Постанова № 36718628, 18.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 р. Справа № 804/10103/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Шевцовій М.Ю.

розглянувши в прядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДТРАНССЕРВІС» про стягнення заборгованості у розмірі 12320,30 грн., зупинення видаткових операцій на рахунках товариства, заборону відчуження майна, зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

25.07.13 року Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДТРАНССЕРВІС» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 12320,30 грн., зупинення видаткових операцій на рахунках товариства, заборону відчуження майна, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ «УКРБУДТРАНССЕРВІС» має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 12320,30 грн., який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях - рішеннях № 0675191502 від 28.04.2012 на суму 12788,67 грн. та № 0675051502 від 25.04.2012 року на суму 170,00 грн. З урахуванням наявної переплати у розмірі 638,37 грн., заборгованість позивача станом на момент звернення до суду складає 12320,30 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку. Крім того, у зв'язку з несплатою суми податкового боргу в добровільному порядку, позивач простить зупинити видаткові операції на рахунках товариства, заборонити відчуження майна та зобов'язати Товариство допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, повістка про розгляд справи повернулася на адресу відправника з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання». Згідно з відомостями, що містяться в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є адреса: 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Абхазська, буд. 4, кв. 104, на цю ж адресу направлена і судова повістка на ім'я відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За викладених обставин, у відповідності до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані до суду документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУДТРАНССЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36495398) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків і зборів, ідентифікаційний код 36495398.

Судом встановлено, що 23.03.2012 року ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДТРАНССЕРВІС» повноти та своєчасності сплати сум узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість. За результатами перевірки складений Акт № 372/152/36495398 від 23.03.2012 року згідно якого перевіркою встановлені порушення п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Так, відповідачем допущена затримка сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість по деклараціям з податку на додану вартість: за травень 2010 року від 07.06.2010 р. № 9001986594 по строку сплати 30.06.2010 р.; за червень 2011 р. від 20.07.2011 р. № 11105863 по строку сплати 30.07.2011 р. (а.с.10).

На підставі Акту № 372/152/36495398 від 23.03.2012 року з урахуванням вимог п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.04.2013 р. № 0675191502 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 12788,67 грн., яке повернуте на адресу відправника з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 9).

Судом також встановлено, що 22.03.2012 року ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДТРАНССЕРВІС» з податку на додану вартість щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість. За результатами перевірки складений Акт № 176/152/36495398 від 22.03.2012 року, згідно якого перевіркою встановлені порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18, ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість (податкова декларація з ПДП за березень 2011 року з граничним строком подання - 20.04.2011 р., фактично подана відповідачем - 20.04.2011 р.) (а.с.12).

На підставі Акту перевірки № 176/152/36495398 від 22.03.2012 року з урахуванням вимог п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.04.2013 р. № 0675051502 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 170,00 грн., яке вручене уповноваженій особі відповідача 14.08.2012 року, що підтверджується корінцем поштового повідомлення, приєднаного до матеріалів справи (а.с. 11).

Таким чином, сума узгодженого грошового зобов'язання відповідача з ПДВ складає 12957,67 грн. Враховуючи наявність переплати з податку на додану вартість на рахунках Товариства у розмірі 638,37 грн., сума податкового боргу становить 12320,30 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи та Довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с. 21-22).

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі - Закон № 2181-ІІІ), чинного на момент виникнення спірних правовідносин (втратив силу 01.01.2011 року), встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків передбачених підпунктом «г» п.п.4.2.2 п.4.2., а також п.4.3 цієї статті.

Згідно п.п.2.1. ст.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997, (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), звітний (податковий) період може дорівнювати одному календарному місяцю або одному календарному кварталу в залежності від обсягу оподатковуваних операцій за минулі дванадцять місячних податкових періодів. Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

З 01.01.2011 року правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок складання та подання податкової звітності та сплати узгоджених податкових зобов'язань врегульовані нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI (далі - ПК України).

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктом 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 120.1 ст. 120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судовим оглядом встановлено, що податкові повідомлення-рішення за своїм змістом, формою та підставами винесення узгоджуються з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою ст.ст. 20, 58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, вручені відповідачеві за правилами, визначеними Порядком направлення органами податкової служби податкових повідомлень платникам податків, затверджених наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 985. Таким чином, судом встановлено, що з урахуванням положень п. 120.1 ст. 120, п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, податковим органом правомірно були застосовані штрафні санкції.

Відповідно до п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкового зобов'язання, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як свідчать матеріали справи, 24.07.2012 р. податковим органом на адресу відповідача рекомендованою поштою була направлена податкова вимога Форми «Ю» №1243 від 17.07.2012 р. про сплату заборгованості з податку на додану вартість на суму 12150,30 грн., яка була вручена 31.07.2012 р. особисто представнику відповідача про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, приєднане до матеріалів справи (а.с.20). Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення податкової вимоги узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, визнаної Податковим кодексом України, направлена на адресу відповідача за правилами, визначеними відповідним Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 24.12.2010 р. № 1037, та вважається врученою відповідачеві належним чином.

Доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень - рішеннь та податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку до суду не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, за наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу, згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплату, визначеного платником податків.

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніш ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.п.95.1,95.2 ст. 95 ПК України).

Наявність суми заборгованості на момент розгляду справи підтверджена приєднаною до матеріалів справи карткою особового рахунку відповідача та довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с. 21-22).

Відповідно до п.п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно скористався наданим йому правом звернення до суду щодо стягнення суми податкового боргу, у нього наявне право на підтримання позовних вимог в цій частині, як у відповідного суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в частині стягнення податкового боргу в розмірі 12320,30 грн.

Розглядаючи позовні вимоги податкового органу в частині зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДТРАНССЕРВІС», заборони відчуження майна, зобов'язання відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, суд вважає, що в цій частині адміністративний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно із п.п. 20.1.15. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) зокрема у разі недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 цієї статті.

У відповідності з п.п. 20.1.16. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків (п.89.4 ст.89 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 91.4. ст.91 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Таким чином, діюче податкове законодавство України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків виключно в разі недопущенням посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень або за умови перешкоджання платником податків виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Як вбачається із матеріалів справи, податковим органом не доведено наявності вищезазначених підстав для звернення до суду з метою зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, у зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Суд також зазначає, що відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 23.07.2012 р заступником начальника Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби Димура А.І. винесено рішення про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності ТОВ «УКРБУДТРАНССЕРВІС» № 18123/10/19-019 від 23.07.2012 р. (а.с. 14зв.).

13.08.2012 р. позивачем направлені запити до Управління Держкомзему у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області, Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Державної інспекції сільського господарства Дніпропетровської області з метою отримання інформації про зареєстровані речові права на об'єкти нерухомості відповідача та реєстрацію сільськогосподарської техніки, на які були отримані відповіді про відсутність зареєстрованих прав в Реєстрі прав власності на нерухоме майно та реєстрацію рухомого майна (а.с. 15-18).

Згідно із пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку застосування податкової застави органами Державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 жовтня 2011 року № 1273 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 року за №1339/20077, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу. Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби і надається платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.

Пунктом 2.4 зазначеного Порядку встановлено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

У такому випадку орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Судом встановлено, що позивачем не надані докази про вручення рішення про опис майна у податкову заставу від 23.07.2012 р. відповідачеві, докази відмови відповідача від здійснення опису майна у податкову заставу, що свідчить про недотримання позивачем вимог ПК України щодо порядку застосування податкової застави.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині зупинення видаткових операцій, заборону відчуження майна та зобов'язання ТОВ «УКРБУДТРАНССЕРВІС» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, у зв'язку з чим, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково лише в частині стягнення податкового боргу.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДТРАНССЕРВІС» про стягнення заборгованості у розмірі 12320,30 грн., зупинення видаткових операцій на рахунках товариства, заборону відчуження майна, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДТРАНССЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36495398, адреса: 49006, м. Дніпропетровськ, вул.Абхазська, буд. 4, кв. 104) на користь держави податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 12320,30 грн. (дванадцять тисяч триста двадцять грн. 30 коп.) на р/р 31117029700005, одержувач - відділення держказначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська в установі банку УДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989269, код платежу 14010100.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева