Ухвала суду № 36706618, 16.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15758/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М. В.,

за участю представників сторін:

від позивача Полинь А.С.,

від відповідача Єзута К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Граве Україна страхування життя» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2013 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Граве Україна страхування життя» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому просив скасувати постанову відповідача №141/17-4/20 ФМ від 16.09.2013 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка (інспекція) приватного акціонерного товариства «Граве Україна страхування життя» щодо дотримання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» та інших нормативно-правових актів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р.

Результати перевірки відображено в акті від позапланової виїзної перевірки (інспекції) приватного акціонерного товариства «Граве Україна страхування життя» №186/17-4 ФМ від 30.08.2013 р., в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п.3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» в частині невиконання обов'язку щодо забезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, в день виникнення підозр, після їх проведення або при спробі їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення; п. 15 Порядку взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого Постановою КМУ від 25.08.2010 р. № 747, в частині невиконання обов'язку виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу з початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після їх проведення, або в день виникнення підозри, або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення; п. 5 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» в частині невиконання обов'язку щодо забезпечення реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення; п. 7.5 розділу 7 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого Розпорядженням Держфінпослуг від 05.08.2003 р. № 25, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.08.2003 р. за № 715/8036 в частині невиконання суб'єктом первинного фінансового моніторингу обов'язку реєструвати фінансову операцію в порядку установленому законодавством; підпункту а) п. 6 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» в частині повідомлення Спеціального уповноваженого органу про фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу протягом трьох робочих днів з дня їх реєстрації або спроби їх проведення; підпункту 22 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» щодо обов'язку суб'єкта первинного фінансового моніторингу виявляти фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, відповідно до ст. 15 цього Закону.

16.09.2013 р. на підставі акта перевірки відповідачем винесено постанову №141/17/20 ФМ про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) позивачем вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом про фінансуванню тероризму» та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, якою застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 34000,00 грн.

Вважаючи дану постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова прийнята Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачених законодавством.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, штрафні санкції застосовано до позивача на підставі ст. 23 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом про фінансуванню тероризму» від 28 листопада 2002 року N 249-IV (далі по тексту - Закон N 249-IV) у зв'язку з тим, що товариством не було виявлено операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу

З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем (цедентом) та АТ «Грацер Вексельзайтіге Ферзіхерунг Акцієнгезельшафт» (перестраховиком) було укладено договори про перестрахування договорів зі страхування життя б/н від 17.04.2000 року та від 30.12.2005 року, згідно умов якого позивач сплачує перестраховику перестрахові премії, які перестраховик погоджується приймати, а перестраховик здійснює виплату на користь товариства перестрахового відшкодування у строки та порядку, визначені договорами перестрахування.

Як вбачається з акта перевірки, позивачем перестраховику було здійснено наступні перерахування перестрахової премії:

- 07.02.2011 року - відшкодування за 4-й квартал 2010 року у сумі 1114949,88 USD (еквівалент 8859057,26 грн.);

- 19.05.2011 року - відшкодування за 1-й квартал 2011 року у сумі 555488,50 USD (еквівалент 4431965,00 грн.);

- 31.08.2011 року - відшкодування за 2-й квартал 2011 року у сумі 869698,65 USD (еквівалент 6932107,03 грн.);

- 09.12.2011 року - відшкодування за 3-й квартал 2011 року у сумі 689328,33 USD (еквівалент 5507664,42 грн.);

- 31.05.2012 року - відшкодування за 1-й квартал 2012 року у сумі 525753,87 USD (еквівалент 4202087, 81 грн.);

- 07.03.2012 року - відшкодування за 4-й квартал 2012 року у сумі 1204664,39 USD (еквівалент 9622859,15 грн.).

Крім цього, приватним акціонерним товариством «Граве Україна страхування життя» було отримано від перестраховика наступні відшкодування згідно договорів:

- 26.01.2011 року відшкодування за 4-1 квартал в сумі 262962,34 USD (еквівалент 2087605,42 грн.);

- 26.05.2011 року - відшкодування за 1-й квартал 2011 року у сумі 218639,70 USD (еквівалент 174555,77 грн.);

- 01.08.2011 року - відшкодування за 2-й квартал 2011 року у сумі 220209,42 USD (еквівалент 1755333,33 грн.);

- 22.11.2011 року - відшкодування за 3-й квартал 2011 року у сумі 321542,64 USD (еквівалент 2567357,12 грн.);

- 01.02.2012 року - відшкодування за 4-й квартал 2011 року у сумі 250875,74 USD (еквівалент 2004421,90 грн.);

- 07.05.2012 року - відшкодування за 1-й квартал 2012 року у сумі 217750,06 USD (еквівалент 1739801,20 грн.);

- 31.07.2012 року - відшкодування за 2-й квартал 2012 року у сумі 373267,35 USD (еквівалент 298525,93 грн.);

- 26.10.2012 року - відшкодування за 3-й квартал 2012 року у сумі 350442,52 USD (еквівалент 2801103,05 грн.).

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону N 249-IV обов'язковий фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, з виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу відповідно до статті 15 цього Закону, ідентифікації учасників таких операцій та вивчення їх діяльності, ведення обліку цих операцій та відомостей про їх учасників, обов'язкового звітування про них Спеціально уповноваженому органу, а також подання додаткової інформації про фінансові операції та їх учасників, що стали об'єктом фінансового моніторингу з боку Спеціально уповноваженого органу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону N 249-IV суб'єктами первинного фінансового моніторингу є, зокрема, 1) банки, страховики (перестраховики), кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи.

Згідно з п. а ч. 2 ст. 6 Закону N 249-IV суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний повідомляти Спеціально уповноважений орган про фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, - протягом трьох робочих днів з дня їх реєстрації або спроби їх проведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону N 249-IV фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13000 гривень), та має одну або більше таких ознак, зокрема, одержання (сплата, переказ) страхового (перестрахового) платежу (страхового внеску, страхової премії) (п. 12); проведення страхової виплати або страхового відшкодування (п.13).

Відповідно до абз. 1 п. 12 ч. 1 Закону N 249-IV неподання суб'єктом первинного фінансового моніторингу інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, Спеціально уповноваженому органу - це, зокрема, неподання інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу (відсутність на обліку у Спеціально уповноваженого органу належним чином оформленого та поданого зазначеним суб'єктом первинного фінансового моніторингу повідомлення (інформації) про такі фінансові операції).

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону N 249-IV у разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на нього в установленому законом порядку може бути накладено штраф: за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання Спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають такому моніторингу, - у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Відповідно до ч. 7 статті 23 зазначеного вище Закону - санкції до суб'єктів первинного фінансового моніторингу, передбачені цією статтею, застосовуються суб'єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють регулювання і нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу, в межах їхньої компетенції.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про стахування» перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Згідно статті 10 Закону №85/96-ВР страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Враховуючи положення статей 10, 12 Закону №85/96-ВР перестраховим платежем є плата за перестрахування, яку перестрахувальник зобов'язаний внести перестраховику згідно з договором перестрахування.

Як вбачається з матеріалів справи, кожна з фінансових операцій, за неподання інформації про які до Спеціально уповноваженому органу, до позивача було застосовано фінансові санкції, перевищує суму 150 000 грн.

Крім того, вказані вище фінансові операції мають ознаки сплати перестрахового платежу та одержання перестрахової премії, що визначені ст. 15 Закону N 249-IV.

У зв'язку викладеним, відповідно до положень ч. 1 ст. 15 Закону N 249-IV такі операції підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем не подано Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, а тому притягнення товариства до відповідальності до відповідальності у зв'язку з виявленим порушенням шляхом винесення оскаржуваної постанови є законним та обґрунтованим.

Доводи апелянта щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки товариства, за наслідками якої було винесено оскаржувану постанову, спростовуються тією обставиною, що відповідачем було отримано листи від Державної служби фінансового моніторингу України з інформацією щодо ймовірних фактів порушення у 2011 році ПрАТ «Граве Україна страхування життя» вимог порядку Реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають первинному фінансовому моніторингу, а відповідно до

ч. 1 п. 1.6 Порядку проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг №26 від 05.08.2003 року, позапланові перевірки можуть проводитись Нацкомфінпослуг за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Порядком, зокрема, письмового повідомлення про ознаки порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та відповідно до норм матеріального та процесуального права та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Граве Україна страхування життя» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ч. 5 ст.254 КАС України) та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 20.01.2014 року

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.