Ухвала суду № 36706069, 16.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2014 р. м. Київ К/9991/42002/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівГончар Л.Я. Мороз Л.Л. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Прокурора м. Авдіївки в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в м. Авдіївці Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року

в с т а н о в и л а :

У лютому 2011 року Прокурор м. Авдіївки в інтересах держави в особі УПФ України в м. Авдіївці Донецької області в Донецькому окружному адміністративному суді пред'явив позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості із сплати страхових внесків.

В обґрунтування позовних вимог зазначив що внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов'язку у період з липня по вересень 2010 року ним допущено утворення заборгованості перед УПФ України в м. Авдіївці Донецької області в сумі 707,22 грн.

Нараховані органом ПФ України суми заборгованості у встановленому порядку ОСОБА_4 не сплачені.

Просив визнати несплачені фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 суми страхових внесків заборгованістю перед УПФ України в м. Авдіївці Донецької області та стягнути з нього на користь Управління 707,22 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року, залишеною без зміни ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року, позовні вимоги Прокурора м. Авдіївки в інтересах держави в особі УПФ України в м. Авдіївці Донецької області задоволено.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь УПФ України в м. Авдіївці Донецької області заборгованість по страховим внескам у сумі 707,22 грн.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій вказав на те, що оскаржувані рішення судів у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 у порушення вимог Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не здійснював сплату страхових внесків до Пенсійного фонду відповідно до цього Закону.

Така правова позиція судів, на думку колегії суддів, є правильною й такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Статтею 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом (пунктом 7 частиною першою статті 1 Закону № 2464-VI).

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 4 Закону 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону 2464-VI облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом другим розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 2464-VI встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 77), нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.

Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2 - 14 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону 2464-VI).

Відповідно до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Оскільки після набрання чинності Закону 2464-VI перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється, а тому, не може бути видано документ про реєстрацію платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом четвертим розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 2464-VI закріплено, що у період до перетворення Пенсійного фонду на неприбуткову самоврядну організацію відповідно до пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" завдання та функції Пенсійного фонду та його територіальних органів щодо збору та ведення обліку єдиного внеску виконують відповідно Пенсійний фонд та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

Таким чином, нормами Закону 2464-VI на Управління як на орган, який виконує функції Пенсійного фонду, покладено обов'язок по веденню та взяттю на облік позивача як платника єдиного внеску до Пенсійного фонду.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює, зокрема, керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, організовує роботу з ведення персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та автоматизованого оброблення інформації у системі Пенсійного фонду України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_4 перебуває на обліку УПФ України в м. Авдіївці Донецької області, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Ним допущено утворення заборгованості зі сплати страхових внесків за 3-ій квартал 2010 року в сумі 707,22 грн., оскільки сплата страхових внесків здійснювалася у складі сум єдиного (фіксованого) податку у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом 2464-VI.

Тому, суди правильно вказали на те, що не сплачена сума страхових внесків підлягає стягненню з відповідача на користь УПФ України в м. Авдіївці Донецької області у повному обсязі.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року в адміністративній справі за позовом Прокурора м. Авдіївки в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості із сплати страхових внесків - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Гончар Л.Я.

Мороз Л.Л.