Постанова № 36722526, 17.01.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2014 р.

Справа № 821/4361/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства Мале госпрозрахункове підприємство "Шанс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

встановив:

Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі- позивач, Фонд) звернулося до суду з позовом до комунального підприємства Мале госпрозрахункове підприємство "Шанс" (далі - відповідач, підприємство) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що згідно з даними звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, поданого відповідачем, середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 26 осіб, з цього розрахунку установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце. За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, відповідач до 16 квітня 2013 року повинен був самостійно сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 11015 грн. 38 коп. та пеню за порушення терміну сплати цих санкцій в сумі 479 грн. 60 коп. На момент пред'явлення позову до суду заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 11494 грн. 98 коп. відповідачем не сплачена, а тому підлягає стягненню.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надавав, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ч.1, ч.2, ч.3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями (далі Закон № 875-ХІІ) забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Статтею 18-1 Закону № 875-ХІІ передбачено, що інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітнім і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно з п.6 ч. 1 ст. 14 Закону "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI) до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать: інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, частиною 2 ст. 14 Закону № 5067-VI визначено, що роботодавці можуть звернутися за сприянням для працевлаштування даної категорії громадян до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) (пункт 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" ).

Згідно із прийняттям Закону № 5067-VI, Закон України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ (далі - Закон № 803-ХІІ) втратив чинність. Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо організації зайнятості інвалідів виникли до набрання чинності Законом № 5067-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосовувати, у тому числі, норми Закону "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ, що встановлюють порядок працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту.

Відтак, за приписами абзацу четвертого пункту 2 статті 19 Закону № 803-ХІІ визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи та організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

Відповідно до розділу 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України 19 грудня 2005 року № 420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за № 1534/11814 (далі – Інструкція, чинна на момент виникнення правовідносин) у графі 15 наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи та працевлаштовує інвалідів за умови виконання роботодавцем зобов'язань, передбачених частиною 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, відповідно до якого середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 26 осіб. Установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 місце. У зв'язку з невиконанням нормативу працевлаштування інвалідів адміністративно-господарські санкції відповідача нараховують 11015 грн. 38 коп. У строк до 16 квітня 2013 року відповідачем не вжито заходів щодо погашення санкцій. У результаті чого, за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій КП МГП "Шанс" нарахована пеня на суму 479 грн. 60 коп. Листом від 14 жовтня 2013 року № 03-05/2998 підприємство повідомлено про обов'язкову сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 11015 грн. 38 коп. внаслідок невиконання нормативу працевлаштування інваліда. Станом на 19 листопада 2013 року відповідно до розрахунку Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заборгованість комунального підприємства Мале госпрозрахункове підприємство "Шанс" зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені складає 11494 грн. 98 коп.

З листа - повідомлення Генічеського районного центру зайнятості від 20 березня 2013 року № 03/24-481, який міститься серед матеріалів справи, вбачається, що відповідач не інформував центр зайнятості про створення вакантних місць, на яких може використовуватися праця інвалідів. У 2012 році підприємством до служби зайнятості звіти за формою № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" щодо наявності вільних робочих місць для інвалідів не подавалися.

Отже, відповідачем не виконано обов’язку роботодавця щодо подання звітності та працевлаштування інвалідів у 2012 році, а тому застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені є правомірним.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та їх задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ч.4 ст.94, ч.6 ст.128, ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства Мале госпрозрахункове підприємство "Шанс", код ЄДРПОУ 30671239, на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції в розмірі 11015 (одинадцять тисяч п'ятнадцять) грн. 38 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 479 (чотириста сімдесят дев'ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 10.3.4