Постанова № 36712002, 17.01.2014, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/3292/13-а

провадження № 2-а/697/4/2014

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2014 р. м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в складі : головуючого - судді Штих К.М.

при секретарі - Десятник О.А.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Кособуцького М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення та виплати допомоги як особі, яка визнана учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи,

ВСТАНОВИВ :

Позивач, звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання дій неправомірними, стягнення та виплати допомоги як особі, яка визнана учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи,посилаючись на те, що він являється ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС і віднесений до 1-ї категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС і відповідно висновкуМСЕК з 20.05.2013 року йому встановлено 3-групу інвалідності, у зв'язку з чим, йому повинна виплачуватись при встановлені групи інвалідності разова компенсація в розмірі 30 мінімальних розмірів заробітних плат, але в порушення вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач виплатив разову компенсацію при встановлені групи інвалідності у розмірі, що не співвідноситься з мінімальною заробітною платою, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка по його підрахунках становить 34 410грн., яку і просить стягнути.

У судовому засідання позивач позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить їх задовільнити.

Представник відповідача Управління соціального захисту населення виконкому Канівської міської ради позовні вимоги не визнав та пояснив, що Управління праці і соціального захисту населення діяло в межах законодавства. А в своїй роботі при нарахуванні даних компенсацій вони керуються постановами Кабінету міністрів № 836 від 26.07.1996р. та № 562 від 12.07.2005 року. Провести виплати в повному обсязі відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" управління не в змозі, оскільки кошти виплачуються в тому обсязі, в якому виділені управлінню із державного бюджету для даної виплати. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

В судому засіданні з достовірністю встановлено, що позивач дійсно являється ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, в зв'язку з цим, визнаний інвалідом 3-ї групи і віднесений до 1-ої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою МСЕК серія 10 ААБ № 339415 від 27.05.2013р. та згідно посвідчення Серія НОМЕР_2 від 03.06.2013р. (а.с. 4,5) і відповідно до ст.48 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на одноразову компенсацію учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат, а розмір мінімальної заробітної плати відповідно до ч.4 ст.48 вищезазначеного закону визначається на момент виплати.

Посилання представника відповідача на те, що Закон України «Про Державний бюджет України» є пріоритетним відносно чинних Законів і тому виплати проводились відносно даного Закону не ґрунтується на ч.2 ст.152 Конституції України де зазначено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. А відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні, ухваленому 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату боргу браком бюджетних коштів, тому посилання представника відповідача на відсутність коштів не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Дану позицію також підтримав Верховний Суд України Постановою від 20.02.07р. стосовно позову до Управління праці і соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації України Макіївської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недонарахованих сум.

В рішенні Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 вказано, що Конституційний Суд України вважає, що оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом, то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.

Крім того інших доказів правомірності свого рішення, як в період підготовки справи до розгляду так і під час судового розгляду представник відповідача до суду не надав. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи державного самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.96р. № 9 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" визначає, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нармативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон який регулює ці правовідносини.

Від сплати судових витрат сторони звільнені.

На підставі наведеного та керуючись статей 16, 19, 22, 45, 46, 64, 86, 121, 124 Конституції України, ст.ст. 8, 12, 22, 48, 152 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 р., ст. 46 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішеннями Конституційного Суду України № 20-рп від 01.12.04 року, року №5-рп/2002 від 20 березня 2002, №7-рп/2004 від 17 березня 2004 року, №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, рішенням Конституційного суду України від 22.05.08р., Закону України „Про Державний Бюджет" на 2013 рік, Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.11.2004 року „Бакалов проти України", правових позицій Вищого Адміністративного Суду України, ст. 268 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 17, 19, 71, 159, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення та виплати допомоги як особі, яка визнана учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи, задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради, пов'язані з нарахуванням та виплатою одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії інваліду 3-ої групи пов'язаної з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС, який став інвалідом 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі меншому встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».

Стягнути з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради м.Канів Код ЄДРПОУ 25660476 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1, прож.АДРЕСА_1, одноразову компенсацію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, недоплачену одноразову грошову компенсацію учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі 30 (тридцяти) мінімальних заробітних плат в сумі 34 410грн.(тридцять чотири тисячі чотириста десять гривень) відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за мінусом сплачених сум.

Від сплати судових витрат сторони звільнені.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через міськрайсуд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя К . М . Штих