Постанова № 36721516, 26.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. справа № 2а/0470/14053/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кауфмаркт» про накладання арешту на кошти та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

21 листопада 2012 року Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кауфмаркт», в якому просила прийняти рішення про застосування арешту рахунків платника податків та стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 1 869,74 грн., який станом на 17.10.2012 є непогашеним.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кауфмаркт» про накладання арешту на кошти та стягнення заборгованості - задоволено частково: стягнуто з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Кауфмаркт» на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість 1699,74 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять гривень 74 коп.) за кодом бюджетної класифікації 14010100 на рахунок № 31114029700008, отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012; стягнуто з рахунків платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Кауфмаркт» (ЄДРПОУ 35446753) на користь місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу з комунального податку 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.) за кодом бюджетної класифікації 16010200 на рахунок № 33216828700008, отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у накладенні арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на апеляційне оскарження не скористався і не оскаржив рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог позивача. У разі часткового оскарження судового рішення, суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кауфмаркт» знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

ТОВ «Кауфмаркт» станом на 17.10.2012 року має податковий борг з податку на додану вартість та комунальному податку в сумі 1869,74 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість та копією картки особового рахунку боржника.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На підставі ст.59 Податкового Кодексу України відповідачу сформовано першу податкову вимогу № 1/305 від 28.05.2010, яку було розміщено на дошці податкових оголошень 28.05.2010, та другу податкову вимогу № 2/343 від 30.06.2010, яку було розміщено на дошці податкових оголошень 30.06.2010 .

Доказів оскарження зазначених податкових вимог та податкових повідомлень-рішень відповідачем до суду не надано, отже сума заборгованості ТОВ «Кауфмаркт» є узгодженою.

Як зазначалося судом першої інстанції, відомостей про наявне майно ТОВ «Кауфмаркт», яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу, не встановлено згідно інформації Головного управління держкомзему у Дніпропетровській області (від 16.02.2012 №1092/12-11), УДАІ ГУ УМВС України в Дніпропетровській області, КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради (від 28.03.11 № 3574), Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України територіального управління держгірпромнагляду у Дніпропетровській області (від 14.02.12 № 05-14/428), Інспекції державного технічного нагляду (від 07.02.2012 № 309-02-11).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, посилався на те, що відповідно до п.п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосований органами державної податкової служби лише за наявності обставин, вичерпній перелік яких наведено у п.п. 94.2.1 - 94.2.7 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, а саме, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Проаналізувавши дані обставини справи, колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, дана норма законодавства передбачає спеціальну підставу для звернення органу державної податкової служби до суду з позовом про накладення арешту на рахунки платника податків, а саме відсутність майна такого платника.

Колегія суддів зазначає, що відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не повинна розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків.

Також, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що реалізація права податкового органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків, що встановлено п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України.

Варто зазначити, що норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовною заявою про застосування арешту коштів на рахунках платника податків у разі наявності підстав, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, а саме наявність податкового боргу та відсутність майна платника податків, за рахунок якого можливе погашення такого боргу.

Таким чином, на підставі аналізу встановлених обставин справи і правовідносин, що їм відповідають, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для застосування арешту коштів та інших цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю «Кауфмаркт», що знаходяться на рахунках у банках даного підприємства. З цього випливає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби є цілком законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене з порушенням норм матеріального права, і тому підлягає частковому скасуванню.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо застосування арешту коштів та інших цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю «Кауфмаркт», що знаходяться на рахунках у банках даного підприємства та прийняти в цій частині нову постанову.

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку та які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кауфмаркт».

В іншій частині постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко