Постанова № 36708566, 16.01.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2014 рокуЛуганськ№ 812/9215/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

за участю:

представника позивача: Батюшиної Т.С.,

представника відповідача №1: Свириденко Н.М.,

представник відповідача №2: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Фащівська» до управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області, Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення №808 від 09.08.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Фащівська» до управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення №808 від 09.08.2013 року.

Ухвалою суду від 09 грудня 2013 року залучено Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області як другого відповідача у справі № 812/9215/13-а.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.08.2013 року на адресу позивача надійшло рішення управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області №808 від 09.08.2013 року «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату /неперерахування/ або несвоєчасну сплату /несвоєчасне перерахування/ єдиного внеску».

Відповідно до рішення №8089 від 09.08.2013 року до позивача застосовується штраф у розмірі 273491,34 грн. та пеня у розмірі 181173,00 грн. за період з 29.04.2013 року до 29.07.2013 року.

Не погодившись з даним рішенням, Відокремлений підрозділ «Шахта «Фащівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» оскаржило його до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та до Пенсійного Фонду України м. Київ, які рішеннями від 19.09.2013 №6055/0910 та від 26.09.2013 року №27884/09-10 про результати розгляду скарги залишило скарги без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до ч. 3 якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Тобто, на підставі зазначених вище правових норм протягом дії мораторію не повинна нараховуватися неустойка (штраф, пеня) та не можуть застосовуватися інші штрафні санкції невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.03.2013 у справі №913/206/13-г порушено провадження по справі про банкрутство ДП «Луганськвугілля» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Мораторій на вимоги кредиторів діяв в період з 11.03.2013 по 06.06.2013. Тобто, оскаржуване рішення було прийнято за період дії мораторію.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову, надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що позивач перераховував єдиний внесок з порушенням строку, встановленого законом.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі, коли платник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) єдиний внесок, накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум.

Згідно ч. 10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Згідно Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289, розрахунок зазначеної фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

На підставі викладеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області у судове засідання не прибув, надав на адресу суду письмові заперечення на позов у яких просив суд розглянути справу за відсутністю представника інспекції.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державне підприємство «Луганськвугілля» (далі - ДП «Луганськвугілля») зареєстровано як юридична особа 09.03.2003, ідентифікаційний код 32473323 (а.с.8)

ДП «Луганськвугілля» має у своєму складі відокремлений підрозділ «Шахта «Фащівська» (ідентифікаційний код 26478408) без права юридичної особи (а.с.9).

09.08.2013 управлінням Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області було винесено рішення №808 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 29.04.2013 по 29.07.2013 у розмірі: штраф - 273491,34 грн., пеня - 181173,00 грн. (а.с.13-14).

За наслідками адміністративного оскарження рішення про застосування фінансових санкцій залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.03.2013 порушено провадження у справі про банкрутство щодо ДП «Луганськвугілля» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.15-23).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.06.2013 скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів ДП «Луганськвугілля» (а.с.24-27).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов'язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з ч. 8 ст. 9 цього Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, що настає за базовим звітним періодом, який для позивача дорівнює календарному місяцю.

Частиною 7 вказаної статті встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

Правовою підставою для застосування для платника фінансових санкцій відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є несвоєчасна або не в повному обсязі сплата єдиного внеску.

Отже, даним Законом визначено порушення, за вчинення якого до порушника застосовуються фінансові санкції, - несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) суми єдиного внеску.

Не є спірним питання вчинення позивачем порушення, за яке застосовані фінансові санкції.

Статтею 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (частина 1).

Частиною 3 цієї правової норми визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Відтак, під час дії мораторію зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, в тому числі щодо сплати єдиного внеску, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Разом з тим, судом встановлено, що рішення № 808 прийнято відповідачем 09.08.2013 року, тобто після припинення провадження у справі про банкрутство ДП «Луганськвугілля» та скасування мораторію на задоволення вимог кредиторів, відтак, є неправильними доводи позивача про застосування до даних правовідносин приписів ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та відсутності у відповідача підстав для застосування штрафу та нарахування пені.

Оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів скасований 06.06.2013 р., з цієї дати у відповідача виникло право на застосування фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, при цьому немає правового значення період, за який застосовані фінансові санкції.

Сукупність приведених обставин дає підстави для висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати необхідно покласти на позивача.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Платіжним дорученням №588-Ф від 15.11.2013 року (а.с.44) позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 458,80 грн. (10% від 4588,00 грн.).

Решта суми судового збору (90%), яка підлягає стягненню з позивача становить 4129,20 грн. (4588,00 - 458,80).

З клопотанням про звільнення або розстрочення сплати судового збору позивач не звертався.

На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 16.01.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 20.01.2014 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Фащівська» до управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області, Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення №808 від 09.08.2013 року - відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Фащівська» (код 32473323) на користь Державного бюджету України решту суми судового збору в сумі 4129,20 грн. (чотири тисячі сто двадцять дев'ять гривень 20 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 20 січня 2014 року.

Суддя О.П. Островська