Рішення № 36721875, 13.01.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2014 р.Справа № 916/2901/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

при секретарі Кришиневській Л.Е.

за участю представників:

від прокуратури - Вигнанюк Т.Л.,

від позивача - Крутоголова О.О.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю „Грааль" про стягнення 27178,60 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Овідіопольського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю „Грааль" про стягнення грошових коштів за використання земельної ділянки загальною площею 0,667 га в сумі 31896,48 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.11.2006 р., укладеного між Овідіопольською районною державною адміністрацією та ТОВ „Грааль". Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Овідіопольською районною державною адміністрацією укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю „Грааль" договір оренди земельної ділянки від 20.11.2006 р. для розміщення та експлуатації заводу по виробництву лікеро-горілчаних виробів загальною площею 0,667 га, яка розташована за адресою: комплекс будівель і споруд № 1 Новоградківська сільська рада Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Згідно п. 2.3 додаткової угоди від 27.10.2008 року орендна плата складає 20570,28 грн. на рік, яка підлягає щомісячному перерахуванню.

За ствердженнями прокурора, відповідачем не виконувались умови щодо перерахування орендної плати.

Як вказує прокурор, листом від 28.02.2013 р. Овідіопольською районною державною адміністрацією направлялось попередження відповідачу про те, що у разі невиконання умов діючого договору оренди земельної ділянки буде ініційовано звернення до суду щодо дострокового розірвання вищевказаного договору.

Крім того, згідно протоколу № 1 засідання комісії з питань бюджету та фінансів Новоградківської сільської ради від 09.06.2011 р. ТОВ „Грааль", інтереси якого представляла Лукіна Ю.Г. за довіреністю № 05 від 09.06.2011 р., виданою директором товариства Джепко Ю.Є., попереджалось про наявну заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 21 257,29 грн.

Так, 23.07.2013 р. Овідіопольська районна державна адміністрація звернулась до прокуратури з листом щодо представництва її інтересів у суді з питань стягнення заборгованості по орендній платі за землю та розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,667 га, що знаходиться за адресою: комплекс будівель і споруд № 1 Новоградківська сільська рада Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), укладеного від 20 листопада 2006 року з ТОВ „Грааль".

Наразі прокурор зазначає, що згідно з листом Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі від 21.10.2013 р. заборгованість ТОВ „Грааль" по орендній платі за земельну ділянку всього складає 31896,48 грн.

Таким чином, прокурор просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Крім того, з огляду на невиконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, прокурор, посилаючись на положення ст. 31 Закону України „Про оренду землі" та п. 3.3. договору оренди земельної ділянки, просить суд розірвати вказаний договір.

Разом з позовною заявою прокурором було подано заяву про забезпечення позову (а.с. 26-27) шляхом накладення арешту на майно, що належить ТОВ „Грааль", яке знаходиться за адресою: комплекс будівель і споруд № 1 Новоградківська сільська рада Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2013 р. позовну заяву Прокурора Овідіопольського району Одеської області прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2901/13, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

На підставі розпорядження голови суду від 06.12.2013 р. у зв'язку з перебуванням судді Петрова В.С. на лікарняному з 04.12.2013 р. вказану справу № 916/2901/13 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Малярчук І.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2013 року справу № 916/2901/13 прийнято до провадження судді Малярчук І.А. та розгляд справи призначено в засіданні суду на 17.12.2013 р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 10.12.2013 року справу № 916/2901/13 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С. у зв'язку з його виходом з лікарняного.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.2013 р. справу № 916/2901/13 прийнято до провадження судді Петрова В.С. та розгляд справи призначено в засіданні суду.

В ході розгляду справи прокурором було зменшено позовні вимоги до 27178,60 грн. з огляду на здійснений на вимогу прокуратури ДПІ в Овідіопольському районі розрахунок заборгованості з орендної плати за землю відносно ТОВ „Грааль" станом на 08.11.2013 р.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином за адресою, що значиться в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвал суду (а.с. 30, 134, 138, 144, 148).

У зв'язку з вказаним справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно договорів купівлі-продажу від 31.03.2003 р., укладених між ВАТ „Дністровський" та ТОВ „Грааль", останній придбав у власність будівлі виробничого цеху лікеро-горілчаних виробів та котельну, розташовані за адресою в с. Новоградківка Овідіопольського району Одеської області, вул. К. Маркса, 1-б і 1а відповідно. Право власності на вказані будівлі зареєстровано за ТОВ „Грааль" зареєстровано Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації 21.04.2003 р., що підтверджується витягами № 410293 і № 410210 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копії яких містяться в матеріалах справи.

З метою розміщення та експлуатації заводу лікеро-горілчаних виробів на території Новоградківської сільської ради Овідіопольського району ТОВ „Грааль" звернулось до вказаної сільради з відповідним клопотанням про відведення земельної ділянки.

На підставі дозволу Новоградківської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 122 від 05.06.2003 р. ДП „Одеський регіональний центр державного земельного кадастру" був розроблений відповідний проект відведення земельної ділянки ТОВ „Грааль" для розміщення та експлуатації заводу по виробництву лікеро-горілчаних виробів на території Новоградківської сільської ради (с. Новоградківка, вул. К.Маркса, 1а, 1б) (а.с. 35-96). Вказаним проектом передбачено надання ТОВ „Грааль" в короткострокову оренду терміном на 3 роки земельну ділянку промисловості площею 0,667 га забудованих земель промисловості із земель постійного користування ВАТ „Дністровський" для розміщення та експлуатації заводу по виробництву лікеро-горілчаних виробів на території Новоградківської сільської ради.

Так, рішенням Новоградківської сільської ради Овідіопольського району Одеської області ІХ сесії ХХІV скликання № 64 від 03.09.2003 р. „Про надання земельної ділянки ТОВ „Грааль" був затверджений проект відведення земельної ділянки вказаному Товариству для розміщення та експлуатації заводу по виробництву лікеро-горілчаних виробів, також ТОВ „Грааль" надано в короткострокову оренду терміном на 3 роки земельну ділянку промисловості площею 0,667 га забудованих земель промисловості із земель постійного користування ВАТ „Дністровський" для розміщення та експлуатації заводу по виробництву лікеро-горілчаних виробів за адресою с. Новоградківка, вул. К.Маркса, 1а, 1б на території Новоградківської сільської ради Овідіопольського району.

На виконання вказаного рішення Новоградківської сільської ради було проведено перенесення в натурі проекту відведення земельної ділянки ТОВ „Грааль" для розміщення та експлуатації заводу по виробництву лікеро-горілчаних виробів, про що свідчить виписка ДП „Одеський регіональний центр державного земельного кадастру" з технічного звіту по перенесенню в натурі проекту відведення земельної ділянки ТОВ „Грааль" (а.с. 97-106).

Так, 27.11.2003 р. Овідіопольською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю „Грааль" був складений акт приймання-передачі об'єкту оренди згідно з договором від 19.11.2003 р. (а.с. 34), згідно з яким земельна ділянка площею 0,667 га була передана відповідачу для розміщення та експлуатації заводу по виробництву лікеро-горілчаних виробів.

В подальшому 20.11.2006 р. Овідіопольською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 1512 „Про надання ТОВ „Грааль" в оренду земельної ділянки на території Новоградківської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)" (а.с. 12), згідно з яким ТОВ „Грааль" надавалась в короткострокову оренду терміном на 1 рік земельна ділянка загальною площею 0,667 га (забудовані землі) для експлуатації та обслуговування заводу по виробництву лікеро-горілчаних виробів на території Новоградківської сільської ради (за межами населених пунктів). Також вказаним розпорядженням встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою в сумі 20010 грн. на рік із розрахунку 3 грн. за 1 кв.м, яка підлягає щомісячному перерахуванню на бюджетний рахунок УДК в Овідіопольському районі ГУДКУ в Одеській області.

На підставі вказаного розпорядження 20.11.2006 р. між Овідіопольською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Грааль" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (а.с. 13-14), відповідно до п. 1 якого позивач як орендодавець надає, а відповідач як орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: (вул. К.Маркса, 1а, 1б) Новоградківська сільська рада Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів). При цьому в договорі зазначено, що в оренду передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 0,667 га (забудовані землі), для розміщення та експлуатації заводу по виробництву лікеро-горілчаних виробів.

В п. 2.2 договору визначено термін його дії, що становить 1 (один) рік.

Згідно з п. 2.3. договору грошова плата вноситься на рахунок Новоградківської сільської ради відповідно до вимог чинного законодавства. Оплата за користування земельною ділянкою в сумі 20010 грн. на рік із розрахунку 3 грн. за 1 кв.м підлягає щомісячному перерахуванню на бюджетний рахунок УДК в Овідіопольському районі ГУДКУ в Одеській області. Орендна плата справляється також у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельні ділянки за умовами договору.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 22.10.2008 року (а.с. 15) до вказаного договору оренди від 20.11.2006 р. були внесені зміни в предмет договору, а саме слова „((вул. К.Маркса, 1а, 1б)" замінено словами „комплекс будівель та споруд № 1". Також вказаною додатковою угодою строк дії договору продовжено на 1 рік та внесені зміни щодо реквізитів сторін і рахунку, на який сплачується орендна плата.

Додатковою угодою № 2 від 27.10.2008 року (а.с. 16) строк дії вказаного договору оренди від 20.11.2006 року продовжено до моменту проведення орендодавцем аукціону з продажу права оренди земельної ділянки та визначення переможця. Крім того, частину 2 пункту 2.3 договору щодо розміру орендної плати викладено у новій редакції: „Оплата за користування земельною ділянкою складає 20570,28 грн. в сумі 20010 грн. на рік, яка підлягає щомісячному перерахуванню (протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця) на бюджетний рахунок УДК в Овідіопольському районі ГУДКУ в Одеській області.

Як з'ясовано судом, відповідний аукціон продажу права оренди спірної земельної ділянки не проводився, про що зазначено в листі Овідіопольської районної державної адміністрації № 3623/01-15/01/3895 від 01.11.2013 р. (а.с. 125). Отже, спірний договір оренди земельної ділянки, укладений між сторонами по справі, є діючим.

Між тим, як вказує прокурор, відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання за вказаним договором оренди від 20.11.2006 року щодо внесення орендної плати.

Так, як вбачається з листа Овідіопольської районної державної адміністрації № 01/01-35/736 від 28.02.2013 р. (а.с.17), відповідачу було запропоновано погасити заборгованість по орендній платі за землю, також останнього попереджено про те, що у разі невиконання умов договору оренди земельної ділянки буде ініційовано звернення до суду щодо дострокового розірвання вищевказаного договору.

У зв'язку з непогашенням ТОВ „Грааль" заборгованості по орендній платі за землю листом від 23.07.2013 р. Овідіопольська районна державна адміністрація звернулась до прокуратури з проханням щодо представництва її інтересів у суді з питань стягнення заборгованості по орендній платі за землю та розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,667 га, що знаходиться за адресою: комплекс будівель і споруд № 1 Новоградківська сільська рада Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), укладеного від 20 листопада 2006 року з ТОВ „Грааль".

На запит прокуратури супровідним листом ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 21.10.2013 р. № 5150/9/15-21-151 (а.с. 21) надано розрахунок заборгованості ТОВ „Грааль" по орендній платі за землю (а.с. 22-23), згідно якого станом на 21.10.2013 р. за відповідачем рахувалась недоїмка у розмірі 30425,57 грн.

Однак, листом ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 08.11.2013 р. № 7341/9/15-21-15-1 (а.с. 108) повідомило прокурора про заборгованість відповідача по орендній платі за користування спірною земельною ділянкою станом на 08.11.2013 р. Так, згідно наданого ДПІ в Овідіопольському районі розрахунку платежів по орендній платі (а.с. 109-111) станом на 08.11.2013 р. за відповідачем рахується недоїмка по орендній платі у розмірі 26236,66 грн., яка заявлена прокурором до стягнення.

Вказане свідчить про неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за укладеним з позивачем договору оренди щодо своєчасного внесення орендної плати, чим порушено умови п. 2.3. вказаного договору.

Так, згідно положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно п. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Крім того, за приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст. 21 вказаного Закону визначає, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

В ст. 2 Закону України "Про плату за землю" (в реакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вказано, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, яким встановлені ставки орендної плати.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010р. № 2756-VІ було внесено зміни до статті 21 Закону України „Про оренду землі", у зв'язку з чим вказана стаття закону була викладена у такій редакції: „Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)...". При цьому у зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011 р. Податкового кодексу України втратив чинність Закон України "Про плату за землю".

Так, відповідно до п. 288.4 ст. 288 розділу XIII „Плата за землю" Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до підпункту „в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В п. 3.2. договору оренди зазначено, що орендар зобов'язаний у відповідності з п. 2.3 договору своєчасно вносити орендну плату.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п. 2.3 договору (в редакції додаткової угоди від 27.10.2008 р.) відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

В свою чергу невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (невнесення відповідачем орендної плати) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.

З огляду на вищенаведені положення законодавства та враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, що не спростовано останнім, суд вважає обґрунтованими вимоги прокурора про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, яка за даними податкової інспекції станом на 08.11.2013 р. складає 26236,66 грн.

При цьому слід зазначити, що чинним законодавством передбачено відповідальність орендаря за невиконання обов'язку щодо внесення орендної плати.

Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 2.3 договору оренди, на будь-яку суму орендної плати, яка не була сплачена у строки, визначені цим договором, нараховується пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожний наступний день, доки суму простроченої орендної плати не буде повністю сплачено.

При цьому, як передбачає частина 1 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Враховуючи невиконання відповідачем свого обов'язку щодо перерахування щомісячно орендної плати, суд вважає правомірним нарахування пені на суму несплаченої орендної плати, розрахунок якої (а.с. 109-111) здійснено податковою інспекцією, що контролює надходження платежів по орендній платі за землю. Згідно вказаного розрахунку залишок несплаченої пені станом на 08.11.2013 р. складає 941,94 грн.

При цьому слід зазначити, що розмір спірної суми заборгованості по орендній платі і пені, що разом складає 27178,60 грн., відповідач не оспорив. Адже, частиною другою статті 22 ГПК України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо. Обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.

Згідно п. 3.3 договору оренди від 20.11.2006 р. визначено, що підставою розірвання договору є вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором. Сторони погодили, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватися за умови письмового попередження заінтересованої в цьому стороні не пізніше ніж у місячний термін.

Ч. 3, 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Так, підставою для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки від 20.11.2006 р. прокурором визначено невиконання відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати, що є істотним порушення умов цього договору та не спростовано відповідачем. До того ж слід зазначити, що відповідач попереджався про розірвання спірного договору оренди у разі непогашення ним заборгованості з орендної плати за землю.

За таких обставин, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.11.2006 р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Разом з тим слід зазначити, що чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: 1) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99, поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 ГПК України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Так, слід зазначити, що Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області є уповноваженим державою органом виконавчої влади у земельних правовідносинах, що здійснює повноваження суб'єкта права державної власності на землю, права якого порушено з боку відповідача. Тому у даних спірних правовідносинах саме райдержадміністрація може виступати позивачем.

Зокрема, відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 21 Закону України „Про місцеві державні районні адміністрації" до повноважень місцевої державної адміністрації відноситься розпорядження землями за межами населених пунктів.

Відтак, суд вважає представництво інтересів позивача прокуратурою цілком правомірним та належним чином обґрунтованим.

Заяву прокурора про забезпечення позову судом залишено без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Так, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначене знайшло своє відображення у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" N 16 від 26.12.2011 року.

При цьому заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Разом з тим в заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача прокурор вказує, що є ймовірність ухилення відповідача від виконання рішення суду, в т.ч. продаж належного йому майна. Однак, прокурор не навів та не надав жодних доказів в обґрунтування своєї заяви щодо існування необхідності вжиття відповідних заходів, зокрема доказів щодо можливості вчинення відповідачем певних дій, спрямованих на ухилення від сплати боргу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення заявленого позову.

Щодо судових витрат по даній справі господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 р. „Про судовий збір" (зі змінами із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 жовтня 2011 року N 3828-VI), який набрав чинності 01 листопада 2011 р.

Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява, тобто на момент подачі позову у 2013 році - 1147 грн.

Згідно ч. 3 ст. 6 зазначеного Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З огляду на вказане та враховуючи вищенаведені вимоги законодавства за поданий позов судовий збір мав бути сплачений відповідно до кожної із заявлених майнової і немайнової вимог. Відтак, позивач при самостійному зверненні до суду із заявленими позовними вимогами мав сплатити до бюджету судовий збір у розмірі 2867,50 грн. (1147 грн. + 1720,50 грн.)

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті до державного бюджету судового збору в сумі 2867,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю „Грааль" про стягнення 27178,60 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грааль" (67830, Одеська область, Овідіопольський район, Новоградківська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 1; код ЄДРПОУ 31601204) до бюджету (бюджетний рахунок УДК в Овідіопольському районі ГУДКУ в Одеській області № 33211812700375 ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації платежу 13050200, код одержувача платежу ЄДРПОУ 22508650 (за оренду землі; для Новоградківської сільської ради) заборгованість по орендній платі за земельну ділянку загальною площею 0,667 га в сумі 27178/двадцять сім тисяч сто сімдесят вісім/грн. 60 коп.

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки, який укладено 20.11.2006 р. між Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, 169; код ЄДРПОУ 04057209) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Грааль" (67830, Одеська область, Овідіопольський район, Новоградківська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 1; код ЄДРПОУ 31601204) щодо оренди земельної ділянки загальною площею 0,667 га за адресою: комплекс будівель і споруд № 1 Новоградківська сільська рада Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).

4. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грааль" (67830, Одеська область, Овідіопольський район, Новоградківська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 1; код ЄДРПОУ 31601204) на користь державного бюджету (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, рахунок № 31210206783008, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 2867/дві тисячі вісімсот шістдесят сім/грн. 50 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2014 р.

Суддя Петров В.С.