Ухвала суду № 36706996, 18.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 р.

Справа № 821/717/13-а

Категорія: 8.2.9

Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Шевчук О.А., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліка" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2012р. №0008691502.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.04.2013р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 12.10.2012р. по 15.10.2012р. посадовою особою відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Ліка" з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету плати за землю за період з 01.06.2011р. по 31.07.2011р., за результатами якої складено акт від 16.10.12р. №2194/15-2/31006678. /а.с.19-28/

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 271.1.1 п. 271.1, п. 288.1, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.06.2011р. по 31.07.2011р. За період червень-липень 2011 року позивач задекларував 18918,10грн. орендної плати за землю (9459,05грн. щомісячно), тоді як, на думку ДПІ, повинен сплачувати по 15944,19грн. орендної плати щомісячно, заниження склало 12970грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008691502 від 02.11.2012р. про визначення позивачу грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 12970грн. та застосування штрафу в сумі 1622,28грн. /а.с.25/

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно із п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Таким чином, позивачу необхідно було визначити податкові зобов'язання по орендній платі за землю відповідно до договору оренди, але не нижче законодавчо встановленого мінімуму (трикратного розміру земельного податку).

Судовим розглядом встановлено, що позивач не сплачував орендну плату в розмірі, яка встановлена договором оренди, діючим в червні-липні 2011 року. За договором оренди від 19.03.04р. №040471300061, укладеному між позивачем та Херсонською міською радою, про оренду земельної ділянки під продовольчим ринком, площею 0,4177га по вул. Патона, 8, м. Херсона, розмір орендної плати з 01.01.08р. встановлений сторонами у відсотковому відношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 5 % від суми оцінки. При цьому розмір нормативно-грошової оцінки в договорі також не зазначений. Тому виходячи з таких умов договору оренди, позивач мав сплачувати орендну плату у червні-липні в розмірі 5% від діючої в цьому періоді нормативно-грошової оцінки ділянки.

Згідно листа № 01-2345 від 26.09.12р. управління Держкомзему у м. Херсоні Херсонської області нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка є об'єктом оренди позивача, станом на 01.06.11р. становить – 3826604,98грн. в т.ч. 3785512,50грн. за 0,4125га та 41092,48грн. за 0,0052га. Сума орендної плати за рік (5 %) складає 191330,26грн., щомісячний платіж орендної плати відповідно 15944,19грн., а позивач сплачував тільки 9459,05грн. орендної плати.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка" – залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: