, що на його думку, не має остаточного рішення з приводу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки податковим органом подано касаційну скаргу, та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.01.2013р. відкрите касаційне провадження у справі № 2а-13857/10/13/0170. Водночас представник відповідача зазначив, що податкова декларація з ПДВ від 02.08.2013 за липень 2010 року не прийнята, оскільки позивачем до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності була подана звітна нова податкова декларація з ПДВ від 20.08.2013 за липень 2010 року, яка, в свою чергу, не визнана як податкова звітність. Крім того, під час розгляду справи, представник податкового органу зазначив, що відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України позивачем пропущений строк подання заяви про бюджетне відшкодування суми ПДВ у розмірі 400000,00 грн., у зв'язку з чим позовну заяву необхідно залишити без розгляду.

Представник відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Красногвардійському районі АР Крим проти позову заперечує, в обґрунтування позиції надав письмові заперечення на позов, в яких, зокрема, зазначив, що від податкового органу відповідний висновок до Управління не надходив, у зв'язку з чим, права позивача з боку органу Державного казначейства не порушені.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест" є юридичною особою, зареєстровано у податковому органу та є платником податку на додану вартість.

30.08.2010 ТОВ "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест" подана до податкового органу податкова декларація з ПДВ за липень 2010, розрахунок суми бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 967656,00 грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у банку платника.

У період з 08.10.2010 по 19.10.2010 посадовими особами контролюючого органу проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року, за результатом якої складений акт перевірки № 4702/23-1/35041014 від 19.10.2010.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2010р. № 0000492301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 967656,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.07.2012, залишеною без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2012 у справі № 2а-13857/10/13/0170 позовні вимоги позивача задоволені, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.10.2010 №0000492301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 967656,00 грн.

В свою чергу, 27.01.2012, тобто у період оскарження податкового повідомлення-рішення від 20.10.2010р. № 0000492301/0, позивачем до контролюючого органу подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.01.2012, яким були виправлені помилки у податковій декларації за липень 2010 року, а саме заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (ряд. 23.1) суму у розмірі 567656 грн. Суму у розмірі 400000,00 грн. перенесено позивачем до рядку 24 Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.01.2012, а саме до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

02.08.2013 позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2013 року № 9047372240, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року, відповідно до яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 400000,00 грн.

Разом з податковою декларацією з ПДВ за липень 2013 № 9047372240 та уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року до податкового органу були подані розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 400000,00 грн.

Проте, на думку позивача, контролюючий орган не вчинив дії, які передбачені чинним законодавством, необхідні для повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 400000,00 грн., у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість позовних вимог суд зазначає наступне.

На час набрання законної сили Постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.07.2012 у справі № 2а-13857/10/13/0170 та звернення позивача до Джанкойської ОДПІ в АР Крим ДПС із заявою про вирішення питання щодо бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 400000,00 грн. набрав чинності Податковий кодекс України, тому суд вважає за необхідне керуватися положеннями саме цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (п. 200.8. ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 200.10. ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з ч. 200.11. ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

За приписами ч. 200.14. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Абзацом 2 ч. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як було зазначено вище, 30.08.2010 ТОВ "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест" була подана до контролюючого органу податкова декларація з ПДВ за липень 2010 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 967656,00 грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у банку платника.

У період з 08.10.2010 по 19.10.2010 посадовими особами контролюючого органу проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року, за результатом якої складений акт перевірки № 4702/23-1/35041014 від 19.10.2010.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки податковим органом прийнятно податкове повідомлення-рішення від 20.10.2010р. № 0000492301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 967656,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.07.2012, залишеною без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2012, у справі № 2а-13857/10/13/0170 позовні вимоги позивача задоволені, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.10.2010р. № 0000492301/0 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 967656,00 грн.

В свою чергу, 27.01.2012, тобто у період оскарження податкового повідомлення-рішення від 20.10.2010р. № 0000492301/0, позивачем до контролюючого органу подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок від 27.01.2012), яким були виправлені помилки у податковій декларації за липень 2010 року, а саме заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (ряд. 23.1) суму у розмірі 567656 грн.

При цьому сума у розмірі 400000 грн. перенесена платником податків з рядка 23.1. (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника) до рядку 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного зв'язного (податкового) періоду.

Як видно з облікової картки платника податку на додану вартість після набрання рішення у справі № 2а-13857/10/13/0170 законної сили сума у розмірі 567656 грн. враховується контролюючим органом як переплата.

Відповідно до ч. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, позивач виправив самостійно виявлені помилки та уточнив розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у податковій декларації за липень 2010 року, вказавши суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (ряд 23.1) у розмірі 567656 грн.

У зв'язку з чим, враховуючи, що на час подання позивачем до податкового органу уточнюючого розрахунку від 27.01.2012, процедура судового оскарження ще не закінчилась (тобто рішення у справі № 2а-13857/10/13/0170 не набрало законної сили) та не встановлені обставини щодо відповідності або невідповідності нормам чинного законодавства розрахунку позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року, то суд зазначає, що сума ПДВ у розмірі 400000,00 грн. самостійно виключена позивачем зі суми бюджетного відшкодування, яка заявлена ТОВ "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест" у липні 2010 року.

Сума у розмірі 400000,00 грн. перенесена позивачем до рядку 24 Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.01.2012, а саме до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

02.08.2013 позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2013 № 9047372240, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року, відповідно до яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 400000,00 грн.

Разом з податковою декларацією з ПДВ за липень 2013 № 9047372240 та уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року до податкового органу були подані розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 400000,00 грн.

Зазначені документи були прийняті податковим органом, що підтверджується квитанціями №2, які залучені до матеріалів справи.

Таким чином, позивачем подані до контролюючого органу документи, які передбачені Податковим кодексом України (ст. 200.7-200.8) та необхідні для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 400000,00 грн.

У зв'язку з чим, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України). За результатом камеральної перевірки податковий орган або надає висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету або проводить позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що податковим органом за наслідком отримання декларації з ПДВ за липень 2013 № 9047372240 від 02.08.2013, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року, відповідно до яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 400000,00 грн., не проведена ані камеральна перевірка заявлених у ній даних, ані позапланова виїзна перевірка платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування, що є необхідною умовою для подальшого складання відповідного висновку та отримання платником податків бюджетного відшкодування ПДВ.

Окрім того, згідно пояснень представника відповідача декларації з ПДВ за липень 2013 р. №9047372240 від 02.08.2013, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 400000,00 грн. взагалі вважаються неприйнятими, оскільки позивачем у подальшому була подана нова звітна декларації з ПДВ за липень 2013 №9051882749 від 20.08.2013, яка, в свою чергу, не визнана як податкова звітність, про що позивач був повідомлений за вих.31263/10/22-03 від 23.08.2013.

Суд вважає безпідставними таки твердження представника відповідача, виходячи з наступного.

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 р. за № 1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі - Порядок №1492 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку№1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року N 233, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з п.7.5 ст.7 Наказу №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Повноваження податкового органу, що дозволяють відмовити в прийнятті податкової декларації встановлені п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Як було зазначено вище, декларація з ПДВ за липень 2013 № 9047372240 від 02.08.2013, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування отримані контролюючим органом 02.08.2013, про що свідчить квитанція №2, яка відповідно до наведених правових норм є належним доказом на підтвердження факту отримання податкової звітності контролюючим органом.

При цьому будь-якого рішення щодо декларації з ПДВ за липень 2013 № 9047372240 від 02.08.2013 податковим органом прийнято не було.

Стосовно позиції представника відповідача, що у разі подачі нової звітної декларації за той же податковий період протягом граничного строку подачі такої декларації, яка не визнана податковим органом як податкова звітність, попередньо подана декларація вважається теж неприйнятою та не відображається в обліковій картці платника податків, у зв'язку з чим, оскільки контролюючим органом наданий статус «невизнана як податкова звітність» декларації позивача з ПДВ за липень 2013 №9051882749 від 20.08.2013 (в тому числі додатки та уточнюючі розрахунки) також вважається неприйнятою декларація з ПДВ за липень 2013 № 9047372240 від 02.08.2013, суд зважає на наступне.

В обґрунтування зазначеної позиції представник відповідача посилається на п. 8 Наказу №233, відповідно до якого якщо платник податків надіслав до органів ДПС кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних ДПС та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

Разом з тим, суд звертає увагу представника відповідача, що виходячи з приписів наведеної норми, прийнятою вважається остання податкова звітність, яка надіслана до органів ДПС до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності, прийнята до бази даних ДПС та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

Отже, виходячи з наведених правових норм, та враховуючи встановлені судом обставини, декларація з ПДВ за липень 2013 № 9047372240 від 02.08.2013 є останньою отриманню податковим органом декларацією за звітний період липня 2013, яка подана до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності, про що платнику податків надійшла друга квитанція.

У зв'язку з чим, привласнення контролюючим органом декларація позивача з ПДВ за липень 2013 №9051882749 від 20.08.2013 статус «невизнана як податкова звітність» не свідчить про автоматичне невизнання раніше поданої декларації з ПДВ за липень 2013 № 9047372240 від 02.08.2013, яка є останнім електронним документом, надісланим до податкового органу, що кореспондується з приписами, зокрема, п. 8 Наказу №233.

Суд зазначає, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Крім того, до повноважень суду також не віднесено перебирання на себе повноважень відповідного владного суб'єкту.

Слід зазначити, що у суду відсутні повноваження на втручання в повноваження державного органу в частині вимоги надання позитивного висновку щодо будь-якого питання, віднесеного до його компетенції, оскільки це мало б наслідком порушення принципу функціонального поділу єдиної системи державної влади в частині врівноваження повноважень владних суб'єктів шляхом розмежування предметів відання, що виключає можливість ущемлення або підкорення одних органів державної влади іншим.

Отже, беручи до уваги, що контролюючим органом не проведена перевірка достовірності нарахування бюджетного відшкодування у сумі 400000,00 грн. (декларація з ПДВ за липень 2013 №9047372240 від 02.08.2013, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року), яка передує та є необхідною умовою для отримання бюджетного відшкодування ПДВ, та проведення якої є виключними повноваженнями податкового органу, суд вважає вимоги ТОВ "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест" про визнання протиправною бездіяльність Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим щодо ненадання своєчасного висновку із зазначенням суми податку у розмірі 400000,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню, передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується посилань представника податкового органу на пропуск строку звернення позивача до суду, то суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Матеріали справи свідчать, що позивачем подано заяву про бюджетне відшкодування 02.08.2013. З позовом про стягнення з Державного бюджету суми відшкодування податку на додану вартість позивач звернувся - 28.11.2013.

Приписами норми ст. 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Положеннями п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, Податковим кодексом України передбачений строк подання заяви про бюджетне відшкодування, який становить 1095 днів, що настає за днем здійснення переплати сум ПДВ або отримання права на таке відшкодування.

Враховуючи вище викладене, суд вказує на те, що процесуальний строк, який передбачений КАС України для звернення до суду та строк, який передбачений Податковим кодексом України, для подання заяви про бюджетне відшкодування не є тотожними поняттями.

У зв'язку з чим, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений, встановлений ст. 99 КАС України процесуальний строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльність Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим щодо ненадання своєчасного висновку із зазначенням суми податку у розмірі 400000,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню, тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Суд вважає безпідставним твердження представника позивача, що правомірність включення позивачем суми у розмірі 400000,00 грн. (в межах суми у розмірі 967656,00 грн.) до складу бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податків у звітному періоді липня 2010 року було предметом перевірки як податкового органу, так і під час оскарження податкового повідомлення-рішення у судовому порядку (справа № 2а-13857/10/13/0170), та зазначає наступне.

Як було зазначено вище, до закінчення судового розгляду сума у розмірі 400000,00 грн. перенесена позивачем до рядку 24 Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.01.2012, а саме до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та у подальшому тільки 02.08.2013 позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2013 №9047372240, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року та заяву про бюджетне відшкодування, відповідно до яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 400000,00 грн.

Таким чином, відповідно до наведених норм Податкового кодексу України сума у розмірі 400000,00 грн. була вперше заявлена до бюджетного відшкодування тільки 02.08.2013, оскільки у противному випадку, згідно з позицією представника позивача, така сума заявлена позивачем повторно, що суперечить приписам податкового законодавства та не відповідає обставинам справи.

Щодо позиції представника відповідача, що на даний час відсутнє остаточне судове рішення у справі № 2а-13857/10/13/0170, то виходячи з предмету спору, зазначена обставина взагалі не має правового значення.

Стосовно позовних вимог до Управління Державної казначейської служби України у Красногвардійському районі АР Крим про стягнення на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 400000,00 грн. на думку суду вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Суд зауважує, що виходячи з наведених норм податкового законодавства для отримання бюджетного відшкодування Податковим кодексом України встановлений наступний алгоритм дій владних суб'єктів: проведення перевірки правомірності нарахування бюджетного відшкодування, надання висновку та його направлення до органів Державної казначейської служби. При цьому зазначені умови отримання бюджетного відшкодування є обов'язковими як для суб'єктів владних повноважень, так і для платника податків.

Враховуючи, що відповідачем - Джанкойською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим перевірка правомірності нарахування бюджетного відшкодування, за результатом якої податковим орган готує відповідний висновок, та подає його до Управління Державної казначейської служби України у Красногвардійському районі АР Крим, не проводилася, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 400000,00 грн. є передчасними.

У зв'язку з чим, у задоволенні позовних вимог в цій частині повинно бути відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.01.2014 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 20.01.2014.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Л.Тоскіна