Постанова № 36716182, 16.01.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2014 р.Справа № 916/1980/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 16.01.2014р.:

від позивача: Чумак О.В., за довіреністю №1005 від 11.12.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А1620

на рішення господарського суду Одеської області

від 30 вересня 2013 року

по справі № 916/1980/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ"

до відповідача: Військової частини А1620

про стягнення 9912,65 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.01.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.09.2013р. по справі №916/1980/13 (суддя Щавинська Ю.М.) частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" до Військової частини А1620 про стягнення 9912,65 грн. : з відповідача на користь позивача стягнуто основну заборгованість у сумі 8849,97 грн., 183,59 грн. пені, 98,73 грн. 3 % річних та 1585,05 грн. судового збору, в решті позову відмовлено з посиланням на те, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов'язання щодо повної і своєчасної оплати орендних платежів та компенсації за використану електроенергію за договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 1412-37 від 08.11.2011р., внаслідок чого у відповідача перед позивачем за період з 01.08.2012р. по 01.07.2013р. утворилася заборгованість у сумі 8849,97 грн., яка, до того ж є підставою для нарахування відповідачу штрафних санкцій.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулась Військова частина А1620 з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 30.09.2013р. по справі №916/1980/13, у задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що Військова частина А1620 є бюджетною установою і фінансується виключно з державного бюджету, тому має право витрачати кошти лише на ті видатки, які затверджені у бюджеті (кошторисі) на відповідний бюджетний рік, таким чином, Військова частина А1620 не є належним відповідачем по даній справі, так як ним є Міністерство оборони України.

В судове засідання 16.01.2014р. представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.12.2013р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Військової частини А1620, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2011р. між ПАТ „Укртелеком" в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком" та Військовою частиною А1620 укладено договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 1412-37, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину приміщення кімнати 26, розташованого за адресою: Одеська область, м. Котовськ, на 2 - му поверсі 3- х поверхового будинку № 72 по вул. 50 років Жовтня, загальною площею 1,5 кв.м. технологічних приміщень для розміщення обладнання (п.1.1 договору).

За пунктом 1.2 договору сторони домовилися про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786.

Згідно з п.2.1 договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1 договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії цього договору.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 475 грн. за 1 кв.м технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 1,5 кв.м. всієї орендованої площі становить 712,50 грн. з ПДВ (20%) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом усього строку дії договору оренди.

Орендар сплачує компенсацію за використану електроенергію відповідно до даних розрахункових засобів обліку, або згідно виставленої потужності та поточного тарифу на електричну енергію у термін, зазначений у п.3.6 договору (п.3.4 договору).

За положеннями п.3.6 договору сторони погодили, що орендна плата перераховується орендарем в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Підпунктом 6.1.3 п.6.1 договору встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором.

Згідно з п.8.2 договору, у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня,починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

За п.12.1 договору, його укладено на період з 16.10.2011р. до 10.10.2014р.

Розділом 13 договору, сторони погодили, що права та обов'язки ПАТ "Укртелеком", у тому числі проведення розрахунків, виконуються Одеською філією товариства.

Додатки до договору, підписані повноважними представниками сторін, є його невід'ємною частиною (п.14.2 договору).

Відповідно до п.14.3 договору усі зміни та доповнення до цього договору оформляються у вигляді додаткових угод, які дійсні лише за умови, якщо складені в письмовій формі та підписані обома сторонами.

Матеріали справи свідчать, що 08.11.2011р. позивач передав, а відповідач прийняв відповідно до умов договору № 1412-37 від 08.11.2011р. у будинку №72 по вул. 50 років Жовтня у м. Котовськ Одеської області частину приміщення кімнати №26 2-го поверху, площею 1.5 м. кв., що вбачається з акту приймання-передачі майна (додаток 1 до договору), який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Додатком 3 до договору № 1412-37 від 08.11.2011р. сторони погодили розрахунок плати за оренду вищезазначеного приміщення за жовтень 2011р. у сумі 475,00 грн. за 1. м. кв., всього 712,50 грн. (з ПДВ).

05.04.2012р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору № 1412-37 від 08.11.2011р.

Пунктом 1 додаткової угоди №1 сторони доповнили п. 3.1 договору текстом наступного змісту: «Прогнозована сума орендної плати на 2012р. складає 8550 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п. 2. додаткової угоди №1 п.3.4 договору доповнено наступним текстом: «Прогнозована сума компенсації за використану електроенергію на 2012 р. складає 600 грн. (з ПДВ).

За домовленістю сторін ця додаткова угода починає діяти з 01.01.2012р. і є чинною протягом дії договору № 1412-37 від 08.11.2011р.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог договору позивач щомісячно виставляв та направляв рахунки відповідачу для оплати за оренду приміщення та відшкодування витрат по електроенергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками та поштовими реєстрами про направлення відповідних рахунків відповідачу (арк. спр. 22-53).

Натомість, відповідач, в порушення умов договору, не виконав своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів та компенсації за використану електроенергію, внаслідок чого у нього за період з 01.08.2012р. по 01.07.2013р. виникла заборгованість у сумі 8849,97 грн., що стало підставою для звернення ПАТ „Укртелеком" в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком" до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення заборгованості у сумі 8849,97 грн., а також інфляційних втрат у розмірі 780,36 грн., пені у сумі 183,59 грн. та 3% річних у розмірі 98,73 грн.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав орендоване приміщення від позивача 08.11.2011р за актом приймання-передачі майна (додаток 1 до договору), який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 475 грн. за 1 кв.м технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 1,5 кв.м. всієї орендованої площі становить 712,50 грн. з ПДВ (20%) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом усього строку дії договору оренди.

Орендар сплачує компенсацію за використану електроенергію відповідно до даних розрахункових засобів обліку, або згідно виставленої потужності та поточного тарифу на електричну енергію у термін, зазначений у п.3.6 договору (п.3.4 договору).

Додатковою угодою від 05.04.2012р. сторони погодили, що прогнозована сума орендної плати на 2012р. складає 8550 грн., а плати за використану електроенергію на 2012 р. складає 600 грн.

За положеннями п.3.6 договору сторони погодили, що орендна плата перераховується орендарем в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог договору позивач щомісячно виставляв та направляв рахунки відповідачу для оплати за оренду приміщення та відшкодування витрат по електроенергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками та поштовими реєстрами про направлення відповідних рахунків відповідачу (арк. спр. 22-53).

Натомість, відповідач, в порушення умов договору, не виконав своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів та компенсації за використану електроенергію.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи, що відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження здійснення оплати орендних платежів за договором, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає законним та обґрунтованим висновок судом першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 8849,97 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 183,59 грн.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.8.2 договору, у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня,починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його вірним і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 780,36 грн. та 3% річних у розмірі 98,73 грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, що дана позовна вимога підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 780,36 грн., апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з п.3.1 договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 475 грн. за 1 кв.м технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 1,5 кв.м. всієї орендованої площі становить 712,50 грн. з ПДВ (20%) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом усього строку дії договору оренди.

Таким чином, за умовами договору сторони погодили, що нарахована орендна плата не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом усього строку дії договору оренди, тому дана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 30.09.2013р. по справі №916/1980/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Військової частини А1620 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 30.09.2013р. по справі №916/1980/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 21.01.2014р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.