Рішення № 36716071, 13.01.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.2014 Справа № 905/2672/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мирошниченка Я.С. суддів Філімонової О.Ю., Тоцького С.В., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вічунай-Україна» м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Сонце» м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 193553,32 грн., пені у розмірі 14284,20 грн., 3% річних у розмірі 8562,89 грн., інфляційних витрат у розмірі 2322,70 грн.

Представники сторін:

від позивача: Камолова О.Л. за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вічунай-Україна», м.Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Сонце», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 186 046,57грн., пені у сумі 12 955,20грн., 3% річних у розмірі 4 139,70грн., інфляційних витрат у сумі 186,02грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №1901-278 від 19.01.2010р., в частині розрахунків за поставлений Товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 186 046,57грн.

Крім того, п. 5.2 Договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати, визначених даним Договором, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день несплати.

Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму основного боргу у розмірі 186 046,57грн., пеню у сумі 12 955,20грн., 3% річних у розмірі 4 139,70грн., інфляційних витрат у сумі 186,02грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 259, 509, 526, 530, 550, 551, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 217, 218, 223, 230, ч.6 ст.231, 232, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 54, 64 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог, Позивач надав суду (у копіях): Договір поставки №1901-278 від 19.01.2010р.; видаткові накладні №КФ-0044194 від 24.04.2012р. на суму 27682,72грн.; №КФ-0044195 від 24.04.2012р. на суму 19474,76грн.; №КФ-0045605 від 09.05.2012р. на суму 20040,67грн.; №КФ-0045606 від 09.05.2012р. на суму 18686,20грн.; №КФ-0046906 від 22.05.2012р. на суму 32984,85грн.; №КФ-0046907 від 22.05.2012р. на суму 5686,83грн.; №КФ-0048250 від 05.06.2012р. на суму 17668,30грн.; №КФ-0048251 від 05.06.2012р. на суму 11811,58грн.; №КФ-0049004 від 12.06.2012р. на суму 21108,79грн.; №КФ-0049005 від 12.06.2012р. на суму 18408,62грн.; виписки з банківського рахунку стосовно здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар; вимогу до сплати №10/08-2012 від 10.08.2012р., докази направлення вимоги Відповідачу, Витяг з ЄДР стосовно статусу та місцезнаходження Позивача, правоустановчі документи Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.04.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Розпорядженням від 28.10.2013р. №580, справу №905/2672/13 було передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого було визначено суддю Мирошниченко Я.С.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 28.10.2013р. було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мирошниченка Я.С., суддів Філімонової О.Ю., Тоцького С.В.

У зв'язку з неявкою сторін, ненаданням позивачем витребуваних судом документів та необхідністю витребування додаткових документів, суд ухвалою від 28.10.2013р. відклав розгляду справи на 27.11.2013р.

26.11.2013р. Відповідач надав клопотання про розгляд справи без його участі.

27.11.2013р Позивач надав письмові пояснення №26/11-2013 від 26.11.2013р., Довідку з ЄДРПОУ стосовно статусу Відповідача.

Ухвалою від 27.11.2013р. розгляд справи відкладався на 11.12.2013р.

11.12.2013р. Позивач надав клопотання №10.12.2013 від 10.12.2013р. про продовження строку розгляду справи на 15 днів у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів.

Ухвалою від 11.12.2013р. суд продовжив строк розгляду справи до 13.01.2014р. та відклав розгляд справи на 25.12.2013р.

25.12.2013р. Відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи.

25.12.2013р. Позивач надав заяву №23/12-2013 від 23.12.2013р. про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 193553,32 грн., пеню у розмірі 14284,20 грн., 3% річних у розмірі 8562,89 грн., інфляційних витрат у розмірі 2322,70 грн. та судовий збір 4374,47грн.; платіжне доручення №4539 від 23.12.2013р.; докази направлення заяви Відповідачу, виписки з банківського рахунку, стосовно здійснених Відповідачем оплат.

Відповідно до вимог ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Суд дослідив зазначену заяву та виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви, дійшов висновку, що Позивачем надана заява збільшення розміру позовних вимог та прийняв її до розгляду по суті.

У зв'язку з нез'явленням сторін, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі, розгляд справи відкладався судом з 25.12.2013р. на 13.01.2014р.

Представник Позивача у судове засідання 13.01.2014р. з'явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вічунай-Україна» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Сонце» (Покупець) , було укладено Договір поставки №1901-278 (далі-Договір).

Відповідно п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується здійснити поставку партіями, а Покупець - прийняти та своєчасно сплатити вартість морепродуктів, а також інших продуктів харчування, далі за текстом названих «Товар», на умовах даного Договору.

Найменування, асортимент, ціна та інші індивідуально визначені відомості про Товар, згідно даного Договору, за приписами п.1.2 Договору, визначаються у Додатку - прайс-лист, який підписується Сторонами, та є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товару Покупцю, що підтверджується підписами уповноважених представників Сторін на видатковій накладній.

Відповідно п.1.4 Договору, загальна вартість Договору складається з сум усіх товарів, одержаних по видаткових накладним, до закінчення строку дії даного Договору.

У розділі 3 Договору Сторони дійшли згоди щодо суми Договору та порядку розрахунків:

- оплата по даному Договору за партію товару здійснюється Покупцем у гривнях шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в термін 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару. Факт сплати Покупцем вартості Товару підтверджується надходженням коштів на рахунок Постачальника (п.3.1 Договору);

- Сторони повинні не рідше одного разу за квартал здійснювати звірку взаємних розрахунків, про що складається відповідний акт, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками (п.3.2 Договору);

Згідно п.6.1 Договору (з урахуванням Додаткової угоди №1 від 30.12.2010р. (а.с.124, том 1) та Додаткової угоди №2 від 16.11.2011р. (а.с.123, том 2), даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору, Позивачем був поставлений товар Відповідачу в період з 24.04.2012р. по 12.06.2012р. на загальну суму 193 553,32грн. за видатковими накладними: №КФ-0044194 від 24.04.2012р. на суму 27682,72грн.; №КФ-0044195 від 24.04.2012р. на суму 19474,76грн.; №КФ-0045605 від 09.05.2012р. на суму 20040,67грн.; №КФ-0045606 від 09.05.2012р. на суму 18686,20грн.; №КФ-0046906 від 22.05.2012р. на суму 32984,85грн.; №КФ-0046907 від 22.05.2012р. на суму 5686,83грн.; №КФ-0048250 від 05.06.2012р. на суму 17668,30грн.; №КФ-0048251 від 05.06.2012р. на суму 11811,58грн.; №КФ-0049004 від 12.06.2012р. на суму 21108,79грн.; №КФ-0049005 від 12.06.2012р. на суму 18408,62грн. (а.с.14-23, том 1)

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з Договору поставки №1901-278 від 19.01.2010р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Постачальником в частині розрахунку за прийнятий товар виконав частково, вартість товару у сумі 186046,57 грн. у встановлені договором строки не сплачена.

Часткове виконання Відповідачем своїх зобов'язань підтверджується виписками з особового рахунку Позивача які містяться у матеріалах вправи (а.с.24-25 том 1).

Між сторонами підписано Акт звіряння взаємних розрахунків від 20.09.2013р. за період з 01.01.2010р. по 20.09.2013р., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, відповідно до якого, Відповідач підтверджує існування заборгованості перед Позивачем у розмірі 186046,57грн. (а.с.168-174, том 1)

Відповідачу було пред`явлено вимогу №10/08-2012 від 10.08.2012р., у якій Позивач наполягає на погашенні наявної заборгованості.

Докази надсилання вимоги №10/08-2012 від 10.08.2012р. рекомендованим листом Відповідачу, наявні в матеріалах справи (а.с.28, том 1).

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на вимогу Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 186046,57грн.

Одночасно Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 14284,20 грн., 3% річних у розмірі 8562,89 грн., інфляційних витрат у розмірі 2322,70 грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Договором, передбачено (п.3.1), що оплата по даному Договору за партію товару здійснюється Покупцем у гривнях шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в термін 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару. Факт сплати Покупцем вартості Товару підтверджується надходженням коштів на рахунок Постачальника.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок за товар отриманий Відповідачем мав бути здійснений не пізніше таких дат:

- видаткова накладна №КФ-0044194 від 24.04.2012р. на суму 27682,72грн., №КФ-0044195 від 24.04.2012р. на суму 19474,76грн.- 24.05.2012р.;

- видаткова накладна №КФ-0045605 від 09.05.2012р. на суму 20040,67грн., №КФ-0045606 від 09.05.2012р. на суму 18686,20грн.- 08.06.2012р.;

- видаткова накладна №КФ-0046906 від 22.05.2012р. на суму 32984,85грн., №КФ-0046907 від 22.05.2012р. на суму 5686,83грн.- 21.06.2012р.;

- видаткова накладна №КФ-0048250 від 05.06.2012р. на суму 17668,30грн., №КФ-0048251 від 05.06.2012р. на суму 11811,58грн.- 05.07.2012р.;

- видаткова накладна №КФ-0049004 від 12.06.2012р. на суму 21108,79грн., №КФ-0049005 від 12.06.2012р. на суму 18408,62грн.- 12.07.2012р.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок інфляційних втрат за вересень 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., травень 2013р., жовтень 2013р., листопад 2013р. на суму основного боргу 27682,72грн.; за вересень 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., травень 2013р., жовтень 2013р., листопад 2013р. на суму основного боргу 19474,76грн.; за вересень 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., травень 2013р., жовтень 2013р., листопад 2013р. на суму основного боргу 20040,67грн.; за вересень 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., травень 2013р., жовтень 2013р., листопад 2013р. на суму основного боргу 18686,20грн.; за вересень 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., травень 2013р., жовтень 2013р., листопад 2013р. на суму основного боргу 32984,85грн.; за вересень 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., травень 2013р., жовтень 2013р., листопад 2013р. на суму основного боргу 5686,83грн.; за вересень 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., травень 2013р., жовтень 2013р., листопад 2013р. на суму основного боргу 17668,30грн.; за вересень 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., травень 2013р., жовтень 2013р., листопад 2013р. на суму основного боргу 11811,58грн.; за вересень 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., травень 2013р., жовтень 2013р., листопад 2013р. на суму основного боргу 21108,79грн.; за вересень 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., травень 2013р., жовтень 2013р., листопад 2013р. на суму основного боргу 18408,62грн. дійшов висновку, що позовні вимоги, у частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат, підлягають задоволенню у розмірі 2322,58грн. А саме, частковому задоволенню за вересень 2012р. на суму основного боргу 32984,85грн. у розмірі 32,98грн.; за травень 2013р. на суму основного боргу 32984,85грн. у розмірі 32,98грн.; за грудень 2012р. на суму основного боргу 5686,83грн. у розмірі 11,37грн.; за січень 2013р. на суму основного боргу 5686,83грн. у розмірі 11,37грн.; за листопад 2013р. на суму основного боргу 5686,83грн. у розмірі 11,37грн; за жовтень 2013р. на суму основного боргу 17668,30грн. у розмірі 70,67грн.; за вересень 2012р. на суму основного боргу 11811,58грн. у розмірі 11,81грн.; за грудень 2012р. на суму основного боргу 11811,58грн. у розмірі 23,62грн.; за січень 2013р. на суму основного боргу 11811,58грн. у розмірі 23,62грн.; за травень 2013р. на суму основного боргу 11811,58грн. у розмірі 11,81грн.; за листопад 2013р. на суму основного боргу 11811,58грн. у розмірі 23,62грн.; за жовтень 2013р. на суму основного боргу 18408,62грн. у розмірі 73,63грн. В решті розрахунку, вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

В частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 0,12грн., суд відмовляє.

Позивачем наданий розрахунок 3% річних за період з 25.05.2012р. по 23.12.2013р. на суму основного боргу 27682,72грн.; з 25.05.2012р. по 23.12.2013р. на суму основного боргу 19474,76грн.; з 09.06.2012р. по 23.12.2013р. на суму основного боргу 20040,67грн.; з 09.06.2012р. по 23.12.2013р. на суму основного боргу 18686,20грн.; з 22.06.2012р. по 23.12.2013р. на суму основного боргу 32984,85грн.; з 22.06.2012р. по 23.12.2013р. на суму основного боргу 5686,83грн.; з 06.07.2012р. по 23.12.2013р. на суму основного боргу 17668,30грн.; з 06.07.2012р. по 23.12.2013р. на суму основного боргу 11811,58грн.; з 13.07.2012р. по 23.12.2013р. на суму основного боргу 21108,79грн.; з 13.07.2012р. по 23.12.2013р. на суму основного боргу 18408,62грн. Суд, перевіривши наданий Позивачем, арифметичний розрахунок 3% річних дійшов висновку, що Позивачем при розрахунку були допущені арифметичні помилки, проте суд не може вийти за межі позовних вимог. З огляду на вищевикладене, дана вимога про стягнення 3% річних у розмірі 8562,89грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 14284,20грн.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати, визначених даним Договором, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день несплати.

Позивачем наданий арифметичний розрахунок пені за період з 25.05.2012р. по 20.11.2012р. на суму основного боргу 27682,72грн.; з 25.05.2012р. по 20.11.2012р. на суму основного боргу 19474,76грн.; з 09.06.2012р. по 05.12.2012р. на суму основного боргу 20040,67грн.; з 09.06.2012р. по 05.12.2012р. на суму основного боргу 18686,20грн.; з 22.06.2012р. по 18.12.2012р. на суму основного боргу 32984,85грн.; з 22.06.2012р. по 18.12.2012р. на суму основного боргу 5686,83грн.; з 06.07.2012р. по 01.01.2013р. на суму основного боргу 17668,30грн.; з 06.07.2012р. по 01.01.2013р. на суму основного боргу 11811,58грн.; з 13.07.2012р. по 08.01.2013р. на суму основного боргу 21108,79грн.; з 13.07.2012р. по 08.01.2013р. на суму основного боргу 18408,62грн. Суд перевірив розрахунок Позивача та дійшов висновку, що дана вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 14278,53грн., а саме: за період з 25.05.2012р. по 20.11.2012р. на суму основного боргу 27682,72грн. у розмірі 2042,17грн.; з 25.05.2012р. по 20.11.2012р. на суму основного боргу 19474,76грн. у розмірі 1436,66грн.; з 09.06.2012р. по 05.12.2012р. на суму основного боргу 20040,67грн. у розмірі 1478,41грн.; з 09.06.2012р. по 05.12.2012р. на суму основного боргу 18686,20грн. у розмірі 1378,49грн.; з 22.06.2012р. по 18.12.2012р. на суму основного боргу 32984,85грн. у розмірі 2433,31грн.; з 22.06.2012р. по 18.12.2012р. на суму основного боргу 5686,83грн. у розмірі 419,52грн.; з 06.07.2012р. по 01.01.2013р. на суму основного боргу 17668,30грн. у розмірі 1303,40грн.; з 06.07.2012р. по 01.01.2013р. на суму основного боргу 11811,58грн. у розмірі 871,35грн.; з 13.07.2012р. по 08.01.2013р. на суму основного боргу 21108,79грн. у розмірі 1557,21грн.; з 13.07.2012р. по 08.01.2013р. на суму основного боргу 18408,62грн. у розмірі 1358,01грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 5,67грн., суд відмовляє.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вічунай-Україна» м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Сонце» м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 193553,32грн., пені у розмірі 14284,20грн., 3% річних у розмірі 8562,89грн., інфляційних витрат у розмірі 2322,70грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4374,47грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Сонце» м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вічунай-Україна» м.Київ суму основного боргу у розмірі 186046,57грн., пені у розмірі 14278,53 грн., 3% річних у розмірі 8562,89 грн., інфляційних витрат у розмірі 2322,58 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4224,21грн.

Відмовити у стягненні основного боргу у розмірі 7506,75грн., пені у розмірі 5,67грн., інфляційних витрат у розмірі 0,12грн.

У судовому засіданні 13 січня 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20 січня 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Я.С. Мирошниченко

Суддя О.Ю. Філімонова

Суддя С.В. Тоцький

Надруковано 3 примірника:

1- до справи;

1- позивачу;

1- відповідачу.