Ухвала суду № 36715215, 16.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 р.Справа № 820/6175/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Бондара В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2013р. по справі № 820/6175/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль"

до Харківської митниці Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

25.07.2013 року позивач, Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль" (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Харківської митниці Міндоходів (далі - відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 15.11.2012 року № 117 та № 118.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.13 року зазначений позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської обласної митниці від 15.11.2012 року № 117 та № 118.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що в період з 21.09.2012 року по 25.09.2012 року фахівцями відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка позивача, щодо митного оформлення товару "заклепка алюмінієва з сталевим стрижнем..." за кодом 7616100000 згідно з УКТЗЕД.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт №0040/12/807000000/0032565288 від 25.09.2012 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення вимог законодавства України в галузі митної справи у зв'язку з невірним визначенням коду товарів згідно УКТЗЕД за ВМД №80707010/2011/606966 від 06.12.2011 року за №807070001/2012/120228 від 12.01.2012 року, що призвело до порушення вимог Закону України "Про митний тариф України" у частині повноти та достовірності декларування товарів, ввезених на митну територію України, в результаті чого було занижено податкові зобов'язання на суму 92825, 82 грн., в тому числі: ввізного мита - 77354, 85 грн., податку на додану вартість - 15470, 97 грн.

На підставі вищевказаних висновків відповідачем по справі були ухвалені податкові повідомлення - рішення форми "Р" від 12.10.2012 року за №94 та №95.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивачем було оскаржено їх в адміністративному порядку, за результатами розгляду скарги було ухвалено податкове повідомлення - рішення від 15.11.2012 року за №117, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 103968, 79 грн. в т.ч. основний платіж 75336, 33 грн., штрафні санкції 28632, 46 грн., а також податкове повідомлення - рішення від 15.11.2012 року за №118, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України у розмірі 20797, 77 грн., в т.ч. основний платіж 15067, 27 грн., штрафні санкції 5730, 50 грн.

Не погодившись з ухваленням податкових повідомлень рішень від 15.11.2012 року за №117, 118 позивачем було оскаржено їх до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Митний кодекс України від 11.07.2002 року (далі- МК України від 11.07.2002 року) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до п. 35 ст. 1 МК України від 11.07.2002 року пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Згідно ст. 86 МК України від 11.07.2002 року митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Також, відповідно до ст. 313 МК України від 11.07.2002 року митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Згідно п. 1, 2, 4, 5 розділу 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.

Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС.

У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД.

Як вбачається з матеріалів справи митним органом під час невиїзної перевірки позивача були перевірені ВМД, оформлені під час дії МК України від 11.07.2002 року, який був чинним до 31.05.2012 року, а також Митного кодексу України від 13.03.2012 року, який набрав чинності 01.06.2012 року.

Колегія суддів, зазначає, що відповідно до приписів Митного кодексу України від 11.07.2002 року, а також Митного кодексу від 13.03.2012 року передбачено, що віднесення товарів до класифікаційних групувань зазначених в УКТЗЕД є виключеною компетенцію митних органів.

Протягом 2011 та 2012 років відповідач здійснював контроль за правильністю класифікації вищевказаного товару, вантажні митні декларації оформлювались та товар випускався у вільний обіг за кодом 7616100000.

Відповідно до частини 1 статті 68 МК України від 13.03.2012 року ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положенням частин 2, 7, 8 МК України від 13.03.2012 року визначено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 336 МК України від 13.03.2012 року, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 351 вищевказаного Кодексу, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Відповідно до наказу Державної митної служби України "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" від 20.04.2005 року за № 314, який діяв під час митного оформлення товарів до 30.05.2012 року, працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю.

Колегія суддів зазначає, що митний орган провівши перевірку зробив висновок про невірне здійснення позивачем по справі класифікації товарів за кодом 7616100000, а також справляння мита у розмірі 10% замість 0%.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем по справі не надано доказів підтвердження факту порушення позивачем митного законодавства при здійсненні митного оформлення позивачем "заклепки алюмінієвої зі сталевим, як підстави для проведення документальної невиїзної перевірки.

Також , колегія суддів зазначає, що ставлячи штам у відповідній графі ВМД митний орган підтвердив правильність та достовірність всіх обов'язкових реквізитів та даних внесених до митної декларації позивачем, а тому відповідач погодив з визначенням коду товару за УКТЗЕД.

Згідно п. 2 Листа узагальнення Верховного суду України від 01.01.2010 року "Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами" митні органи, приймаючи ВМД та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо коду товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до пункту 10.3 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість", (що кореспондується з пунктом 180.1. статті 180 Податкового кодексу України) та підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами а державними цільовими фондами" (що кореспондується з пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України), митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням результати камеральної (невиїзної) перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що враховуючи внесення митним органом товару до певного коду номенклатури, а також пропуску товару у відповідача по справі відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень у зв'язку з встановленням помилки у класифікації товарів, а тому судом першої інстанції було правомірно та обґрунтовано прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.13 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача (позивача) у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2013р. по справі № 820/6175/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Бондар В.О.