Постанова № 36720290, 10.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м. Київ, вул. К. Каменєва, 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

10 січня 2014 року Справа №826/18669/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді:Пісоцької О.В.,розглянувши в приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу

за позовною заявоюКиївського міського центру зайнятостідоОСОБА_2простягнення коштів в розмірі 7147грн. 90коп.ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості (далі - Центр зайнятості, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача незаконно отримані кошти у розмірі 7147грн. 90коп.

В обґрунтування позовних вимог Центром зайнятості зазначено, що на підставі заяви, поданої до Печерського районного центру зайнятості, з 19 липня 2012 року ОСОБА_2 отримала статус безробітної, у зв'язку з чим їй було призначено допомогу по безробіттю, яку вона одержала в період з 19 липня 2012 року по 13 липня 2013 року. Разом з тим, позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 з 01 грудня 2012 року по 13 липня 2013 року отримувала щомісячну грошову допомогу по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновками лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. Зазначене призвело до незаконного отримання ОСОБА_2 допомоги по безробіттю на загальну суму 7147грн. 90коп.

У судовому засіданні представники Центру зайнятості просили суд вимоги задовольнити з підстав, викладених у позові.

ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлялась за адресою, за якою вона зареєстрована згідно з інформацією, наданою відділом адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України у м. Києві. Разом з тим, судова кореспонденція, направлена на адресу відповідача, повернулась до суду з довідками відділення поштового зв'язку про те, що закінчився строк зберігання відповідної кореспонденції. Враховуючи вимоги статей 33, 35, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача щодо розгляду даної справи. Є необхідним зауважити на тому, що ухвала суду від 10 грудня 2013 року внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, проте відповідач не зверталась до суду з письмовими запереченнями на позов.

Ухвалою суду від 09 січня 2014 року (протокольною) розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, судом встановлено наступне.

19 липня 2012 року ОСОБА_2 звернулась до Печерського районного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III, «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року №803-XII. В поданій заяві відповідачем зазначено про те, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, у тому числі - на пільгових умовах та пенсію за вислугу років.

Наказом Печерського районного центру зайнятості від 19 липня 2012 року №НТ120719 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

За наказом від 15 липня 2013 року №НТ130715 у зв'язку з закінченням строку виплати відповідно до підпункту 12 пункту 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_2 з 14 липня 2013 року припинено виплату допомоги по безробіттю.

Наказом від 16 жовтня 2013 року №НТ131016 у зв'язку з невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування відповідно до абзацу 2 пп. 2 п. 37 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності з 15 жовтня 2013 року ОСОБА_2 припинено реєстрацію в Центрі зайнятості.

Печерським районним центром зайнятості проведено розслідування страхового випадку шляхом електронної звірки даних, що зазначені у документах, поданих відповідачем, з базою даних Державної податкової адміністрації України та виявлено, що ОСОБА_2 отримувала дохід у Київському міському центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код за ЄДРПОУ 03491091).

05 вересня 2013 року центром зайнятості також направлено запит до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з проханням надати інформацію про факт перебування відповідача в трудових відносинах з останнім або у разі відсутності трудових відносин, повідомити який саме вид соціальних виплат призначено ОСОБА_2 На вказаний запит листом від 17 вересня 2013 року №1164 повідомлено про те, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації і отримує допомогу по догляду за інвалідом, призначену відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновками лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним» від 02 серпня 2000 року №1192.

На виконання статті 12 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та відповідно до отриманої інформації від Державної податкової інспекції, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Печерським районним центром зайнятості проведено перевірку в Управлінні праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з метою отримання повної інформації про доходи, отримані відповідачем.

Вказаною перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 призначена щомісячна грошова допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновками лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним» від 02 серпня 2000 року №1192. Вказана допомога призначена з 01 грудня 2012 року по 28 лютого 2013 року згідно рішення про призначення допомоги від 29 січня 2013 року б/н та з 01 липня 2013 року по 31 грудня 2013 року згідно рішення про призначення допомоги від 29 липня 2013 року б/н.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 17 жовтня 2013 року №1263 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.

22 жовтня 2013 року Печерським районним центром зайнятості видано наказ «про відшкодування коштів, незаконно виплачених ОСОБА_2» №261-р, і направлено відповідачу лист від 22 жовтня 2013 року №07-5807, яким останню повідомлено про проведення розслідування страхового випадку, виявлення факту приховання відповідачем відомостей про призначення грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновками лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним» в період одержання допомоги по безробіттю та про необхідність відшкодування незаконно отриманих коштів на суму 7147грн. 90коп.

ОСОБА_2 визначена Центром зайнятості сума не сплачена. Доказів, які б свідчили про оскарження рішень (наказів) та дій позивача, на дослідження суду не надано.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовуються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (з урахуванням відповідних змін; далі - Основи законодавства №16/98), Законами України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III (з урахуванням відповідних змін; далі - Закон України №1533), «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року №5067-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України №5067) та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття.

Згідно зі статтею 1 Основ законодавства №16/98 загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Одним із видів соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням відповідно до статті 25 Основ законодавства №16/98 є допомога по безробіттю.

Стаття 26 Основ законодавства №16/98 визначає, що допомога по безробіттю належить до страхових випадків, з настанням яких надаються матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Видами соціальних послуг відповідно до Закон України №1533, Закон України №5067 є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині 1 статті 14 Закону України №5067, компенсації відповідно до статті 26 Закону України №5067; надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України №5067; надання громадянам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа: направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства; забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Законом України №5067 визначено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

У статті 2 Закону України №5067 передбачено, що безробітними визнаються особи віком від 15 до 70 років, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готові та здатні приступити до роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних (далі - Порядок №219).

Пунктом 11 Порядку №219 передбачено, що за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Відповідно до пункту 12 Порядку №219 для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву з зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені у частині 3 статті 1 Закону України №5067, і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Статтею 23 Закону України №1533 передбачений порядок визначення розміру допомоги по безробіттю, за частиною 6 якої порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі - одноразової її виплати, для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду.

Судом вище встановлено, що на підставі заяви відповідача наказом №НТ120719 19 липня 2012 року ОСОБА_2 надано статус безробітної як застрахованій особі залежно від страхового стажу (відповідно до п.п. 1, 3, 4 статті 22, п. 1 статті 23 Закону України №1533, пункту 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 (далі - Порядок №307)) та призначено допомогу по безробіттю.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку №307 допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні центри зайнятості (пункт 2 статті 12 Закону України №1533).

З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №7-1|60/62 затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (далі - Порядок №7-1|60/62).

Відповідно до статті 12 Закону України №1533 виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Так, позивачем відповідно до пункту 5 частини 2 статті 12 Закону України №1533 та пункту 5 Порядку №7-1|60/62 здійснено відповідну перевірку, якою встановлено, що ОСОБА_2 з 01 грудня 2012 року по 13 липня 2013 року отримувала щомісячну грошову допомогу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновками лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним» від 02 серпня 2000 року №1192.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України №5067 до зайнятого населення належать особи, які проживають разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України №1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно з пунктом 3 вказаної статті, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, суд дійшов висновку, що є доведеним те, що відповідач, перебуваючи на обліку Печерського районного центру зайнятості як безробітна та отримуючи допомогу по безробіттю (за період з 01 грудня 2012 року по 13 липня 2013 року), порушила вимоги чинного законодавства та безпідставно отримувала вказані виплати у відповідний період.

Згідно з пунктом 6 Порядку №7-1|60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 7 зазначеного Порядку №7-1|60/62 передбачено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Як встановлено судом вище, на підставі вимог законодавства Печерським районним центром зайнятості видано наказ №261-р від 22 жовтня 2013 року «про відшкодування коштів, незаконно виплачених ОСОБА_2» та наказ №НТ131022 від 22 жовтня 2013 року, за яким прийнято рішення про повернення коштів у встановленому порядку відповідно до п. 6.14 Порядку №307, виплачених ОСОБА_2 за період з 01 грудня 2012 року по 13 липня 2013 року. Проте, відповідач визначену позивачем суму коштів не сплатила.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, ОСОБА_2 не надано, тоді як Центром зайнятості доведено обґрунтованість заявленого позову.

Таким чином, враховуючи, зокрема, вимоги статей 2, 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини, суд дійшов висновків про обґрунтованість позовних вимог Центру зайнятості та про необхідність задоволення даного позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033 м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б; р/р 37179301900001, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03491091) кошти у розмірі 7147грн. 90коп. (сім тисяч сто сорок сім гривень 90коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька