Ухвала суду № 36714779, 16.01.2014, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Степіна О.С.

Доповідач - Околот Г.М.

Справа № 2-2121/11

Провадження № 22ц/782/5277/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - судді Околота Г.М.,

суддів - Гаврилюка В.К., Коротенка Є.В.,

при секретарі - Кушнарьовій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Луганська від 21 листопада 2013 року про встановлення способу та порядку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки по заборгованості по виплаті аліментів,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Луганська від 21 листопада 2013 року у задоволені заяви про встановлення способу та порядку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки по заборгованості по виплаті аліментів - відмовлено.

Вважаючи вказану ухвалу незаконною та необґрунтованою і такою, що порушує норми процесуального та матеріального права, гарантовані діючим законодавством, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги, розстрочити виконання судового рішення та встановити порядок виконання судового рішення по цивільній справі №2-2121/2011 р., за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки заборгованості по аліментним платежам, у розмірі 6816,83 грн., щомісячно, рівними частинами по 200 грн., періодом з дня постановлення відповідної ухвали судом до повного виконання рішення суду щомісячно.

В обґрунтування скарги посилається на те що, на даний час у нього склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду , а саме несприятлива фінансова ситуація , що пов`язана зі станом здоров`я, так як саме по цій причині з`явився борг перед ОСОБА_3, на який судом потім була нарахована пеня. Після отримання ДТП ушкоджень здоров`я , згідно до висновків МСЕК він став інвалідом 3 групи, та отримує з цього приводу відповідну пенсію. .

Позивачка ОСОБА_3 надала суду письмові заперечення, в яких просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін з наступних підстав.

За змістом ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Відповідно до ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між усіма учасниками справи, дав їм належну правову оцінку.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Луганська від 11 серпня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. З ОСОБА_2 стягнута заборгованість по аліментним платежам у сумі 6816 грн.83 коп. Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 31 травня 2012 року, рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 11.08.2011 року залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 03 жовтня 2012 року, рішення Жовтневого районного суду м.Луганська та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 31 травня 2012 року залишено без змін.

11.11.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, в якій просив встановити порядок виконання судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 про стягнення неустойки у розмірі 6818 грн. 83 коп., щомісячно рівними частинами по 200 грн. періодом з дня постановлення відповідної ухвали до повного виконання рішення суду.

Як вбачається з наданих держаним виконавцем документів, на виконанні в ВДВС знаходяться виконавчий лист, виданий Жовтневим районним судом м.Луганська від 12.12.2011 року. За весь час держаним виконавцем неодноразово викликався ОСОБА_2, котрий на виклики не з»явився, також неодноразово перевірявся його майновий стан.

Ззгідно наданої інформації у ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно та транспортні засоби не зареєстровано. 12.09.2013 року з Пенсійного фонду на депозитний рахунок ВДВС Сєвєродонецького МУЮ надійшли кошти 49 грн. 70 коп., утриманні з пенсії боржника, котрі перераховані ОСОБА_3, 04.11.2013 року боржник зобов`язався в усній формі сплачувати борг у сумі 1000 грн., кожної неділі, але станом на 21.11.2013 року сплачено тільки 1259 грн.40 коп. 05.11.2013 року боржником перераховано 80 грн., а 06.11.2013 року 1000 грн., залишок становить 5557,43 грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив с того що ОСОБА_2 не надав суду доказів, які підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання вищевказаного судового рішення, або роблять його неможливим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він є законним, обґрунтованим та підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Встановлення способу та порядку виконання судового рішення - це визначення чіткого логічного порядку вчинення дій, спрямованих на виконання припису рішення суду. Тобто, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти передбачення судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим.

Із системного аналізу ст. 373 ЦПК України вбачається, що для встановлення способу і порядку виконання рішення мають реально виникнути чи існувати саме виняткові обставини, які сталися уже в ході виконання раніше укладеного рішення, і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, в строки та у порядку, визначених у ньому.

Звернувшись до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду ОСОБА_2 фактично просить не встановити чи змінити спосіб виконання судового рішення у розумінні вимог ст. 373 ЦПК України, а як вбачається зі змісту заяви, заявник просить надати йому розстрочку виконання рішення, яке набрало законної сили .

Колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи позовні вимоги, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив правовідносини, які склались між ними, надав їм належну оцінку, і дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволені заяви ОСОБА_2 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, оскільки підстави для встановлення чи зміни визначеного судом способу виконання рішення, відповідно до вимог ст. 373 ЦПК України, відсутні.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Інші доводи апелянта , викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303,312,319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Луганська від 21 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: