Вирок № 36708252, 20.01.2014, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/12138/13-к

Провадження № 1-кп/361/65/14

дата документу: 20.01.2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 року. Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Батюка В.В.,

при секретарі Юхимович О.В.

з участю : прокурора Бургели О.В.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальне провадження за №12013100010000284 внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2013 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Собичеве Шосткинського району Сумської області, українця, громадянина України, працюючого лісником Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

В С Т А Н О В И В:

27.08.2013 року, близько 07 год. 20 хв., водій ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем «HONDA ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись в світлий час доби на 4 км. + 700 м. автодороги «Під`їзд до м. Бровари» на території Броварського району Київської області в напрямку до м. Бровари, не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, проявив неуважність, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.02, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.01, а саме рухаючись по правій смузі проїзної частини в напрямку до міста Бровари, водій ОСОБА_4, при виконанні маневру розвороту вліво неправильно оцінив дорожню обстановку що склалась, не переконався, що не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перетнув подвійну суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.3, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, на які в`їзд заборонено, внаслідок чого допустив зіткнення керованого ним автомобіля «HONDA ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 з автомобілем «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався позаду в лівій смузі проїзної частини в попутному напрямку до м. Бровари, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 10.4 та 34.1.3 додатку 2 Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.02, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.01.

В результаті даної пригоди пасажирка автомобіля «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень у виді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку загинула на місці пригоди, пасажирка автомобіля «HONDA ACCORD», реєстраційний

номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження та пасажир автомобіля «ВАЗ 2107» ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у виді ЗЧМТ, струс головного мозку, садно в лобній ділянці; закритий перелом лівої стегнової кістки на межі верхньої третини із середньою третиною зі зміщенням уламків.

Грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 1.5, 2.3 (б), 10.1, 10.4 та 34.1.3 додатку 2 Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.02, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.01 перебувають в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та настанням наслідків - смертю ОСОБА_5, спричиненням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_7

Органом досудового розслідування, дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю та пояснив, що він дійсно 27.08.2013 року, вранці, керуючи автомобілем Хонда рухався в світлий час доби в напрямку до м. Чернігова.На передньому пасажирському сидінні перебувала його дружина ОСОБА_6 На території Броварського району на шляхопроводі він помилився та поїхав в напрямку до м. Бровари. Від»їхавши від шляхопроводу близько 400 м він вирішив розвернутись. Він бачив, що в тому місці була подвійна суцільна лінія дорожньої розмітки, яку перетинати забороняється. Він рухався по крайній лівій смузі.Подивившись в дзеркало заднього виду він бачив позаду себе автомобіль, однак вирішив здійснити розворот, легковажно розраховуючи, що встигне це зробити. Коли він розпочав маневр, то відбулось зіткнення автомобілів і він вже нічого не пам»ятає, оскільки втратив свідомість. Просить не наказувати його суворо, врахувати, що він визнав свою вину, розкаюється в скоєному, він добровільно частково відшкодував завдану шкоду. Цивільний позов щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди визнає частково , в меншому розмірі.

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 . йому та його неповнолітньому сину ОСОБА_7 завдана значна моральна шкода, яка полягає в тому, що він та його син зазнали великих душевних страждань внаслідок смерті близької людини. Обвинувачений добровільно повністю відшкодував заподіяну майнову шкоду та частково -5000 грн. моральну шкоду.

Цивільні позови прокурора про стягнення з ОСОБА_4 коштів, витрачених державними закладами охорони здоров»я за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 в розмірах 8248,98 грн. та 1236,20 грн, доведені, визнані підсудним і підлягають задоволенню повністю.

Цивільний позов в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди, заподіяною втратою годувальника доведений, частково визнаний обвинуваченим і підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК України: у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають працездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього отримання. Така шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років. Оскільки в результаті кримінального правопорушення, учиненого ОСОБА_4, малолітній ОСОБА_7 втратив свою матір і годувальника, то відповідно до ч. 2 ст. 1200 ЦК України така шкода йому відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

Ураховуючи, що сім'я потерпілого складалась із 3-х осіб, а середньомісячний дохід його матері ОСОБА_5 становив 3972,47 грн., частка середньомісячного доходу ОСОБА_7, яка припадала на нього становить 1324,17 грн.

Розглянувши цивільні позови в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_7 про стягнення з підсудного ОСОБА_4 моральної (немайнової) шкоди, суд вважає за необхідне задовольнити їх частково за наступними підставами.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Винність ОСОБА_4 доведена в судовому засіданні і тому він повинен відшкодовувати моральну шкоду.

Згідно ст.ст. 23. 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала з ушкодженням здоров'я, в душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. При цьому суд виходить з того, що в результаті вчиненого злочину, загинула близька людина потерпілих - дружина і мати, і вони протягом життя будуть випробувати в зв'язку з цим моральні страждання, крім того ОСОБА_7 зазнав значного фізичного болю і страждань від ушкодження здоров'я

в результаті ДТП, тривалого процесу лікування., також був порушений нормальний ритм життя та суспільні зв'язки.

Враховуючи принципи розумності і справедливості, що шкода буза завдана необережними діями, а також сімейний стан обвинуваченого, який є інвалідом 3-ї групи, суд вважає що позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування йому моральних збитків підлягає задоволенню частково, на суму 100 000 грн., а потерпілого ОСОБА_7 частковому задоволенню на суму 150 000 грн.

Учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки обвинувачений вину визнає і факт порушення правил дорожнього руху та їх наслідки не заперечує.

За таких обставин, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_4 за виключенням дослідженням документів, що характеризують його особу та доказів, що підтверджують цивільний позов.

Таким чином, суд приходить висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 в порушенні ним вимог правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого та заподіяли потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність .

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує: - за ч.2 ст. 286 КК України .

Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 286 ч.2 КК України, дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд , у відповідності до ст. ст. 66 КК України , визнає його щире каяття та часткове добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує вище наведене, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, що він є інвалідом 3 групи, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся в скоєному. Обвинувачений, як особа не являється небезпечним для суспільства, має постійне місце проживання та роботи. Тому суд, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_2, який просив призначити обвинуваченому покарання, не пов»язане з позбавленням волі, вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні йому покарання у відповідності із санкцією 286 ч.2 КК України, в виді позбавлення волі, з позбавлення його права керувати транспортними засобами. Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувались, в обранні вказаній особі до набрання вироком законної чинності запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, суд на даний час підстав не вбачає.

Судові витрати на залучення експертів, у зв»язку з проведенням експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речові докази, вказані в обвинувальному акті : автомобілі- підлягають поверненню власникам. Комп»ютерний диск - зберігати при матеріалах кримінального провадження

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.65, 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі на строк 4 (чотири)роки 6 місяців, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2(два) роки.

У відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання , встановивши йому строк випробовування в два роки. Та покласти на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Заходи забезпечення кримінального провадження, стосовно ОСОБА_4. в порядку, передбаченому ст. ст. 131, 176 КПК України, не застосовувались.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Броварської центральної районної лікарні у відшкодування витрат на лікування ОСОБА_7 -1 236,20 грн. на рр 35423021000187 в УДК Київської області, МФО 821018, код 01994497.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Київської обласної клінічної лікарні у відшкодування витрат на лікування ОСОБА_7 -8 248,98 грн.на рр 35428001000113 в УДК Київської області, МФО 821018, код 01993701.

Стягнути з ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 100 000 грн.; на користь ОСОБА_7-150 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_7 - 1324,17 грн щомісячно , починаючи з 08.01.2014 року і до досягнення ним вісімнадцяти років, тобто до 12.07.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати : 1223,60грн -за проведення інженерно-транспортної експертизи № 695А; 1223,60 грн. -за проведення інженерно-транспортної експертизи № 696А; 1101,24 грн. -за проведення інженерно-транспортної експертизи № 699А; 1223,60 грн -за проведення інженерно-транспортної експертизи № 10054А. Одержувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України Київській області , рр №31111115700008 МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м.Києва, код 37975298( за проведення експертизи в кримінальному провадженні №12013100010000284).

Речові докази: автомобіль «HONDA ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2, які перебувають на майданчику для тимчасового утримання транспортних засобів Броварського МВ -повернути власникам чи законним володільцям. Комп»ютерний диск із відеозаписом огляду місця ДТП- зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.

Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя В. В. Батюк