Ухвала суду № 36721849, 21.01.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 січня 2014 року Справа № 925/1045/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Попікової О.В. Саранюка В.І.перевіривши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" на рішення та постановугосподарського суду Черкаської області від 04.09.2013 Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013у справі№ 925/1045/13за позовомСільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива"до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" розірвання договорів

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" на рішення господарського суду Черкаської області від 04.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з частиною 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Черкаської області від 04.09.2013, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013, позов задоволено повністю, вирішено розірвати договір вирощування сировини насіння гібриду соняшника від 03.04.2013 № П 0304/2013, договір вирощування сировини насіння гібриду кукурудзи від 03.04.2013 № П 0305/2013 та договір вирощування насіння гібриду сої від 10.04.2013 № П 0306/2013, укладені між ТОВ "Високі аграрні технології" та СТОВ "Нива". Також рішенням господарського суду Черкаської області від 04.09.2013 вирішено стягнути з ТОВ "Високі аграрні технології" на користь СТОВ "Нива" 3 441,00 грн. судового збору.

Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник просить повністю скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 04.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог СТОВ "Нива".

Отже, виходячи з вимог за касаційною скаргою, скаржник повинен сплатити судовий збір окремо з кожної із задоволених рішенням господарського суду Черкаської області від 04.09.2013 позовних вимог немайнового характеру (розірвання 3-х договорів).

Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" у даному випадку судовий збір за подання касаційної скарги (на день звернення) підлягав сплаті у розмірі 2 408,70 грн. (по 802,90 грн. за три немайнові вимоги).

Проте до матеріалів касаційної скарги скаржником додано платіжне доручення від 13.12.2013 № 1512 про сплату судового збору лише в сумі 1 721,00 грн.

Відтак, судовий збір сплачений не у встановленому розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України, згідно з яким касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначені статтею 111 ГПК України. Відповідно до цієї статті касаційна скарга повинна містити, зокрема, вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, тобто має чітко викладатися зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні пункти і статті. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 названого Кодексу.

У поданій касаційній скарзі скаржник викладає обставини справи та наводить свої міркування щодо них, перераховує статті Цивільного кодексу України, ГПК України тощо. При цьому, ТОВ "Високі аграрні технології", не дотримуючись вищевказаних вимог процесуального законодавства, не зазначило суті порушень або неправильного застосування яких норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових актів, у чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 ГПК України.

Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини 1 цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно в загальному порядку з урахуванням вимог статей 53, 110 зазначеного Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" на рішення господарського суду Черкаської області від 04.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 у справі № 925/1045/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: О. Попікова

В. Саранюк