Ухвала суду № 36721838, 21.01.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 січня 2014 року Справа № 24/362

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В., вивчивши касаційну скаргу Державної виконавчої служби України на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.09.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськ-Енергія" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецької області у справі за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськ-Енергія" про стягнення 12363928,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2013 року скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.09.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року. Просить відновити строк касаційного оскарження.

Згідно з ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо вона подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.

На підставі ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскаржувана постанова апеляційної інстанції прийнята 28.10.2013 року. З цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Останнім днем для подання касаційної скарги було 17.11.2013 року, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. Проте, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і клопотанням про поновлення пропущеного строку на її оскарження лише 18.12.2013 року, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що повний текст постанови був отриманий ним 28.11.2013 року, тому скаржник вважав останнім днем строку подання касаційної скарги 18.12.2013 року.

Проте, з матеріалів справи, зокрема з протоколу судового засідання від 28.10.2013 року в даній справі, вбачається, що сторонам оголошувалась постанова після виходу з нарадчої кімнати (а.с.123), порядок та строки її оскарження.

Крім того, представник скаржника, Юркова К.В., була присутня в судовому засіданні, що свідчить про те, що заявник дізнався про винесення оскаржуваної постанови суду значно раніше, ніж звернувся з касаційною скаргою до суду.

Оскільки оскаржувана постанова від 28.10.2013 року, прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги Державної виконавчої служби України була надіслана сторонам 31.10.2013 року, що підтверджується штемпелем канцелярії на зворотній стороні постанови, а матеріали справи не містять повернень поштових відправлень, що б свідчили про неотримання скаржником постанови апеляційної інстанції, зазначені скаржником обставини не визнаються судом поважними причинами пропуску строку касаційного оскарження, встановленого ст.110 ГПК України.

Посилання скаржника на свою необізнаність з вимогами процесуального законодавства, зокрема, щодо процедури оскарження рішень господарських судів, в тому числі звернення з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України не може визнатись судом поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження.

Судова колегія Вищого господарського суду України також звертає увагу скаржника на ту обставину, що і подана касаційна скарга не відповідає вимогам п.3 ст.1113 ГПК України, оскільки додатки до касаційної скарги, як то: платіжні документи, квитанції установ зв'язку, подаються до суду тільки в оригіналі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що скаржник пропустив строк касаційного оскарження судових рішень без поважних причин і, тому, відновленню він не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 110, п. 5 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Державної виконавчої служби України про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 26.09.2013 року та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року відхилити.

Повернути касаційну скаргу Державній виконавчій службі України без розгляду, а справу - Господарському суду Донецької області.

Повернути Державній виконавчій службі України (04053, м.Київ, вул. Артема, 73, код ЄДРПОУ 37471975) судовий збір в розмірі 802,90 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням №25441 від 16 грудня 2013 р.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді Б.М.Грек

В.В.Палій