ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16.01.2014 Справа № 920/2096/13
Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Буренко Я.В., розглянувши матеріали справи № 920/2096/13:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно -
детективна агенція "Альфа", м. Суми,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська
фабрика "Сумська", м. Суми,
про стягнення 7 117 грн. 97 коп.,
За участю представників сторін:
від позивача: представник Захарчук Ю.Г. (довіреність № 171 від 18.12.2013 року);
представник Вакула М.Ф. (довіреність № 170 від 18.12.2013 року);
від відповідача: не з'явився;
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 7 117 грн. 97 коп., в тому числі 6 900 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги відповідно до договору на охорону об'єкта за допомогою ПЦС № 100-12 від 01.10.2012 року, укладеного між сторонами, 106 грн. 37 коп. пені відповідно до п. 4.4. договору, 111 грн. 60 коп. 3% річних.
Представники позивача наполягають на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачеві 24.12.2013 року поштового відправлення.
Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:
01.10.2012 року між сторонами було укладено договір на охорону об'єкта за допомогою ПЦС № 100-12, за умовами якого відповідач доручає, а позивач здійснює з використанням пульта централізованого спостереження охорону об'єкта відповідача, перерахованого в Дислокації, а також здійснює обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. Відповідач оплачує послуги позивача на умовах і в порядку визначених договором.
Матеріалами справи, зокрема, актами здачі - приймання виконаних робіт № 211 від березня 2013 року, № 191 від лютого 2013 року, № 514 від травня 2013 року, № 938 від вересня 2013 року, № 769 від липня 2013 року, № 82 від січня 2013 року, № 2136 від грудня 2012 року, № 398 від квітня 2013 року, № 640 від червня 2013 року, № 913 від серпня 2013 року, підтверджується факт надання позивачем послуг з охорони об'єктів з використанням пульта централізованого спостереження на загальну суму 6 900 грн. 00 коп. (а.с. 31-40).
Пунктом 4.2. договору визначено, що оплата послуг позивача за цим договором здійснюється відповідачем на підставі рахунків та актів виконаних робіт щомісячно, але не пізніше 05 числа наступного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив вартість наданих послуг, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 6 900 грн. 00 коп.
Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено факт виконання позивачем робіт за договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме вищезазначеними актами здачі - приймання виконаних робіт.
Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався за виконані роботи, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6 900 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4.4 договору, у випадку несвоєчасного (неповного) проведення розрахунків за послуги відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на час прострочення, від суми несплаченого боргу за кожен день прострочення платежу.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня за несвоєчасну оплату послуг в сумі 106 грн. 37 коп. (а.с. 43).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 111 грн. 60 коп 3% річних.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 6 900 грн. 00 коп. заборгованості за виконані роботи, 106 грн. 37 коп. пені, 111 грн. 60 коп. 3 % річних.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не повної та несвоєчасної оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Сумська» (40009, м. Суми, вул. Путивльська, буд. 19, код 37430216) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронно - детективна агенція «Альфа» (40022, м. Суми, вул. 1- а Залізнична, буд. 2, код 33078655) 6 900 грн. 00 коп. основного боргу, 106 грн. 37 коп. пені, 111 грн. 60 коп. 3% річних та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 21.01.2014 року.
Суддя І.В. Зайцева
Судове рішення № 36720261, Господарський суд Сумської області було прийнято 16.01.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 920/2096/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: