Вирок № 36711899, 15.01.2014, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/22139/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Баєва С.М.,

суддів: Бурки С.В., Марцинкевича С.А.,

з участю:

секретаря Чабанюк І.І.,

прокурорів Нарагана Р.В., Чернати М.А.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому кримінальну справу (провадження № 42013240310000056) за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, військовослужбовця строкової військової служби військової частини 3053, солдата, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1 та 406 ч. 3 КК України,

в с т а н о в и в:

31.08.2013 року близько 10 год. 40 хв., ОСОБА_2, перебуваючи на території військової частини 3053 ВВ МВС України по вул. Будівельників, 25 у м. Хмельницькому, а саме в районі польової кухні біля умивальників для миття посуду, в порушення ст. ст. 11, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вступив у суперечку з приводу проходження військової служби із солдатом ОСОБА_1, в ході якої з метою позбавлення життя останнього, дістав із ножен отриманий для несення військової служби багнет-ніж № 495 та умисно завдав ним солдату ОСОБА_1 один удар в спину, завдавши тілесне ушкодження у вигляді проникаючого сліпого колото-різаного поранення правої легені та 9-го ребра і накопиченням в плевральній порожнині крові (до 800 мл.) та повітря зі стисненням правої легені, що призвело до розвитку шоку важкого ступеня та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння, а також ще три удари ножем, завдавши три колото-різаних не проникаючих поранення м'яких тканин правого ліктьового суглобу, лівої кисті та правої сідниці, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Однак ОСОБА_2, вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочинних дій до кінця, не закінчив їх з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий військовослужбовцями військової частини 3053.

В суді ОСОБА_2 свою вину визнав частково і показав, що дійсно між ним та ОСОБА_1 тривалий час існують неприязні відносини з приводу проходження військової служби. У зв'язку з цим біля умивальників в районі польової кухні між ними розпочалась суперечка, в ході якої він наніс удари ножем потерпілому ОСОБА_1, однак подробиць інциденту не пам'ятає через схвильований стан. Розкаявся у вчиненому. Цивільний позов визнав частково (моральну шкоду в сумі 10000 грн., а матеріальну в повному обсязі).

Окрім визнання обвинуваченим своєї винуватості, вона повністю підтверджена зібраними доказами, а саме:

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1, який підтвердив існування неприязних відносин між ним та обвинуваченим під час проходження військової служби, а також показав, що 31.08.2013 року після прийому їжі вони разом з ОСОБА_2 мили котелки та між ними виникла чергова сварка. Після того, як він обернувся спиною до останнього, почув сильний удар в спину, а далі нічого не пам'ятає через втрату свідомості. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки поніс матеріальні витрати на проїзд. Моральну шкоду оцінює в сумі 350000 грн., обґрунтовуючи її перенесеним болем, негативними спогадами та переживаннями через неправомірні дії обвинуваченого, порушенням сну та побутовими незручностями;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, який був очевидцем того, як ОСОБА_2 наносив удар ножем в область правої лопатки ОСОБА_1, після чого потерпілий тікав, а ОСОБА_2 переслідував його, тримаючи у правій руці ніж, однак військовослужбовці зупинили останнього (ОСОБА_5 збив з ніг, а ОСОБА_6 забрав ніж);

- аналогічними показаннями в суді свідка ОСОБА_6, який хоча ударів не бачив, але помітив у потерпілого ушкодження в районі правої лопатки та на лівій руці;

- показаннями в суді свідка ОСОБА_7, який перебував неподалік місця події та почувши глухий удар, побачив в спині ОСОБА_1 ніж. Після цього, ОСОБА_4 не дав нанести ще удар, намагаючись затримати ОСОБА_2, який переслідував потерпілого з ножем у правій руці. ОСОБА_2 був затриманий військовослужбовцями, які не дали змоги нанести ще удари;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який вказав, що під час інциденту був неподалік місця події, чув крики ОСОБА_1 та був очевидцем його переслідування ОСОБА_2 Після нанесення ушкоджень, перебував біля обвинуваченого, який обіцяв вбити ОСОБА_1, якщо той виживе;

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_9 відносно висловленого ОСОБА_2 наміру вбити потерпілого;

- даними протоколу огляду місця події від 31.08.2013 року з ілюстративною таблицею (т. 1, а.с. 12-17), у якому зафіксований вигляд місцевості в районі польової кухні військової частини 3053 по вул.Будівельників, 25 у м.Хмельницькому, де виявлено плями бурого кольору та штик-ніж з позначкою « 495» та нашаруванням речовини бурого кольору;

- даними протоколу огляду одягу потерпілого ОСОБА_1 від 31.08.2013 року з ілюстративною таблицею (т. 1, а.с. 18-21), у якому зафіксовані пошкодження у вигляді наскрізного отвору на шинелі в районі спини та наявні плями бурого кольору на штанах і шинелі;

- оглянутими в судовому засіданні речовими доказами (вищевказаними багнет-ножем та одягом потерпілого), які відповідають предметам, зафіксованим у протоколах огляду;

- даними книги обліку та закріплення озброєння патрульної роти (т. 2, а.с. 69-73), згідно якої за солдатом ОСОБА_2 закріплена зброя АКС-74 НОМЕР_2 та книги видачі та прийому озброєння і боєприпасів черговим патрульної роти (т. 2, а.с. 78-80), у якій міститься підпис ОСОБА_2 про отримання 31.08.2013 року багнет-ножа № 495;

- даними протоколів проведення слідчих експериментів (т. 1, а.с. 37-39, т. 1, а.с. 46-48, т. 1, а.с. 58-60, т. 1, а.с. 66-68, т. 2, а.с. 117-118), в яких потерпілим ОСОБА_1 та свідками ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, продемонстровано, за яких обставин обвинувачений заподіював тілесні ушкодження, що узгоджуються між собою та з їх показаннями, наданими при допиті в суді;

- даними висновку експерта № 388 від 09.10.2013 року, згідно якого виявлені на сорочці та штанах ОСОБА_1, доставлених на дослідження, знайдена кров, яка може походити від особи (осіб), в крові якої (яких) знаходиться антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А та анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_1 (т.1, а.с. 235-236);

- даними висновку експерта № 1148 від 02.10.2013 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого сліпого колото-різаного поранення правої половини грудної клітки з пошкодженням тканини правої легені та 9-го ребра і накопиченням в плевральній порожнині крові (до 800 мл.) та повітря зі стисненням правої легені, що призвело до розвитку шоку важкого ступеня; трьох колото-різаних не проникаючих поранень м'яких тканин правого ліктьового суглобу, лівої кисті, правої сідниці. Всі перераховані тілесні ушкодження могли утворитись від чотириразової дії колюче-ріжучого предмету, яким могло бути лезо клинка ножа по механізму «удар-роз'єднання тканин-занурення», про що свідчить характер поранень. Перераховані тілесні ушкодження могли утворитись 31.08.2013 року, та за своїм характером відносяться до: - тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння (проникаюче сліпе поранення грудної клітки); - легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (не проникаючі рани м'яких тканин правого ліктьового суглобу, лівої кисті, правої сідниці), яким підтверджена наявність вказаних вище тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 226-227).

Зазначене підтвердила і допитана в суді експерт ОСОБА_10, з пояснень якої слідує, що потерпілому було нанесено 4 удари колюче-ріжучим предметом (можливо одним ножем), у вищевказані частини його тіла.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненому повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на вбивство (умисне заподіяння смерті іншій людині) та за ч. 3 ст. 406 КК України, як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості із застосуванням зброї та такі, що спричинили тяжкі наслідки.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують йому покарання.

ОСОБА_2 на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває. Згідно акту комплексної стаціонарної судово - психолого - психіатричної експертизи № 138 від 23.10.2013 року (т. 2, а.с. 21-25), ОСОБА_2 будь-яким психічним захворюванням або тимчасовим розладом душевної діяльності не страждав і не страждає та під час вчинення правопорушення в стані фізіологічного афекту не знаходився.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому є його молодий вік, щире каяття у вчиненому, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується за місцем проживання позитивно, повністю відшкодував завдану потерпілому матеріальну шкоду та частково моральну, компенсував витрати ОСОБА_1 на лікування.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

З урахуванням суспільної небезпеки та тяжких наслідків скоєного ОСОБА_2 правопорушення, суд приходить до висновку що його перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Разом з тим, приймаючи до уваги особу винного, наявність кількох пом'якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, думку потерпілого ОСОБА_1, який просив ОСОБА_2 суворо не карати, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе призначити винному покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 115 КК України.

На думку суду дана міра покарання є справедливою, необхідною та достатньою для запобігання вчинення винним правопорушень у майбутньому.

Цивільний позов потерпілого підлягає до часткового задоволення.

У зв'язку з заподіяними тілесними ушкодженнями ОСОБА_1 поніс матеріальні витрати, які обвинуваченим повністю відшкодовані.

Потерпілий внаслідок завданих тілесних ушкоджень потерпів фізичний біль та душевні страждання, які проявились у тривалому лікуванні, побутових незручностях та постійних переживаннях, розмір відшкодування яких, враховуючи глибину та тривалість перенесених ОСОБА_1 страждань, пов'язаних з наслідками правопорушення, виходячи з вимог розумності і справедливості, матеріального стану ОСОБА_2, слід визначити в сумі 50000 грн., з яких обвинуваченим частково відшкодовано 17280 грн. 69 коп. Таким чином, з нього слід стягнути 32719 грн. 31 коп. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з військової частини 3053 одноразової грошової допомоги слід відмовити, так як в силу ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого. Військова частина до даних осіб не належить.

В силу ч. 1 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Тому позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Сектору медичного забезпечення УМВС України в Хмельницькій області, які підтверджені належним чином, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Хмельницька обласна лікарня, в інтересах якої звернувся Хмельницький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері з позовом до ОСОБА_2, є власністю територіальних громад Хмельницької області.

Таким чином, прокурор не має повноважень на ведення даної справи, а тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, поданий прокурором цивільний позов, слід залишити без розгляду. При цьому, Хмельницька обласна лікарня не позбавлена можливості самостійно звернутися до суду з відповідною позовною заявою в порядку цивільного судочинства.

Висновок проведеної дактилоскопічної експертизи (т. 1, а.с. 246-254) не містить доказової бази, а тому витрати за її проведення слід віднести на рахунок держави.

Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно ч. 9 ст. 100 КПК України.

Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 необхідно залишити попередню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1 КК України і ст. 406 ч. 3 КК України, та призначити йому покарання:

- за ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 406 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

В силу ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити його у виді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 31.08.2013 року.

До набрання вироком законної сили, відносно ОСОБА_2 запобіжний захід залишити попередній, - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 32719 (тридцять дві тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн. 31 коп. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Цивільний позов Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Сектору медичного забезпечення УМВС України в Хмельницькій області, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Сектора медичного забезпечення УМВС України в Хмельницькій області (код ЗКПО 08734575, р/р 35220002001723, ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 420 (чотириста двадцять) грн.

Цивільний позов Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Хмельницької обласної лікарні, - залишити без розгляду.

Речовий доказ військовий формений одяг ОСОБА_1, - знищити.

Речовий доказ багнет-ніж 495, - передати за належністю до військової частини 3053 ВВ МВС України.

Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Баєв С.М.

Суддя Бурка С.В.

Суддя Марцинкевич С.А.