Рішення № 36718232, 17.01.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2014 рокуСправа № 912/1801/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1801/13

за позовом: Прокурора Кіровоградського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідача: Селянського фермерського господарства "Фоменка Є.В.", с. Сонячне, Кіровоградський район, Кіровоградська область

про стягнення 81 761,00 грн.

Представники сторін:

від прокуратури - Боруш А.О., прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в суді прокуратури м. Кіровограда (наказ № 550 к від 04.09.13 р.);

від позивача - Кириленко О.О., довіреність № 04-4/3128 від 29.11.13, юрисконсульт;

від відповідача - Фоменко Є.В., довіреність № б/н від 01.10.13, голова.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурором Кіровоградського району подано позовну заяву в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, про стягнення з селянського фермерського господарства "Фоменка Є.В." (надалі - СФГ "Фоменка Є.В.") збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря в сумі 81 761,00 грн.

Позивачем - Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області позовні вимоги прокурора підтримано повністю.

Відповідач позов заперечив, про що надано письмовий відзив, та просить відмовити у його задоволені з наступних підстав: часи роботи джерел викидів, які зазначені в довідці №20 від 12.03.2013 р. та на підставі яких проведено розрахунок розміру збитків, є неправильними та зазначені відповідачем помилково і спростовуються, зокрема, матеріалами інвентаризації викидів забруднюючих речовин; в період, за який нараховано збитки, перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин відсутнє; заявлена до стягнення сума за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією, по застосуванню якою пропущено строк, встановлений ст. 250 Господарського кодексу України (відзив від 22.11.2013 р., а.с. 38-44); пил зерновий, за наднормативний викид якого нараховано збитки в сумі 81427,05 грн., відсутній в переліку забруднюючих речовин, що наведений в постанові Кабінету Міністрів України №1100 від 11.09.1996 р. та в Інструкції, затвердженій наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 177 від 10.05.2002 р.; в матеріалах справи відсутні відомості про відібрання зразків повітря; зафіксований в акті перевірки Сепаратор віброцентробіжний зерновий (БЦС 50) не здійснює жодних викидів забруднюючих речовин (пояснення від 12.12.2013 ., а.с. 166-167); прокурором пропущено строк позовної давності (додаткові заперечення від 26.12.2013 р., а.с. 223-225); використання позивачем при розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючих речовин формули № 1 Методики є неправильним, оскільки джерела викидів є допоміжними, тобто віднесені до інших, а тому має застосовуватися формула № 4 Методики; в періоді розрахунку не враховано, що робота стаціонарних джерел викидів була зупинена на вимогу позивача з 07.09.2011 р.; розрахунок маси забруднюючої речовини (пил зерновий) не відповідає дійсності (додаткові заперечення від 17.01.2014 р., а.с. 250-252). Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності (а.с. 226-227).

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.01.2014 р. до 17.01.2014 р.

В судовому засіданні 17.01.2014 р. прокурором і представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі, надано додаткові пояснення; представником відповідача позов заперечено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та оцінивши докази, надані на підтвердження позовних вимог і заперечень проти позову, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.03.2011 р. Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області проведено перевірку дотримання СФГ "Фоменка Є.В." вимог природоохоронного законодавства, про що складено відповідний Акт №101 (а.с. 12-16).

Названим Актом зафіксовано, що у відповідача наявні стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: (ЗАВ-50), БЦС-50, АЗС, зварювальний апарат, ферма, ємності для зберігання дизпалива, стосовно яких дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не оформлено, що є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Акт перевірки підписано, у т.ч. посадовою особою відповідача, та один примірник Акта вручено голові СФГ "Фоменка Є.В.".

За наслідками перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища винесено та вручено голові СФГ "Фоменка Є.В." припис з вимогою про оформлення дозволу на викиди забруднюючих речовин, складено протокол про адміністративне правопорушення від 25.03.2011 р. стосовно голови СФГ "Фоменка Є.В." та винесено постанову про накладення на вказану посадову особу адміністративного стягнення від 25.03.2011 р. № 013308 (а.с. 17-19).

Рішенням Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області від 01.09.2011 р. №40/11 відповідачеві тимчасово заборонено (зупинено) з 05.09.2011 р. експлуатацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а.с. 21-22).

Проведення перевірки та складення названих вище документів відповідачем не оскаржувалось та 25.03.2011 р. добровільно сплачено штраф, який застосовано як адміністративну санкцію за назване вище порушення (а.с. 20).

З 04.12. по 06.12.2012 р. Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області проведено планову перевірку СФГ "Фоменка Є.В.", якою встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря отримано відповідачем 11.06.2012 р. (а.с. 130-134).

На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року N 639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009р. за N 48/16064, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області 02.04.2013 р. проведено розрахунок розміру збитків, які завданні державі внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря СФГ "Фоменка Є.В." за період з 25.03.2011 р. по 11.06.2012 р. розмір яких склав 81761,00 грн. (а.с. 27-28).

18.04.2013 р. Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області на адресу відповідача направлено претензію №06-8/1010 з вимогою відшкодувати збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення атмосферного повітря наднормативними викидами в сумі 81761,00 грн. у добровільному порядку (а.с. 31-32).

У зв'язку із несплатою відповідачем вказаних збитків, прокурор звернувся до суду з позовом про їх стягнення в судовому порядку.

При розгляді поданого позову господарський суд враховує наступне.

Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до статті 6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, серед іншого, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Частини 5, 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" закріплюють, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання вказаними у нормі органами.

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідний Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 302 (надалі Порядок).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

За нормами статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади віднесено до переліку видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Згідно статей 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) встановлено Методикою, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 р. N 639 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за N 48/16064 (надалі - Методика).

Названа Методика визначає, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються також викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (п. 2.1.2. Методики).

Отже, відсутність перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин, на що посилається відповідач, не звільняє останнього від відповідальності за встановлене перевіркою порушення, що полягає в експлуатації джерел викидів та здійснення викидів без відповідного на те дозволу, та є підставою для розрахунку збитків згідно наведеної вище Методики.

Згідно названої Методики (п. 2.2.) факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. При цьому, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п.2.7.1 Методики).

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області використовувався розрахунковий метод визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин, що відповідає наведеному вище п.2.7.1 Методики та характеру виявленого порушення.

Розрахунок розміру збитків проведено згідно з п. 4.1. Методики, якою передбачено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Збитки розраховано за формулою 12 - З = mi х 1,1П х Ai х Кт х Кзi, де З - розмір збитків, грн; mi -маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Ai - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзi - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховано як сума розміру збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини - пилу зернового, заліза оксид, марганцю та його сполук.

В свою чергу, відповідно до п.3.6 Методики №639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Саме розрахунковий метод контролю при визначенні обсягів наднормативних викидів та розміру завданих державі збитків і був застосований позивачем. Позивач цілком правомірно не застосовував інструментально-лабораторного методу. Згідно пояснень Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 16.01.2014 р. (а.с.241-249) розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини проведено за формулою 4 Методики, а саме: m i = 3,6 х 10 -3 х (q mi - q m норм) х T, та яка передбачена для розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших і на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства (п. 3.2. Методики).

За таких обставин, не заслуговують на увагу посилання відповідача на відсутність в матеріалах перевірки відомостей про відібрані зразки повітря та про неправомірність використання в розрахунку формули №1 Методики. Позивач не використовував в розрахунку формулу № 1 Методики.

Пунктом 3.11 Методики №639 передбачено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Отже, зазначення для розрахунку збитків періоду з 25.03.2011 р. (дата перевірки) по 11.06.2012 р. (дата отримання дозволу) відповідає зазначеному вище пункту Методики. Охоплення періоду зупинки експлуатації джерел викидів (07.09.2011 р.) не впливає на розрахунок, оскільки використовуються часи фактичної роботи джерел викидів.

Як слідує з матеріалів справи, часи роботи джерел викидів в режимі наднормативного викиду визначено позивачем на основі даних, наданих СФГ "Фоменка Є.В." в довідці № 20 від 12.03.2013 р. (а.с. 23).

Між тим, відповідач заперечив достовірність зазначеної у довідці інформації щодо часів роботи джерел викидів по пунктам №№ 12-19, 23-25, вказавши про їх помилковість.

Досліджуючи заперечення відповідача в цій частині господарський суд, встановив наступне.

Довідка № 20 від 12.03.2013 р. про часи роботи джерел викидів надана СФГ "Фоменка Є.В." за запитом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області № 08-8/3221 від 10.12.2012 р. (а.с. 135, 137).

Однак, 26.04.2013 р. до Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області було подано пояснення посадової особи СФГ "Фоменка Є.В.", в якому вказано про помилкове завищення часів роботи джерел викидів, що зазначені у наданій вище довідці, та викладено клопотання про перегляд раніше поданої інформації. Разом з пояснювальною запискою надано іншу довідку за підписом голови СФГ "Фоменка Є.В." № 1 від 26.04.2013 р., в якій зазначено про інші часи роботи джерел викидів, зокрема по джерелам, які здійснюють викид пилу зернового (а.с. 137, 138).

Господарський суд враховує, що в даному випадку розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викид відповідача, який здійснювався без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснено позивачем за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у матеріалах інвентаризації стаціонарних джерел викидів, що були надані відповідачем одночасно з довідкою про часи роботи.

Між тим, згідно характеристик джерел викидів, наведених в додатках до звіту по інвентаризації, час роботи обладнання по джерелам № № 12-19, 23, 24 з урахуванням визначеного орієнтовного та максимального річного обсягу переробки (пересипання) складатиме 100 год/рік, по джерелу № 25 - 840 год/рік (а.с. 100-102). Надані відповідачем документи про перероблене в 2011 році зерно не перевищують обсяги переробки, що зафіксовані в додатках до звіту та на основі яких визначався час роботи обладнання (а.с. 146-165). Разом з цим, в довідці № 20 від 12.03.2013 р. часи роботи джерел викидів за період з 25.03.2011 р. по 11.06.2012 р. та з урахуванням того, що робота джерел викидів відповідача була зупинена з 07.09.2011 р., зазначено в кількості: по джерелам № № 12-17 - 1050 год, джерело № № 18, 19 - 500 год, джерело № № 23-24 - 930 год, джерело № 25 - 1095 год, що суттєво перевищує відображені в матеріалах інвентаризації дані.

Позивач під час розгляду справи додаткових доказів на підтвердження достовірності показників довідки № 20 від 12.03.2013 р. не надав та пояснив, що наступна довідка не була врахована оскільки надійшла до екологічної інспекції після проведення позивачем розрахунку збитків та без будь-якого обґрунтування зміни часів роботи джерел викидів.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач повідомляв Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області про інші часи роботи джерел викидів та пояснював помилковість довідки № 20 від 12.03.2013 р. і просив переглянути інформацію на даних іншої довідки, приймаючи до уваги, зокрема матеріали інвентаризації та відсутність жодних доказів на підтвердження достовірності даних по довідці № 20 від 12.03.2013 р., господарський суд дійшов висновку, що здійснений позивачем розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини - пилу зернового по відповідним джерелам викидів є таким, що не відповідає дійсним обставинам, фактичним часам роботи таких джерел викидів та матеріалам інвентаризації. Відповідно розрахунок розміру збитків в частині пилу зернового (З1 згідно розрахунку позивача в сумі 81 427,05 грн.) є не правильним.

Враховуючи, що згідно вимог законодавства збитки розраховуються Держекоінспекцію та з огляду на відсутність в матеріалах справи повного розрахунку маси викиду забруднюючої речовини по джерелам викиду, господарський суд позбавлений можливості самостійно здійснити перерахунок розміру збитків у відповідній частині з урахуванням показників довідки № 1 від 26.04.2013 р. та матеріалів інвентаризації.

Розрахунок розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря щодо забруднюючих речовин - заліза оксид і марганцю та його сполук в загальному розмірі 334,33 грн. (189,42 грн. + 144,91 грн.) відповідає даним інвентаризації та фактичним часам роботи відповідних джерел, про які повідомлено в довідках СФГ "Фоменка Є.В.".

Заперечення відповідача в частині того, що пил зерновий не є забруднюючою речовиною, а Сепаратор віброцентробіжний зерновий (БЦС 50) не здійснює жодних викидів забруднюючих речовин, спростовуються матеріалами інвентаризації та виданим дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Віднесення відповідачем нарахованих збитків до адміністративно-господарської санкції та необхідність застосування положень ст. 250 Господарського кодексу України є безпідставним, так як відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони атмосферного повітря у вигляді відшкодування шкоди має цивільний характер та не є адміністративно-господарською санкцією в розумінні положень глави 27 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди, її розмір; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання відповідного дозволу.

Як встановлено перевіркою, СФГ "Фоменка Є.В. здійснював експлуатацію джерел викидів забруднюючих речовин без відповідного на те дозволу. Факт такої протиправної поведінки зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області 25.03.2011 р. Крім того, факт відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем не заперечується, а відтак в діях відповідача наявна протиправна поведінка, яка полягає у порушенні відповідачем правової норми (ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря") та у здійсненні заборонених правовою нормою дій - здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу.

Положення ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачають, що особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом; шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідач, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди в атмосферне повітря в порушення ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" без відповідного на те дозволу спричинив забрудненням атмосферного повітря державі збитки (причинно-наслідковий зв'язок).

Враховуючи вищенаведене, з огляду на порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства та відсутність в матеріалах справи доказів відшкодування заподіяної шкоди або відсутності вини відповідача в спричиненні шкоди, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з СФГ "Фоменка Є.В." збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу. Однак, внаслідок неправильності розрахунку розміру збитків в частині викиду пилу зернового, що розрахований в сумі 81427,05 грн., що встановлено вище, позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря щодо забруднюючих речовин - заліза оксид і марганцю та його сполук в загальному розмірі 334,33 грн. (189,42 грн. + 144,91 грн.), підстави для задоволення позову в частині стягнення збитків за викид пилу зернового відсутні.

Господарський суд враховує, що відповідачем на підставі частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України подано заяву про застосування позовної давності (а.с. 226). Пропуск позовної давності відповідач обґрунтовує посиланням на ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України.

Між тим, вказане обґрунтування є неправомірним, оскільки збитки, що є предметом спору, не є адміністративно-господарською санкцією, а ст. 250 Господарського кодексу України не встановлює строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ст. 258 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 Цивільного кодексу України).

В даному випадку перевірку проведено 25.03.2011 р., тоді як позов подано 31.10.2013р., тобто в межах строку позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, в сумі 334,33 грн. У задоволенні позову в іншій частині господарський суд відмовляє.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача та стягується в доход бюджету.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з селянського фермерського господарства "Фоменка Є.В." (25019, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с Сонячне, вул. Дзержинського, 24, ідентифікаційний код 06686197) збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, в сумі 334,33 грн., зарахувавши кошти до спеціального фонду Державного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради та Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області на аналітичний рахунок за реквізитами: р/р 33111331700218 в ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код бюджетної класифікації 2406210, код ЄДРПОУ 38036997, одержувач УК у Кіровоградському районі.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з селянського фермерського господарства "Фоменка Є.В." (25019, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с Сонячне, вул. Дзержинського, 24, ідентифікаційний код 06686197) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1 720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 21.01.2014 р.

Суддя В.В.Тимошевська