Ухвала суду № 36705834, 14.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2014 року м. Київ К/800/36275/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 р.

у справі № 816/936/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз»

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (Пирятинське відділення)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз» (далі - позивач, ПАТ «Лубнигаз») звернулось до суду з позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (Пирятинське відділення) (далі - відповідач, Лубенська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 р. постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2013 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ від 08.01.2013 р. №0000042301 в частині збільшення ПАТ «Лубнигаз» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 327 773,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 163 886,50 грн.

У касаційній скарзі Лубенська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 р. скасувати, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2013 р. залишити в силі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення був акт перевірки Лубенської ОДПІ № 2679/22-05524713 від 21.12.2012 р., в якому зроблені висновки про порушення ПАТ «Лубнигаз» вимог пункту 187.1. статті 187, пункту 198.6. статті 198, пунктів 201.1., 201.4. статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено ПДВ за червень 2012 року - 327 773,26 грн.

Відповідно до положень пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 30.04.2012 р. між ТОВ «Газ-Трейд-Ойл» та ПАТ «Лубнигаз» укладено договір №041 ГТ про купівлю-продаж природного газу.

Згідно з свідоцтвом №200029441 ТОВ «Газ-Трейд-Ойл» є платником ПДВ з 03.07.2009 р., дата початку дії свідоцтва 29.02.2009 р.

На підставі господарський операцій з ТОВ «Газ-Трейд-Ойл» позивачем сформовано податковий кредит у розмірі 327 773,26 грн. на підставі електронних податкових накладних, а саме: №182 від 31.05.2012 на суму ПДВ 154 869,01 грн., №200 від 13.06.2012 - 7824,46 грн., №220 від 20.06.2012 - 45271,26 грн., №246 від 30.06.2012 - 119808,53 грн.

При цьому вищевказані податкові накладні були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року «Про затвердження Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних».

Також, як встановлено судом апеляційної інстанції, податкові накладні у паперовому вигляді № 182 від 31.05.2012р., № 200 від 13.06.2012р. № 220 від 20.06.2012р., № 246 від 30.06.2013р. були у позивача на час перевірки, проте, у зв'язку із хворобою працівника не були своєчасно надані.

Крім того, з аналізу норм податкового законодавства вбачається, що 24.05.2012 р. положення ПК України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» були приведені у відповідність з іншими нормативно-правовими актами щодо порядку та можливості використання у податковому обліку та фінансовій звітності підприємств відповідних електронних документів під час формування податкового кредиту. На момент формування позивачем податкового кредиту за червень 2012 року з використанням електронних податкових накладних ПК України вже містив відповідні положення про можливість їх використання, а на час подання позивачем відповідної декларації (декларація з ПДВ була подана 19 липня 2012 року) вказані положення ПК України вступили в законну силу.

Відтак, за умови реальності господарських операцій, проведення розрахунків, належного оформлення бухгалтерської документації, реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних питання форми податкової накладної носить технічний характер, оскільки всі перелічені обставини підтверджують право позивача на внесення відповідних сум до складу податкового кредиту.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області відхилити.

2.Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов