Ухвала суду № 36721457, 22.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р. справа № 2а-451/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2013 року за заявою ОСОБА_1 про накладення штрафу на начальника Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя за невиконання рішення суду у справі № 2а-451/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії по призначенню пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 шляхом визнання неправомірною відмови Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання відповідача, як суб'єкта владних повноважень, призначити позивачеві, яка з 1998 року постійно проживає у Німеччині, пенсію, починаючи з 11.09.2010 року.

11 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя із заявою про накладення на начальника Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя Мартиненко Л.Т. штрафу за невиконання постанови цього ж суду від 25 лютого 2011 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2013 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржену ухвалу та постановити нове рішення, яким накласти на начальника відділу Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя Мартиненко Л.Т. штраф у розмірі трьохсот мінімальних заробітних плат.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не прибули; позивач у письмовій заяві просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Суд першої інстанції зобов'язав відповідача у строк до 31 січня 2013 року надати звіт про виконання постанови Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 25 лютого 2011 року у справі № 2а-451/11.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 січня 2013 року відповідач надав суду звіт про виконання рішення суду, в якому зазначив, що на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2011 року у справі № 2а-451/11 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року позивачу призначено пенсію у розмірі 859,60 гривень та розрахована сума боргу, яка складає 20915,07 гривень.

Таким чином, постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2011 року, якою відповідач був зобов'язаний призначити пенсію за віком ОСОБА_1 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 11.09.2010 року (а.с.47-48), виконана у повному обсязі.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити наступне.

Конституційним Судом України Рішенням від 25.01.2012 № 3-рп/2012 надано офіційне тлумачення, у тому числі, статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, постановою правління Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, 25 листопада 2005 року за № 22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846. Цим Порядком передбачено, що заява про призначення (поновлення) пенсії подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації).

Зважаючи на відсутність іншого нормативно-правового акту, що регулює порядок призначення пенсії особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, застосуванню підлягають приписи діючого Порядку № 22-1, відповідно до яких для особа з питань призначення та виплати пенсії має звернутись особисто або через представника, який діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріально. Зважаючи на те, що гр. ОСОБА_3 відповідними повноваженнями щодо здійснення представницьких функцій ОСОБА_1 не наділений, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя правомірно відмовило останньому у наданні будь-якої інформації щодо пенсійних виплат позивачеві. При цьому, ОСОБА_1 не позбавлена можливості направити до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя свого представника із посвідченою у встановленому міжнародним законодавством порядку довіреністю для вирішення питання про отримання коштів.

Оскільки судом першої інстанції питання виплати пенсії ОСОБА_1 не вирішувалось, у позовній заяві міститься лише вимога про зобов'язання призначити пенсію та виплатити компенсацію у зв'язку з її знеціненням, колегія суддів погоджується з висновками Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, викладеними в ухвалі від 11.02.2013 року щодо відсутності передбачених статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для накладення на керівника Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя штрафу за невиконання рішення суду.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскарженої ухвали дотримані норми процесуального та матеріального права, доводи апелянта не можуть бути підставою для зміни рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись статтями 195-196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2013 року у справі № 2а-451/11 - залишити без змін

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна