Рішення № 36711610, 20.01.2014, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1744/13-ц

Провадження № 2/455/76/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 січня 2014 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львiвської області в складі:

головуючої - судді Ніточко Л.Й.,

при секретарі Сенеті Г.Н.,

з участю представника позивача - прокурора прокуратури Старосамбірського району Брящея В.І.,

розглянувши позовну заяву прокурора Старосамбірського району в інтересах держави Україна в особі фінансового управління Старосамбірської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення коштів на відшкодування витрат на лікування,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Старосамбірського району Львівської області 11.10.2013 року звернувся до суду з цією позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів на відшкодування витрат на лікування, в якій зазначає, що прокуратурою Старосамбірського району Львівської області направлялось для розгляду у Старосамбірський районний суд Львівської області кримінальне провадження №12013150320000248 від 29.05.2013 року стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 121 КК України, який 28.05.2013 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, в АДРЕСА_1, в кухні будинку, в якому він проживає, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс своєму брату - ОСОБА_3, один удар ножем в область живота, зліва, заподіявши йому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. 28.08.2013 року Старосамбірським районним судом розглянуто кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 та вироком засуджено за ч.1 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 3-ох років позбавлення волі.

В прокуратуру Старосамбірського району Львівської області поступила довідка від головного лікаря Комунального закладу Старосамбірської районної ради Старосамбірська центральна районна лікарня» Войтіва Ю.Я. про те, що житель с. Чаплі Старосамбірського району Львівської області ОСОБА_3, 1967 року народження, перебував на стаціонарному лікуванні у КЗ Старосамбірської РР «Старосамбірська ЦРЛ» з 28.05.2013 по 07.06.2013 року, як потерпілий від кримінального правопорушення.

Згідно із довідкою на лікування ОСОБА_3 було затрачено кошти в сумі 3783 гривні 97 копійок. В добровільному порядку кошти, які були затрачені на лікування ОСОБА_3 КЗ Старосамбірської РР «Старосамбірська ЦРЛ» не відшкодовані.

Просить стягнути з ОСОБА_2 в користь фінансового управління Старосамбірської районної державної адміністрації (районного бюджету) кошти в розмірі 3783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) гривні 97 копійок.

Представник прокурора Старосамбірського району - прокурор прокуратури Брящей В.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та дав суду пояснення, аналогічні, викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2, допитаний шляхом окремого доручення, позов не визнав, посилаючись на те, що він відбуває міру покарання в ДВК 40, в колонії не є працевлаштований, тому немає можливості сплачувати кошти, які просить прокурор в користь районного бюджету.

Вислухавши в судовому засіданні представника позивача, оглянувши та оголосивши документи по справі, оглянувши матеріали кримінального провадження № 12013150320000248 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України, статтею 45 ЦПК України передбачено, що прокуратура забезпечує представництво інтересів держави у судах, має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян і держави, брати участь у розгляді справ за своєю заявою.

Випадки представництва прокуратурою інтересів держави в судах визначені ст.ст.20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», якими передбачено, що прокурор при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою має право звернутись до суду з заявою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 28 серпня 2013 року ОСОБА_2 був засуджений за ч.1 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року №545 «Про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» у разi коли при постановленнi вироку сума коштiв, витрачених на стацiонарне лiкування потерпiлого, ще не була визначена i рiшення про їх вiдшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивiльного судочинства за позовом вказаних юридичних осiб. У такому ж порядку вiдшкодовуються витрати на стацiонарне лiкування особи, яка постраждала вiд злочину, в разi закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Відповідно до п.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок спричинення тілесних ушкоджень потерпілй ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ Старосамбірської РР «Старосамбірська ЦРЛ» з 28.05.2013 по 07.06.2013 року. Згідно довідки вказаної установи на лікування потерпілого витрачено 3783 гривні 97 копійок /3 дні у реанімаційному відділенні та 7 днів у хірургічному відділенні/ (а.с.3).

Згідно зі ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 17.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» кошти, витрачені на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями, при цьому відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого у лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі, і зазначене відшкодування можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебування потерпілого на такому лікуванні.

Відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 №545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебуває на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та вартості витрат на його лікування.

Враховуючи викладене, те, що внаслідок спричинення ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_3, останній перебував на стаціонарному лікуванні і доведений причинний зв'язок між злочинними діяннями ОСОБА_2 та перебуванням потерпілого, вартість якого становить 3783 гривні 97 копійок, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора є обгрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Так як органи прокуратури, на користь яких ухвалене рішення, звільнені від сплати судових витрат, то з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у сумі 229 гривень 40 копійок відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1206 ЦК України, ст.127, ч.3 і ч.5 ст.128 КПК України, п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року №545 «Про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» ст.ст. 60,61, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Старосамбірського району в інтересах держави Україна в особі фінансового управління Старосамбірської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя с. Чаплі Старосамбірського району Львівської області, на користь фінансового управління Старосамбірської районної державної адміністрації (на рахунок районного бюджету), р/р 31411544700578, МФО 825014, ЗКПО 36766006 в ГУДКСУ у Львівській області кошти в сумі 3783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) гривні 97 копійок та на користь держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.Й.Ніточко