Ухвала суду № 36708386, 14.01.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1019/3183/12 Головуючий у І інстанції Овдієнко К.М.Провадження № 22-ц/780/149/14 Доповідач у 2 інстанції ВерлановКатегорія 56 14.01.2014

УХВАЛА

Іменем України

13 січня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Мельника Я.С.,

при секретарі - Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2012 року у справі за позовом комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за теплопостачання,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2012 року комунальне підприємство Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» (далі - КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа») звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь борг за послуги з теплопостачання у розмірі 5 489 грн. 87 коп.

Вимоги позову обґрунтувало тим, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та отримують послуги з теплопостачання, які надає позивач. Однак відповідачі не вносять плату за отримані послуги з теплопостачання, у зв'язку з чим станом на 01 листопада 2012 року виникла заборгованість у розмірі 5 489 грн. 87 коп. Тому позивач просив його позов задовольнити.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2012 року позов КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа» заборгованість за послуги з теплопостачання в період з вересня 2010 року по жовтень 2012 року у розмірі по 2 744 грн. 94 коп., з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього боргу скасувати та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Вирішуючи даний спір, та задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач надає послуги з теплопостачання квартири, яка належить відповідачу на праві спільної часткової власності. Відповідач не виконує обов'язків по оплаті наданих йому зазначених послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача суми боргу у відповідності до його частки у праві власності на житло.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується відповідачем ОСОБА_1, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину законом від 04 травня 2011 року належить на праві спільної часткової власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Право власності на 1/2 частини вказаної квартири він зареєстрував у КП КОР «Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації».

Згідно з даними довідки Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 21 лютого 2012 року відповідач ОСОБА_1 проживає та зареєстрований у вказаній квартирі АДРЕСА_1. Факт його реєстрації за вказаною адресою також підтверджується даними довідки Переяслав-Хмельницького РС УДМС України в Київській області від 08 грудня 2012 року.

Також судом першої інстанції встановлено, що теплопостачання та підігрів води у квартирі АДРЕСА_1, співвласником якої є відповідач, здійснює КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа». Нарахування плати за надання вказаних послуг проводиться згідно з тарифами, які затверджені рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради від 30 вересня 2010 року №591-14.

З матеріалів справи вбачається, що 17 січня 2012 року між Переяслав-Хмельницькою житлово-експлуатаційною конторою (далі - ЖЕК) та КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа» укладено договір про відступлення права вимоги №126/141, згідно з яким ЖЕК безоплатно передало, а підприємство прийняло на себе право вимоги боргів дебіторів перед ЖЕК за договорами, укладеними між ЖЕК (як балансоутримувачем жилого комплексу) і громадянами (як наймачами житла і споживачами житлово-комунальних послуг) про надання жилих приміщень і надання житлово-комунальних послуг (далі - договір). Даний договір діє з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2015 року.

Згідно з п.2 договору, підприємство набуває право (замість ЖЕК) вимагати від споживачів житлово-комунальних послуг належного виконання зобов'язань по сплаті за надані послуги теплопостачання (опалення житла і підігрів води).

З наявної у матеріалах справи довідки, наданої позивачем, вбачається, що за квартирою АДРЕСА_1 рахується заборгованість за послуги з опалення та підігріву води перед КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа» у сумі 5 489 грн. 87 коп. за період з вересня 2010 року по жовтень 2012 року (а.с.4).

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 є співвласником квартири та споживачем послуг, які надає позивач по справі, однак він не виконує належним чином свої зобов'язання щодо оплати наданих йому послуг відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів, а тому суд правильно стягнув з нього відповідно до його частки у праві власності на житло суму боргу за період з вересня 2010 року по жовтень 2012 року у розмірі 2744 грн. 94 коп.

Таким чином рішення суду першої інстанції суду в частині стягнення боргу з ОСОБА_1 ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не проживає у вказаній квартирі, договір про надання послуг з теплопостачання між ним та позивачем не укладався і позивач з такими пропозиціями до нього не завертався, не є безумовними підставами для відмови позивачу у стягненні заборгованості за надані послуги з теплопостачання, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст.322, 366 ЦК України, співвласник зобов'язаний брати участь у витратах, які забезпечують збереження майна у належному стані та які пов'язані із можливістю використання майна за призначенням.

Тобто обов'язки відповідача брати участь у витратах, які забезпечують збереження належної йому на праві спільної часткової власності квартири у належному стані та які пов'язані із можливістю використання цієї квартири, не пов'язані з його реєстрацією та проживанням у цій квартирі.

Згідно з вимогами ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

По справі встановлено, що КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа» надавало у період з вересня 2010 року по жовтень 2012 року послуги з теплопостачання та підігріву води у квартирі АДРЕСА_1, співвласником якої є відповідач.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_1 відмовився від отримання вказаних послуг від КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа», тоді як таке право споживача передбачено п.24 «Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.

Статтями 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання послуг згідно з типовим договором.

Отже, необхідність укладення договору про надання послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право споживача. Тому колегія суддів вважає, що відповідач, як споживач послуг, зобов'язаний відповідно до ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» укласти договір щодо надання послуг з теплопостачання та підігріву води.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні дані про те, що відповідач звертався до КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа» з приводу укладення договору про надання послуг.

Оскільки відповідачу надавалися позивачем послуги з теплопостачання та підігріву води, він не відмовився від отримання цих послуг, то між ним та позивачем існують відносини щодо надання послуг та їх оплати, що є підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості за надані послуги.

Крім того, відповідно до ст. 179 ЖК України, ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду та їх утримання здійснюється за рахунок коштів власників згідно діючих Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями (далі - Правила).

Згідно з пунктами 17, 35 зазначених Правил власник квартири, що розташована в багатоквартирному будинку, зобов'язаний сплачувати платежі за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги.

Оскільки ОСОБА_1 є співвласником квартири, то його обов'язок, як співвласника, проводити оплату за надані позивачем послуги з теплопостачання безпосередньо випливає із зазначених вище нормативних актів.

Отже доводи апелянта про порушення судом норм матеріального і процесуального права, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи і повністю спростовуються матеріалами справи, а тому його апеляційна скарга підлягає відхиленню.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому відповідно до положень ст.303 ЦПК України судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді