Ухвала суду № 36705799, 14.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2014 року м. Київ К/800/38403/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р.

у справі № 825/936/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Бобровицький молокозавод»

до Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Бобровицький молокозавод» (далі - позивач, ПАТ «Бобровицький молокозавод») звернулось до суду з позовом до Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Козелецька МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Бобровицького відділення Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000581630 від 07.11.2012 р. в частині грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 734343,86 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р. постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Козелецька МДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу «Бобровицький молокозавод», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Козелецькою МДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності податку на додану вартість за січень - серпень 2012 року ПАТ «Бобровицький молокозавод», за результатами якої складено акт № 191/153/30004072 від 29.10.2012 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п. 13 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників», тобто суми податку на додану вартість не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну сплати, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

ПАТ «Бобровицький молокозавод» 01.11.2012 р. відправило на адресу Бобровицького відділення Козелецької МДПІ заперечення до акта про результати камеральної перевірки за вих. № 182.

07.11.2012 р. від Козелецької МДПІ на адресу позивача надійшов лист № 401/10/15-007 від 07.11.2012 р. про відмову у задоволенні заперечення.

На підставі акта перевірки Козелецької МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000581630 від 07.11.2012 р., відповідно до якого позивачу було донараховано суму штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 734 351,41 грн.

В ході адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення - рішення у задоволенні скарг позивача було відмовлено.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали частково необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця

Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до п 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Разом з тим відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників» № 4268-VI від 22.12.2011 р. внесено зміни до п. 1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо механізму виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації за продані ними молоко та м'ясо в живій вазі.

Так, згідно вказаного Закону сума податку на додану вартість нараховану при здійсненні операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, сплачується до спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 30 відсотків, та на спеціальний рахунок, відкритий підприємством в органах державної казначейської служби у розмірі 70 відсотків.

Перерахування суми податку на додану вартість до спеціального фонду Державного бюджету здійснюється у строки, встановлені п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, а перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок відкритий в органах казначейської служби для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко і м'ясо в живій вазі здійснюється до 15 числа місця, наступного за звітним (податковим) періодом.

Відповідно до п. 31.1. ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий додаток чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

У відповідності до п. 56.21 с. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, перерахування суми податку на додану вартість у період з січня по серпень 2012 року у сумі 734343,86 грн. на спеціальний рахунок відкритий в органах казначейської служби для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко в живій вазі здійснювалось ПAT «Бобровицьий молокозавод» у строк вказаний у Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників» та відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджено платіжними дорученнями по перерахуванню коштів на дотаційний рахунок та копіями виписок територіального органу Державного казначейства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення № 0000581630 від 07.11.2012 р. в частині грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 734343,86 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є неправомірним.

Щодо перерахування позивачем суми податку на додану вартість у період з січня по серпень 2012 року у сумі 7,55 грн., згідно платіжного доручення № 1101 від 20.04.2012 р., колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про порушення ПАТ «Бобровицький молокозавод» строку сплати вищевказаної суми.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов