Постанова № 36719367, 21.01.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року

м. Полтава

Справа № 816/7175/13-а

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду І.С.Шевяков, розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Господарського Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - Комерційна Фірма " Сервіс " про стягнення коштів на погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

19 грудня 2013 року Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Господарського Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - Комерційна Фірма " Сервіс " про стягнення з розрахункових рахунків платника податків коштів на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 86 522, 25 грн. та з податку на прибуток в сумі 120 125,36 грн.

Мотивуючи свої позовні вимоги, Лубенська ОДПІ посилалась на те, що за відповідачем рахується вищевказаний податковий борг, який виник в результаті несплати донарахованих позивачем сум грошового зобов'язання податковими повідомленнями - рішеннями за наслідками відповідних перевірок Господарського Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - Комерційна Фірма " Сервіс " ( надалі по тексту - ГТОВ ВКФ "Сервіс") .

Відповідно ст. 59 Податкового кодексу України, Лубенською ОДПІ винесено податкову вимогу від 01.10.2013 року №2/22 на суму 206 647,61 грн. , яка направлялась ГТОВ ВКФ "Сервіс" згідно даних ЄДР.

Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку податкову вимогу не оскаржив, таким чином грошове зобов'язання вважається узгодженим, набуло статусу податкового боргу та підлягає сплаті. Оскільки відповідачем вимоги Лубенської ОДПІ залишено без задоволення, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення зазначеного податкового боргу.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча у справі наявні докази, що він належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив , а ні заперечень проти позову, а ні клопотання про відкладення чи розгляд справи без участі його уповноваженого представника не надав.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника та неявку відповідача без поважних причин, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у її матеріалах доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що ГТОВ ВКФ "Сервіс" зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку 21.03.1995 року та перебуває на податковому обліку з 27.03.1995 року за №04-0821.

Згідно із даними Лубенської ОДПІ, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 86 522, 25 грн. та з податку на прибуток в сумі 120 125,36 грн., який виник з наступних підстав.

Працівниками Лубенської ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, результати якої оформлено актом від 20.04.2012 року №642/22-22546679 .

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.05.2012 року №0003402301, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 117 113 грн. та податкове повідомлення - рішення від 08.05.2012 року №0003392301, яким відповідачу донараховано податок на додану вартість у сумі 71 819 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 14 703,25 грн.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями Лубенської ОДПІ, ГТОВ ВКФ "Сервіс" оскаржило їх до суду.

За результатами судового оскарження постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2013 року у справі 2а-1670/7354/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ГТОВ ВКФ "Сервіс" щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 08.05.2012 року №0003402301, №0003392301.

Таким чином вищевказані податкові повідомлення - рішення є чинні, не скасовані.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи судом встановлено, що за результатами судового оскарження вищевказані податкові повідомлення рішення були залишені чинними. Таким чином, донараховані Лубенською ОДПІ суми вважаються узгодженим грошовим зобов'язанням.

Разом з тим, в порушення вказаних норм, відповідач свого обов'язку не виконав, суму визначених податковим органом грошових зобов'язань у встановлений законом строк не сплатив.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, визначене позивачем грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 86 522, 25 грн. та з податку на прибуток в сумі 120 125,36 грн. набуло статусу податкового боргу та підлягає оплаті відповідачем до Державного бюджету України.

В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

При цьому, суд зазначає, що згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно ст. 59 Податкового кодексу України, Лубенською ОДПІ винесено податкову вимогу від 01.10.2013 року №2/22 на суму 206 647,61 грн. , яка направлялась ГТОВ ВКФ "Сервіс" згідно даних ЄДР.

Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку податкову вимогу не оскаржив, таким чином грошове зобов'язання вважається узгодженим, набуло статусу податкового боргу та підлягає сплаті.

Разом з тим, сума грошового зобов’язання платником податків у повному обсязі не сплачена, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частин та з інших підстав.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно службової записки Лубенської ОДПІ № 747/18.2-91 від 03.10.2013 року, за відповідачем рахується 4 відкритих рахунка у фінансово-кредитних установах. (а.с. 7)

Стаття 67 Конституції України наголошує, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

В терміни передбачені законодавством заборгованість відповідачем не була погашена, враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу в загальній сумі 206 647,61 грн. суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків Господарського Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - Комерційна Фірма " Сервіс " (ідентифікаційний код 22546679 ) на користь Державного бюджету України кошти на погашення податкового боргу:

- з податку на додану вартість в сумі 86 522,25 грн. ( вісімдесят шість тисяч п'ятсот двадцять дві гривні двадцять п'ять копійок );

- з податку на прибуток в сумі 120 125,36 грн. ( сто двадцять тисяч сто двадцять п'ять гривень тридцять шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.С. Шевяков