Постанова № 36706394, 17.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2013 р.

Справа №801/6419.1/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.,

за участі представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача – не з’явився,

від третьої особи – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія+»,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державного реєстратора Красноперекопської районної державної адміністрації АР Крим

про визнання недійсними установчих документів,

ВСТАНОВИВ:

Красноперекопська об’єднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія+» із вимогами про визнання недійсними установчих документів, а саме: змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія+» щодо збільшення статутного капіталу до розміру 3311800,00 гривень, які зареєстровані у Єдиному державному реєстрі 11.05.2011 року за №11281050010000334. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем при реєстрації змін до установчих документів допущені суттєві порушення діючого законодавства, які, на думку позивача, є підставою для визнання недійсними установчих документів відповідача

Позивач відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та завчасно; позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, у тому числі зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, відповідач надіслав заперечення проти позову.

Суд, враховуючі клопотання позивача щодо розгляду справи за їх відсутністю, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача та третьої особи, враховуючі, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, у тому числі є заперечення відповідача проти позову, керуючись ч.4 ст. 122, ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності не з’явившихся учасників процесу.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія+» (код ЄДРПОУ 36166026, юридична адреса: 96020, АР Крим, Красноперекопський район, село Почетне, вул. Леніна, будинок 37-А) зареєстроване 03.10.2008 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим.

Красноперекопською об’єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим 16.01.2013 року за результатами позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія+» з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Полімер-Універсал» за серпень-вересень 2012 року складено довідку за №37/22.3/36166026 (а.с.13-17).

У ході перевірки встановлено, ТОВ «Надія+» внесено зміни до Статуту підприємства у зв’язку із збільшенням статутного капіталу до 3311800,00 гривень.

Державним реєстратором Красноперекопської районної державної адміністрації АР Крим 11.05.2011 року за записом №11281050010000334 внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо збільшення Статутного капіталу ТОВ «Надія+», який склав 3311800,00 гривень.

Позивач, посилаючись на той факт, що згідно даним синтетичного обліку підприємства по рахунку 46 «Несплачений капітал» рахується дебіторська заборгованість в сумі 8995,52 гривень, що свідчить про сформованість капіталу не у повному обсязі, вважає, що зміни до Статуту ТОВ «Надія+» щодо збільшення Статутного капіталу до розміру 3311800,00 гривень, яка зареєстровані у ЄДР 11.05.2011 року за №11281050010000334, здійснені з порушенням діючого законодавства, атому є недійсними.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу заявлених до відповідача вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону зміни до відомостей про юридичну особу підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи та порядок внесення змін до відомостей про керівника передбачені ст. 19, 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором 11.05.2011 року за записом №11281050010000334 внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо збільшення Статутного капіталу ТОВ «Надія+», який склав 3311800,00 гривень.

При цьому, суд зазначає, що державний реєстратор не наділений повноваженнями встановлювати достовірність даних, зазначених в документах, а тільки зобов'язаний перевірити відповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці, відомостям, які зазначені в поданих документах.

Крім того, відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього Закону.

В той же час, ст. 27 вказаного Закону містить вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, і відмова у проведенні державної реєстрації з інших підстав не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 82 Господарського кодексу України, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Суд зазначає, що статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону про господарські товариства). У зв'язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.

Таким чином, статут товариства є локальним нормативним актом, який містить норми, що розраховані на неодноразове застосування (діють у часі) та адресовані певному колу осіб учасникам товариства, членам його органів, працівникам та є обов'язковими для них.

В силу вимог статей 88, 120, 134, 143, 151, 154 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) статут товариства повинен містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства, а також, для товариств з обмеженою відповідальністю - розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді та граничний розмір відповідальності учасників товариства з додатковою відповідальністю.

Відповідно до вимог статей 88, 143, 154 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 27, 30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за наявності одночасно таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи установчі документи відповідають вимогам законодавства, та навіть у випадку можливого допущення порушення при прийнятті та затвердженні установчих документів щодо Статуту ТОВ «Надія+» щодо збільшення Статутного капіталу до розмірі 3311800,00 гривень, які зареєстровані у ЄДР 11.05.2011 року за №11281050010000334 вони можуть бути усунені.

Крім того, відповідні положення установчих документів щодо збільшення Статутного капіталу не порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Так, ч.3 ст. 6 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Вказана норма кореспондує з п. п.20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України, згідно якому органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців. (п. 67.2. ст. 67 ПК України)

Тобто, органи державної податкової служби можуть звертатись з вимогами про припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання; з вимогами про скасування державної реєстрації змін до установчих документів не в усіх випадках, а лише у тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатись з вказаними вимогами у випадках здійснення діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.

Суб'єктом владних повноважень не наведено доказів здійснення відповідачем діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.

Статтею 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачені підстави для скасування державної реєстрації змін до установчих документів, а саме - постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи - у зв'язку із чим суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Позивачем не надано доказів, що зміни до установчих документів відповідача, а саме щодо збільшення Статутного капіталу ТОВ «Надія+» вчинені з порушенням діючого законодавства, а стосовно посилань позивача на ч. 8 ст. 52 Закону України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 року № 1576 (із змінами та доповненнями) в частині, що збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі, суд зазначає, що вони стосуються внесення первинних вкладів, встановлених при утворені товариства та не можуть бути підставою для визнання недійсними установчих документів, а саме змін до Статуту щодо збільшення Статутного капіталу до розміру 3311800,00 гривень, які зареєстровані у ЄДР.

Вимоги податкового органу про визнання недійсними установчих документів можуть бути предметом розгляду у тому випадку, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції у разі порушення відповідачем-юридичною особою вимог податкового законодавства.

Відповідно п. 61.1. ст. 61 Податкового Кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.61.2. ст. 61 Податкового Кодексу України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що зміни до Статуту ТОВ «Надія+» щодо збільшення Статутного капіталу до розміру 3311800,00 гривень, не стосується правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Посилання позивача в обґрунтування позову на те, що згідно даним синтетичного обліку підприємства по рахунку 46 «Несплачений капітал» рахується дебіторська заборгованість у сумі 8995,52 гривень, суд вважає безпідставним, оскільки вказане може свідчити про те, що Статутний капітал ТОВ «Надія+» був сформований не в повному обсязі, однак, це не створює підстав для визнання недійсними змін до установчих документів.

У будь-якому випадку наявність окремих порушень законодавства, пов’язаних із формуванням статутного капіталу не можуть бути самостійною підставою для задоволення позовних вимог податкового органу, якщо при цьому не буде доведено спрямованості дій платника податків щодо збільшення Статутного капіталу на ухилення від виконання податкових обов'язків.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.12.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.12.2013 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.