Рішення № 36714220, 16.01.2014, Новогродівський міський суд Донецької області

239/1212/13-ц

2/239/491/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року Новогродівський міський суд Донецької області

в складі: головуючого судді Грідяєвої М. В.

при секретарі Рогаліній О.О.

з участю: представника позивача Мироненко А.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" в інтересах НП Селидівського РВЕ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" в інтересах НП Селидівського РВЕ звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, вказуючи на те, що підприємство здійснює постачання електроенергії населенню та контролює оплату за її використання, боржник зобов'язаний здійснювати плату за спожиту електричну енергію, а вони безперебійно її відпускати. Відповідач, мешкає в АДРЕСА_1 є споживачем електричної енергії (особовий рахунок НОМЕР_2). Боржником неодноразово проводились перерахування грошових коштів за спожиту електроенергію (згідно особового рахунку), таким чином між енергопостачальником та споживачем є зобов'язання. Згідно рішення Верховного суду України від 04.06.2008 року підключення електроенергії за заявою наймача (власника квартири) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору. Тарифи на електричну енергію для населення встановлюються Постановами Національної комісії з регулювання електроенергетики України. Відповідно до п.42 ч.5,6 Правил користування електричною енергією для населення відповідач зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію. Станом на теперішній час в зв'язку з несплатою, виникла заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 2031 грн. 77 коп. Просить стягнути з відповідача заборгованість за електроенергію в розмірі 2031 грн. 77 коп. та судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Представник позивача змінив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість за електроенергію в розмірі 1659 грн.42 коп., змінені вимоги підтримав, просить їх задовольнити. Вказав, що відповідач, як член сім'ї працівника міліції має право на 50 % знижку по оплаті за електроенергію, але в межах передбачених діючим законодавством, а саме Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Постановою КМУ «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати», якими встановлені норми користування житлово-комунальними послугами. Згідно яких пільги за споживання електричної енергії надаються у населених пунктах у розмірі 75 кВт год. на сім'ю з однією-двох осіб на місяць, у тому числі, якщо обидва члени сім'ї мають право на знижку, і додатково 15 кВт. год. на кожного іншого члена сім'ї, а також осіб, які не належать до членів сім'ї пільговика, але зареєстровані і проживають у зазначеному житловому приміщенні і мають право на знижку плати, але не більш як 150 кВт год. на місяць. З цього приводу склалася певна судова практика. Відповідачем вказані норми споживання електроенергією для 50 % знижки порушені, а тому вона повинна сплатити за спожиту електроенергію в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, показала, що її чоловік ОСОБА_3 з червня 1993 року по серпень 2009 року був працівником міліції, в будинку АДРЕСА_1 чоловік зареєстрований з 2002 року, саме з 2002 року по 2009 рік вони сплачували за електроенергію 50 % , так як згідно ч.4. ст.22 Закону України «Про міліцію» працівникам міліції та членам їх родини надається 50 % знижка по оплаті комунальних послуг. З серпня 2009 року, коли чоловік пішов на пенсію та по теперішній час вони сплачують 100 % оплати за електроенергію. Вказує, що позивач вже звертався до суду з позовом в 2009 році. Просить в позові відмовити, застосувати наслідки спливу строку позовної давності у три роки.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" в інтересах НП Селидівського РВЕ обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Позивач дійсно надавав відповідачу послуги по постачанню електричної енергії, а відповідач, згідно зі ст.ст.67,68 ЖК України, як наймач жилого приміщення, повинен оплачувати всі витрати, які пов'язані з експлуатацією цього жилого приміщення, в тому числі і за спожиту електричну енергію.

Згідно п.п.19,20,42 Правил користування електричною енергією для населення, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами для населення на підставі фактичних показань приладів обліку. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця. Споживач електричної енергії зобов'язаний вносити плату за спожиту електричну енергію.

Між сторонами спору щодо тарифів по сплаті за електроенергію за спірний період відсутній.

Згідно наданого розрахунку, відповідач оплату за електроенергію вносив частково, а саме сплачував 50 відсотків оплати за спожиту електроенергію, в зв'язку з чим, станом на 10.01.2014 року утворилася заборгованість в розмірі 1659 грн. 42 коп., яка підлягає стягненню з відповідача з наступних підстав.

Судом встановлено, що за адресою: м.Новогродівка вул.Б.Хмельницького,13 зареєстровані та мешкають відповідач ОСОБА_2 разом з чоловіком ОСОБА_3, що підтверджується реєстрацією в паспортах відповідача та її чоловіка. Відповідач ОСОБА_2 має статус абонента позивача за особовим рахунком НОМЕР_2.

Згідно довідки Селидівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, чоловік відповідача ОСОБА_3 працював у Новогродівському МВ ГУМВС України в Донецькій області з 09.06.1993 року по 13.07.2009 рік.

Відповідно до правового статусу працівника міліції, відповідач як член родини працівника міліції, має право та може користуватися пільгами визначеними чинним законодавством України для працівників міліції, а саме: 50 % знижкою по оплаті за комунальні послуги, передбачену ч.4 ст.22 Законом України «Про міліцію».

Положення ч.4 ст.22 Закону України «Про міліцію» підлягають застосуванню в сукупності з нормами інших законів.

На виконання вимог ч.3, 4 ст.59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", (в подальшому розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») Кабінет Міністрів України затвердив Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу постановою від 31.03.2003 року (з змінами та доповненнями) №426.

Вказана постанова КМУ є чинною на теперішній час, носить відкритий характер, у встановленому порядку була опублікована в офіційних виданнях.

Відповідно до п.п. 2,5,8 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу - пільги, компенсації і гарантії, на які мають право пільговики, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування комунальними послугами. Відшкодування зазначених витрат проводиться щомісяця або раз на квартал за рішенням керівника установи. Видатки на відшкодування витрат за надані пільговику послуги здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ. Для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи квитанцію про оплату за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування, а також довідку про склад сім'ї (раз на рік). Грошовий еквівалент наданих пільг, компенсацій виплачується пільговику установою разом з іншими щомісячними виплатами (заробітна плата, грошове забезпечення, надбавки, премії, матеріальна винагорода).

Соціальний захист відповідача, як члена сім'ї працівника міліції, у виді 50-процентної знижки по оплаті комунальних послуг, законодавчо передбачений Законом України «Про міліцію», а сам механізм реалізації державної соціальної гарантії комунальної пільги, передбачений Порядком надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, який цю пільгу (гарантію) не обмежує.

Також питання щодо державних соціальних гарантій містять положення Законів України «Про державний бюджет України», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Постанови КМУ, якими конкретизується механізм виконання окремих положень відповідних законів.

Згідно ст.9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017, з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги встановлюються державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування, до їх числа належать, зокрема, нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо яких держава надає пільги та встановлює субсидії малозабезпеченим громадянам.

Постановою КМУ «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами, які мають пільги щодо їх оплати» від 01.08.1996 року №879 встановлено, що громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг зазначені пільги надаються в межах таких норм: споживання електричної енергії на комунально-побутові потреби у міських населених пунктах у розмірі 75 кВт год. на сім'ю з однією-двох осіб на місяць, у тому числі, якщо обидва члени сім'ї мають право на знижку, і додатково 15 кВт. год. на кожного іншого члена сім'ї, а також осіб, які не належать до членів сім'ї пільговика, але зареєстровані і проживають у зазначеному житловому приміщенні і мають право на знижку плати, але не більш як 150 кВт год. на місяць.

Згідно наданих відповідачем копій квитанції по оплаті за спожиту електроенергію, вбачається що вказані норми відповідачем були перевищені, відповідач сплачував за спожиту електроенергію в 200, 300 кВт год.

В зв'язку з викладеним, суд робить висновок, що відповідач не скористався в передбаченому законодавством порядку правом на 50 % знижку плати за комунальні послуги, а саме чоловік позивача під час праці не звернувся до бухгалтерії за місцем роботи з відповідними документами, для відшкодування 50 % витрат за послуги електроенергії, споживав електричну енергію з перевищенням норм споживання для пільгової оплати, сплачував за спожиту електроенергію в розмірі 50 % від вартості наданих послуг, в зв'язку з чим за період з листопада 2005 року по січень 2014 року утворилася заборгованість в розмірі 1659 грн. 42 коп., яку відповідач, згідно ст.ст.67,68 ЖК України, як наймач(власник) жилого приміщення та члени його родини, та згідно з вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», як споживачі наданих послуг, повинна сплати позивачу.

Посилання відповідача на сплив трьохрічного строку позовної давності та застосування наслідків його спливу не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу, в цій справі це частикова сплата за електроенергію, період утворення заборгованості 2005 -2014 роки та пред'явлення позивачем позову до суду в 2009 році.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.67, 68 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875, Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565, Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017, Порядком надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженим Постановою КМУ від 31.03.2003 року №426 (із змінами та доповненнями), Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою КМУ від 26.07.1999 року №1357, Постановою КМУ «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами, які мають пільги щодо їх оплати» від 01.08.1996 року №879, ст.ст.10, 60, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" в інтересах НП Селидівського РВЕ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі НП Селидівського РВЕ на р/р 260333251560 у Донецькому обласному Управлінні ПАТ «Ощадбанк» МФО 335106, код ОКПО 00131268 - 1659 грн. 42 коп. заборгованість за спожиту електричну енергію.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі НП Селидівського РВЕ на р/р 260081252 у ПАТ «ПУМБ» МФО 334851 ОКПО 00131268 судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Новогродівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя: