Постанова № 36720185, 15.01.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №813/8916/13-а

15 січня 2014 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Кузана Р.І.,

за участю секретаря судового засідання Кончук Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Захід" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось у Львівський окружний адмінінстративний суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка-Захід» про стягнення боргу в сумі 162000 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені 7 038,01 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із ст.18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у встановленому чинним законодавством порядку. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, згідно з ст. 19 вищевказаного Закону в 2012 році для відповідача становив 16 осіб, що ним не виконано, у звязку з чим відповідач зобов’язаний сплатити адміністративно-господарські санкції.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Подав письмові заперечення, суть яких зводиться до того, що позивачем порушено строк звернення до суду про стягнення адміністративно-господарських санкцій, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.

За таких обставин суд, з врахуванням положень ст.128 КАС України, ухвалив розглянути справу у відсутності представників позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів.

З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов слід задовольнити, мотивуючи це наступним.

Діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їх потреб у відновленні здоров’я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (далі – Закон № 875-ХІІ) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, не забороненою законом.

Право інвалідів на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Разом з тим статтею 18 Закону № 875-ХІІ встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, створення робочих місць для інвалідів супроводжується обов’язком підприємства вжити всіх вище перерахованих заходів.

Згідно з ст.19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих.

Виконанням нормативу робочих місць відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону № 875-ХІІ вважається працевлаштування роботодавцями інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Судом встановлено, що у відповідності до вимог закону для Товариства з обмеженогю відповідальністю «Ніка-Захід» на 2012 рік визначено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 16 чоловік.

Так, Територіальною інспекцією з питань праці у Львівській області проведено перевірку додержання ТзОВ «Ніка-Захід» законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Результати перевірки оформлено актом №13280421330 від 09.09.2013р. Перевіркою встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників у ТзОВ «Ніка-захід» у 2012 році становила 399 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність – 6 осіб. Таким чином, в ході перевірки встановлено порушення відповідачем вимог ст.19 Закону № 875-ХІІ щодо невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в кількості 10 осіб.

Крім цього, відповідач не зареєстрований у Фонді соціального захисту інвалідів та не подає звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Ця обставина, на переконання суду, свідчить про те, що відповідачем не лише не працевлаштовано інвалідів у відповідній кількості, але й не повідомлено Фонд соціального захисту інвалідів про наявність вакантних місць для можливості працевлаштування таких, тобто не вжито жодних заходів, які б свідчили про його намір виконати положення законодавства про соціальний захист інвалідів.

До таких висновків суд дійшов з врахуванням положень п.4.4 Рекомендації Вищого адміністративного суду № 07.2-10/2 від 14 квітня 2008 року «Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування», у якому вказано, що при розгляді справ про стягнення адміністративно-господарських санкцій за непрацевлаштування інвалідів, адміністративні суди повинні враховувати створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу, наявність факту інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), а також враховувати факти спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування, причини непрацевлаштування роботодавцями інвалідів.

Відповідно до п.3 ст.14 «Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. №314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій, інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інвалідів.

Згідно з п.14 зазначеного Положення підприємства інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону № 875-ХІІ передбачена відповідальність керівників підприємств (об’єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання за незабезпечення зазначених нормативів.

Згідно з положеннями вказаної статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

З врахуванням розміру середньорічної заробітної плати одного штатного працівника відповідача за 2012 рік, розмір адміністративно-господарських санкцій, які необхідно сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ніка-Захід» становить 162000 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи розрахунком.

Відповідачем не подано суду доказів сплати вказаної суми чи інших доказів, які б спростовували позовні вимоги, відтак вказана сума вважається заборгованістю та підлягає стягненню з відповідача разом з пенею в сумі 7038,01 грн.

Суд відхиляє заперечення відповідача з мотивів, які викладені в ухвалі суду від 13.12.2013р. з питань залишення позовної заяви без розгляду.

За таких обставин позовні вимоги Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 169 038,01 грн. слід задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відпоідальністю "Ніка-Захід" (місцезнаходження: село Риків, Турківський район, Львівська область, ЄДРПОУ 32893148) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 169 038 (сто шістдесят дев`ять тисяч тридцять вісім) грн. 01 коп., в тому числі: 162000 грн. основного боргу та 7038,01 грн. пені.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя Кузан Р.І.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 січня 2014 року.