Рішення № 36719659, 16.01.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2014 р.

Справа № 924/1482/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Приватного підприємства „Анастасія”, м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український кристал”, м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 8 762,51 грн., з яких 8 380,00 грн. боргу, 382,51 грн. пені

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 8 762,51 грн., з яких 8 380,00 грн. боргу, 382,51 грн. пені, посилаючись на доводи, викладені у позові.

Представник позивача в засідання суду 16.01.2014р. не прибув, однак 09.01.2014р. направив на адресу суду факсимільним зв’язком клопотання за вих.№415 від 10.12.2013 р., відповідно до якого просить розгляд справи здійснювати без його представника.

Представник відповідача в засідання суду 16.01.2014р. не прибув, причини неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань на адресу суду від останнього не надходило, витребуваний судом відзив на позов не направив, хоча про розгляд справи повідомлявся із направленням ухвал від 18.11.2013р., від 02.12.2013р., від 19.12.2013р. на адресу відповідача згідно реєстру поштових відправлень господарського суду області.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату.

Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення сторін про слухання справи, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Приватне підприємство „Анастасія”, м. Житомир як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки статистики №443816 серія АБ від 06.07.2012р., виписки із ЄДР №416613 від 11.09.2012р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Український кристал”, м. Кам`янець-Подільський значиться в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки статистики №848 від 13.12.2006р.

28.11.2012р. між ПП „Анастасія” (продавець) та ТОВ „Український кристал” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №46/12, відповідно до якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в термін, зазначений в договорі або в рахунку-фактурі, накладній, яка є невід`ємною частиною цього договору. (п.п. 1.1 договору).

Згідно п.п. 3.2, 6.2 договору передбачено, що термін оплати за поставлений товар становить не більше 14 календарних днів з дня отримання товару згідно накладних, податкових накладних, товаротранспортних документів. За несвоєчасну оплату вартості відповідної партії товару покупець зобов’язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки та неустойку, встановлену законодавством.

На виконання умов договору позивачем було проведено поставку товару відповідачу на загальну суму 13 380,00 грн. згідно видаткових накладних №РН-0001001 від 31.07.2013р. на суму 7 542,00 грн., №РН-0001138 від 22.08.2013р. на суму 5 838,00 грн. із відмітками про отримання товару відповідачем.

Відповідач частково провів розрахунок за товар в сумі 5 000,00 грн., що підтверджено виписками із банківського рахунку від 24.09.2013р., від 09.10.2013р. Решта боргу в сумі 8 380,00 грн. залишилась непогашеною.

Оскільки відповідач зобов’язання по договору не виконав, борг в сумі 8 380,00 грн. не сплатив, позивач звернувся із позовом про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості в примусовому порядку, а також пеню в сумі 382,51 грн. згідно поданого розрахунку.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Відповідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №46/12 від 28.11.2012р., відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов’язання вчасно проводити розрахунки за отриманий товар, проте в повному обсязі не виконав взятих на себе зобов’язань, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 8 380,00 грн.

При цьому, доказів про сплату боргу суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Із врахуванням вищевикладеного, вимогу про стягнення з відповідача 8 380,00 грн. основного боргу суд вважає правомірною та такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення, крім основного боргу, також пеню в розмірі 382,51 грн. згідно поданого розрахунку.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобов’язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

Пунктом 6.2 договору №46/12 від 28.11.2012р., сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату вартості одержаного товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від загальної суми простроченого платежу, яка діяла на період прострочення, за кожний день прострочки.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку пені в сумі 382,51 грн. слідує, що позивачем правомірно проведено нарахування пені за прострочення опати по кожній накладній, враховуючи дати часткових проплат відповідачем та виходячи із подвійної облікової ставки НБ України за кожний день прострочення.

Тому, вимога позивача про стягнення пені в сумі 382,51 грн. судом приймається як правомірна, оскільки підтверджена відповідним розрахунком, узгоджується із матеріалами справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Виходячи із змісту ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов’язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, підтвердженими наявними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача у зв’язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 12, 33, 34, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства „Анастасія”, м. Житомир до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український кристал”, м. Кам'янець-Подільський про стягнення 8 762,51 грн., з яких 8380,00 грн. боргу та 382,51 грн. пені задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Український кристал” (32300, м.Кам'янець-Подільський, вул. Суворова,24, код ЄДРПОУ 32316792) на користь Приватного підприємства „Анастасія” (10019, м. Житомир, вул. І Гонти,81, код ЄДРПОУ 25309846) 8 380,00 грн. (вісім тисяч триста вісімдесят гривень 00 коп.) боргу, 382,51 грн. (триста вісімдесят дві гривні 51 коп.) пені, 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 – позивачу (вул. І.Гонти, 81, м. Житомир, 10019) – проста коресп.;

3 – відповідачу (вул. Суворова, 24, м. Кам’янець-Подільський, 32300) – проста коресп.