Рішення № 36711707, 13.01.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1316/4513/12 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 22-ц/783/416/14 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.

Категорія:52

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Бакуса В.Я.,

суддів: Гірник Т.А., Левика Я.А.,

секретаря: Глинського О.А.,

з участю: представника Об'єднання профспілок Львівщини Сирка Й.Й., позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Об'єднання профспілок Львівщини на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Об'єднання профспілок Львівщини, Підприємства «Готельно-навчальний комплекс «Гетьман» Об'єднання профспілок Львівщини про поновлення на роботі, -

встановила:

рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 березня 2013 року вказаний вище позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаду директора Підприємства «Готельно-навчальний комплекс «Гетьман» Об'єднання профспілок Львівщини та рішення суду допущено до негайне виконання.

Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 2 липня 2013 року апеляційну скаргу Об'єднання профспілок Львівщини відхилено, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 березня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2013 року касаційну скаргу Об'єднання профспілок Львівщини задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 2 липня 2013 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішення районного суду оскаржив відповідач, просить рішення скасувати й ухвалити нове, яким відмовити у задоволені вимог позивачу, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Так, зокрема, апелянт зазначає, що заборгованість Підприємства «Готельно-навчальний комплекс «Гетьман» (далі ГНК «Гетьман») перед працівниками підприємства з оплати праці, перед бюджетом та перед Пенсійним фондом підтверджується балансом підприємства, а відтак було підставою для звільнення позивача з роботи відповідно до пп. «в» п. 23 Контракту, який був укладений з ОСОБА_3 Крім того, апелянт посилається на те, що: договір оренди частини даху з ТзОВ ГТК «Гетьман» від 01.11.2007 року суперечить постанові виконавчого комітету об'єднання профспілок Львівщини № ВК-7-1 від 16 листопада 2007 року, оскільки вказаним договором оренди занижено орендну плату, яка передбачена Додатком № 5 до постанови виконавчого комітету ОПЛ № ВК-2-1 від 06.03.2007 року у розмірі не менше 20,00 грн. за 1 кв. м. частини даху будівлі готелю; договір оренди автомобіля № 01 від 02 квітня 2007 року укладено на строк більше шести місяців без погодження з виконавчим комітетом об'єднання профспілки Львівщини. Апелянт, також зазначає, що позивачем було занижено розмір орендної плати за використання ТзОВ ГТК «Гетьман» автостоянки згідно з договором оренди, що є підставою для розірвання трудового контракту з працівником з підстав передбачених пп. «а», «б» п. 23 Контракту та те, що загальна сума заподіяних збитків у результаті порушення фінансової дисципліни під час укладення договорів оренди склала 1 451 651 грн. 50 коп.

Представник підприємства «Готельно-навчальний комплекс «Гетьман» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення щодо часу та місця розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подав.

За таких обставин, у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу - представника Об'єднання профспілок Львівщини Сирка Й.Й. на підтримання апеляційної скарги, позивача ОСОБА_3 на заперечення апеляційної скарги, вивчивши обставини та матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до наступного висновку.

22 листопада 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним вище позовом та просив поновити його на роботі на посаду директора підприємства Готельно-навчальний комплекс «Гетьман», посилаючись на те, що 24 жовтня 2012 року головою Об'єднання профспілок Львівщини було видано розпорядження № 01/08/-17 «Про звільнення з роботи», згідно якого його було звільнено з вказаної вище посади на підставі п.8 ст.36 КЗпП України.

Посилаючись на те, що розпорядження про звільнення є безпідставним, незаконним, оскільки умови контракту не порушував, в день звільнення перебував на стаціонарному лікуванні, що не допускає звільнення за ініціативою адміністрації, просив задовольнити його вимоги.

Задовольняючи вимоги позивача та поновлюючи ОСОБА_3 на роботі на посаді директора підприємства ГНК «Гетьман» ОПЛ, районний суд виходив з відсутності законних підстав для звільнення позивача, оскільки незадовільний фінансово-господарський стан ГНК «Гетьман» Об'єднання профспілок Львівщини не є наслідком невиконання позивачем зобов'язань за контрактом, а відтак не може бути підставою для звільнення його з посади директора ГНК «Гетьман».

Однак, з таким висновком районного суду колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Так, відповідно до контракту від 29 березня 2011 року, укладеного між Об'єднанням профспілок Львівщини, в особі голови ОПЛ Дацька Р.М., з однієї сторони, та ОСОБА_3, з другої сторони, останній призначений на посаду директора підприємства ГНК «Гетьман» згідно розпорядження ОПЛ № 01/06-9 від 29 березня 2011 року на термін з 1 квітня 2011 року по 1 квітня 2014 року (а.с.6-9 т.1).

Розпорядженням голови Об'єднання профспілок Львівщини № 01/08-17 від 24 жовтня 2012 року «Про звільнення з роботи» позивача ОСОБА_3 звільнено з посади директора підприємства Готельно-навчального комплексу «Гетьман» Об'єднання профспілок Львівщини з 24 жовтня 2012 року на підставі пункту 8 ст.36 КЗпП України (а.с.4 т.1).

Відповідно до зазначеного розпорядження позивача звільнено за виявлені порушення вимог п.п. «а», «б», «в» п. 23 контракту з директором підприємства ГНК «Гетьман» ОПЛ від 29.03.2011 року, п.п.4.3.1, 4.3.2, 4.4.6, 6.8, 8.6 Статуту ГНК «Гетьман» ОПЛ, невиконання п.2 розпорядження голови ОПЛ № 01/06-26 від 17 вересня 2012 року та за незадовільні результати роботи підприємства.

Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення й організації роботи працівника, умови розірвання договору, зокрема дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.

Відповідно до особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, при укладені контракту закон надав право сторонам самим встановлювати їх права, обов'язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Пунктом 8 ст.36 КЗпП передбачено, що підставами припинення трудового договору можуть бути підстави, зазначені в контракті, вони є самостійними підставами припинення трудового договору, а розірвання трудового договору не є дисциплінарним стягненням.

На контрактну форму трудового договору не поширюється положення ст. 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.

Згідно з п.8 ч.1 ст36 КЗпП підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.131 КЗпП працівники зобов'язані дбайливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст.139 КЗпП).

Відповідно до п.1 розділу 1 вказаного Контракту керівник зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства забезпечувати високоприбуткову діяльність підприємства, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством профспілкового майна, а відповідно до п.6 розділу 2 цього ж Контракту керівник зобов'язується, зокрема:

забезпечити виконання показників ефективності використання профспілкового майна і прибутку (доходу) згідно з додатком до контракту;

укладати окремі цивільно-правові договори (угоди), визначені статутом підприємства, за попередньою згодою виконавчого комітету ОПЛ;

забезпечити виконання вимог статуту та рішень виконавчого комітету ОПЛ.

Пунктом 23 вказаного вище Контракту передбачено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи ОПЛ до закінчення терміну його дії:

а) у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього цим контрактом;

б) у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов'язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (нанесено збитки, виплачено штрафи і т.п.);

в) у разі невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати;

г) у разі непогодження з ОПЛ кошторису доходів і видатків підприємства;

д) у разі несплати реструктурованої податкової заборгованості протягом трьох місяців при наявності вини керівника;

е) за поданням службових осіб органів державного нагляду за охороною праці у разі систематичних порушень вимог чинного законодавства з питань охорони праці;

є) у разі порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до пп.4.3.1, 4.3 Статуту ГНК «Гетьман» в редакції від 4 квітня 2009 р. виконавчий комітет об'єднання профспілок Львівщини є найвищим органом управління підприємством.

Пунктом 4.8 зазначеного Статуту передбачено, що керівник підприємства несе персональну відповідальність за результати роботи комплексу, своєчасне і неухильне виконання рішень виконавчого комітету та виконання умов з ним трудового контракту.

Постановами виконавчого комітету об'єднання профспілок Львівщини № ВК-9-1 від 28 лютого 2011 року та № ВК-19-10 від 18 червня 2012 року з відповідними додатками для підприємства ГНК «Гетьман» встановлено обов'язкові показники результатів фінансово-господарської діяльності у 2011-2012 роках та встановлено персональну відповідальність за їх додержання керівником підприємства (а.с.199-201, 214-216 т.1).

В той же час, з письмової інформації про фінансово-господарський стан ГНК «Гетьман» ОПЛ станом на 1 вересня 2012 року підприємство спрацювало із збитком в сумі 203,0 тис. грн., а за аналогічний період 2011 року збиток становив 199,0 тис. грн. (а.с.37 т.1).

З письмової інформації про фінансово-господарський стан ГНК «Гетьман» ОПЛ станом на 1 жовтня 2012 року підприємство спрацювало із збитком в сумі 408,0 тис. грн., а за аналогічний період 2011 року збиток становив 97,0 тис. грн. (а.с.40-43 т.1).

Письмовий звіт підприємства про фінансові результати за 2011 рік підтверджує, що підприємство ГНК «Гетьман» у 2011 р. отримало 148 000 грн. збитків, а за 9 місяців 2012 року - 408 100 грн. збитків.

Актом ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства Готельно-навчальний комплекс «Гетьман» об'єднання профспілок Львівщини від 3 травня 2012 року встановлено, що в порушення постанови виконавчого комітету ОПЛ № ВК 2-1 від 06.03.2007 р. підприємством здано в оренду ГТК «Гетьман» автостоянку (прибудинкову територію) площею 1 640 кв. м. по ціні 2 грн. за 1 кв. м., коли, відповідно до зазначеної постанови, вартість 1 кв. м прибудинкової території становить 10 грн. Таким чином, вартість орендної плати становить 3 936 грн., а відповідно до постанови слід було отримувати - 16 400 грн. в місяць (а.с.233-251).

Актом від 26 березня 2013 року № 19-38/17 позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства готельно-навчальний комплекс «Гетьман» за період з 01.01.2007 по 31.12.2012, який складений Державною фінансовою інспекцією у Львівській області, стверджується відсутність документів, які б містили інформацію про погодження виконавчим комітетом ОПЛ договорів оренди № 36 від 3 липня 2007 р. та № 2 від 5 січня 2008 р., які укладені директором ГНК «Гетьман» ОСОБА_3 з ТзОВ ГТК «Гетьман» (77,4% статутного капіталу якого належали позивачу та його дочці ОСОБА_5) на оренду приміщення готелю та ресторану загальною площею 3 449 кв. м., оскільки абсолютна сума орендної плати перевищує в абсолютній сумі 10 тис. доларів США або вказану величину в будь-якій іншій валюті (в т.ч. українській) і становить 100 716 грн. Статутом підприємства передбачено, що до виключної компетенції виконкому відноситься погодження контрактів, які перевищують в абсолютній сумі 10 тис. доларів США або вказану величину в будь-якій іншій валюті (в т.ч. українській).

Цим же актом встановлено, що внаслідок невиконання п.5 постанови виконавчого комітету об'єднання профспілок Львівщини № ВК 2-1 від 6.03.2007 р., якою встановлено нові мінімальні базові орендні ставки нерухомого майна (додаток № 5) та внесено зміни до додатку № 2 таблиці 1 Типового договору оренди нежитлових приміщень та окремих інвентарних об'єктів, що належать на праві власності ОПЛ (відповідно до якого базова орендна ставка за оренду прибудинкової території становить 10 грн. У випадку передачі у строкове платне користування вищевказаної території автостоянки площею 1 640 кв. м від ГНК «Гетьман» ТзОВ ГТК «Гетьман» за період укладених договорів оренди з 3 липня 2007 року (дату передачі в оренду ділянки) по 8 серпня 2012 року (дати припинення договору оренди № 36 від 31.12.2008 р.) по базовій орендній ставці за оренду прибудинкової території 10 грн. - загальний розмір орендної плати міг би становити 1 103 654 грн. 19 коп.

Крім того, встановлено, що позивачем, як директором ГНК «Гетьман» передано на підставі договору оренди № 31 від 01 листопада 2007 р. в оренду ТзОВ ГТК «Гетьман» частину даху будівлі загальною площею 130 кв. м. без погодження виконавчого комітету ОПЛ, що було передбачено статутом в редакції на час укладення договору оренди.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані позивачем.

Постановою № ВК-23-2 від 24 жовтня 2012 року виконавчого комітету ОПЛ «Про підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства ГНК «Гетьман» Об'єднання профспілок Львівщини», визнано незадовільними результати фінансово-господарської діяльності ГНК «Гетьман» ОПЛ за 9 місяців 2012 року. Цією ж постановою дирекцію ГНК «Гетьман» зобов'язано розірвати у трьохденний термін всі без винятку цивільно-правові договори з ТзОВ ГТК «Гетьман» (а.с.38, 39 т.1).

Крім того, відповідно до платіжних доручень № 393 від 1 жовтня 2012 року та № 401 від 5 жовтня 2012 року заробітна плата працівникам підприємства була виплачена за серпень 2012 року в жовтні 2012 року (а.с.11-16 т.2), а відповідно до платіжного доручення № 437 від 23 жовтня 2012 року та видаткового касового ордеру від 25 жовтня 2012 року заробітна плата за вересень 2012 року була виплачена працівникам підприємства в кінці жовтня 2012 року (а.с.17-22 т.2).

Відповідно до ст.15 КЗпП України заробітна плата має бути виплачена повністю працівникам підприємства не пізніше семиденного строку після закінчення звітного періоду.

Таким чином, на підприємстві, яку очолював позивач, малась заборгованість із виплати заробітної плати понад один місяць.

Посилання апелянта на те, що довідкою Пенсійного фонду стверджується відсутність заборгованості по виплаті заробітної плати, є безпідставною, оскільки спростовується належними письмовими доказами, а зазначена довідка стверджує факт відсутності заборгованості із заробітної плати станом на 1 листопада 2012 року.

Таким чином, встановлено, що за умовами контракту керівник може бути звільнений з посади, а контракт - розірваний з ініціативи власника до закінчення його дії в разі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього цим контрактом, у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов'язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (нанесено збитки, виплачено штрафи і т.п.) та у разі невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати.

Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки перевірками фінансово-господарської діяльності та матеріалами справи встановлені вищевказані порушення фінансової та господарської діяльності підприємства, тобто позивач як керівник допустив грубі порушення трудових обов'язків, порушення умов контракту, колегія суддів приходить до висновку, що позивач правомірно звільнений за п.8 ст.36 КЗпП на підставах, передбачених контрактом, а саме за невиконання та грубі порушення його умов, за незадовільні результати роботи підприємства.

Щодо посилання позивача на те, що розірвання контракту відбулось під час перебування його на лікарняному, то колегія судів виходить з наступного.

Звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності не допускається з підстав, передбачених ст. ст.40 та 41 КЗпП, та в інших випадках, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства проводиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Роз'яснення, що містяться в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 з послідуючими змінами та доповненнями «Про практику розгляду судами трудових спорів» про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності з підстав, установлених ст.ст.40,41 КЗпП та в інших випадках, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства проводиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, йдеться про звільнення за порушення трудової дисципліни з підстав, установлених законодавством, які можуть бути зазначені і в контракті.

В той же час, у випадку звільнення керівника на підставі п.8 ст.36 КЗпП, а саме - з причин невиконання ним умов контракту в частині невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам підприємства, порушення фінансової та господарської діяльності підприємства, то в таких випадках розірвання контракту з позивачем відбулося не з підстав порушення ним трудової дисципліни, а з підстав невиконання ним умов контракту внаслідок його недостатніх ділових та професійних якостей як керівника підприємства. Причин, через які він не в змозі був виконати зазначені умови контракту, правового значення в його розірванні не мають. Тому в цьому випадку роботодавець вправі розірвати контракт з керівником і в період його тимчасової непрацездатності

За таких обставин рішення районного суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог.

Відповідно до ч.2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Керуючись ст.ст.303, 305, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 4 ч.1 ст.309, ч.2 ст. 314, ст.ст.313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

апеляційну скаргу Об'єднання профспілок Львівщини задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 березня 2013 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий : Бакус В.Я.

Судді: Гірник Т.А.

Левик Я.А.