Ухвала суду № 36721756, 13.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 р.Справа № 644/7280/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.11.2013р. по справі №644/7280/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова

про перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова, в якому, з урахуванням поданих уточнень, просив:

- визнати протиправним дії Управління Пенсійний фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, що призвели до зменшення з 01.03.2011 року розміру пенсії;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати наукових працівників за 2011 рік, та провести оплату недоотриманої у зв'язку з неправильним перерахунком суми з 01 березня 2013 року у розмірі 9020 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 30.01.2012 року позивач отримує пенсію за віком, як науковий працівник, яка розрахована за нормами Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», зі змінами згідно Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VІ. Відповідачем при призначенні пенсії було використано для розрахунку заробітної плати показник середньої заробітної плати наукових працівників за повний 2011 рік. В свою чергу, за наслідками проведеної у лютому 2013 року перевірки пенсійної справи позивача, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії, за наслідками якого, її розмірі зменшився. На думку позивача, вказані дії відповідача є незаконними та необґрунтованими.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.11.2013 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.11.2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про те, що дії відповідача з приводу перерахунку позивачу пенсії є законними та обґрунтованими. Зазначив, що відповідач, при здійсненні позивачу перерахунку пенсії, неправомірно застосував показник заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік, а не за 2011 рік.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явились, розгляд справи просили провести без їх участі.

У відповідності до положень п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачу з 15.08.1997 року було призначено пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі поданої заяви та наданих документів, позивачу з 30.01.2012 року було призначено пенсію за віком, як науковому працівнику, яка була розрахована за нормами Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», зі змінами згідно Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». При призначенні пенсії за віком, як науковому працівнику, для розрахунку заробітної плати було застосовано показник середньої заробітної плати наукових працівників за повний 2011 рік, що складає 2239,18 грн.

За наслідками проведеної у лютому 2013 року перевірки пенсійної справи позивача, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії, за наслідками якого, її розмірі зменшився.

Як було встановлено під час розгляду справи, підставою для зменшення позивачу розміру пенсії, слугував той факт, що при призначенні позивачу пенсії було неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати наукових працівників за повний 2011 рік, що складає 2239,18 грн. Так, відповідач зазначив, що оскільки до 01.10.2011 року (набрання чинності згідно Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи») останній перерахунок пенсії позивача відбувся 29.01.2009 року із застосуванням показника середньої заробітної плати за повний 2007 рік - 1351,11 грн., то при переході з пенсії за віком на пенсію наукового працівника (відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність) - 30.01.2012 року повинен був застосовуватися попередній показник середньої заробітної плати, а саме за 2007 рік.

Позивач не погодившись із вказаними діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Згідно частини 10 вказаного Закону, для обчислення заробітку під час призначення пенсії науковому (науково-педагогічному) працівнику застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом 2 преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що набрала чинності з 01.10.2011 року), переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Виходячи з положень вищенаведених норм права, колегія суддів дійшла висновку, що при переведенні з одного виду пенсії на інший, обрахунок нової пенсії здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а від бажання особи залежить лише можливість враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто показник середньої заробітної плати є незмінною величиною.

Також колегія суддів зауважує, що відповідно до ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так, рішенням Верховного суду України від 24.04.2012 року по справі № 21-98а12, було встановлене, що під час здійснення перерахунку пенсії за статтею 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).

Крім того, згідно пункту 4 частини першої статті 32 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції.

На виконання пункту 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.06.2011 року № 4 та для забезпечення однакового застосування адміністративними судами статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Вищий адміністративний суд України інформаційним листом від 19.07.2011 року № 1049/11/13-11 визначив, що під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.

Статтею 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Колегія суддів зазначає, що 23.04.2012 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення», згідно пунктом 1 якої встановлено, що пенсії, призначені (перераховані) до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005 - 2006 роки відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей) та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2003 - 2006 роки відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік. Вказана постанова набрала чинності 1 травня 2012 року.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що для розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії, що призначається вперше застосовується показник середньої заробітної плати календарного року, що передує року звернення за призначенням пенсії. Під час переведення особи з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати за той календарний рік, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Враховуючи наведене та беручі до уваги, що до 01.10.2011 року останній перерахунок пенсії позивача відбувся 29.01.2009 року із застосуванням показника середньої заробітної плати за повний 2007 рік - 1351,11 грн., то при переході з пенсії за віком на пенсію наукового працівника (відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність) - 30.01.2012 року повинен був застосовуватися попередній показник середньої заробітної плати, а саме за 2007 рік.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що під час переведення позивача з одного виду пенсії на інший, відповідачем правомірно був застосований показник середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, а тому дії останнього щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії є законними та обґрунтованими.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність в діях відповідача порушення прав та законних інтересів позивача.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що проведений відповідачем перерахунок пенсії позивача був проведений з порушенням вимог діючого законодавства.

Натомість, відповідач, будучі суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність власних дій.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.11.2013 року по справі №644/7280/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.11.2013р. по справі № 644/7280/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бенедик А.П.Судді Бегунц А.О. Калиновський В.А.