Ухвала суду № 36705470, 16.01.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 січня 2014 року Справа № 905/3384/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши касаційну

скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06 листопада 2013 року

на ухвалу господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2013 року

у справі № 905/3384/13

господарського суду Донецької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська лізингова компанія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

про визнання виконавчого напису №664 від 15.03.2013р. таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 подано касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06 листопада 2013 року, з проханням скасувати вищезазначені судові акти та зобов'язати господарський суд Донецької області прийняти позовну заяву третьої особи до розгляду.

Подана касаційна скарга в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2013 року не відповідає вимогам розділу ХІІ№ Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ст.107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Тобто, зі змісту статті 107 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що ухвала місцевого господарського суду може бути оскаржена у касаційному порядку виключно після її перегляду в апеляційному порядку. Натомість, оскаржувана ухвала господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2013 року в апеляційному порядку не переглядалась, а тому не може бути переглянута у суді касаційної інстанції.

Отже, за змістом розділу ХІІ1 ГПК України ухвала місцевого господарського суду може бути оскаржена після її перегляду в апеляційному порядку, а тому в цій частині оскарження слід відмовити.

Також подана касаційна скарга в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 06 листопада 2013 року не відповідає вимогам розділу ХІІ№ Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

ОСОБА_4 не додано доказів надсилання копії касаційної скарги від 15 листопада 2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Донспецпром", Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська лізингова компанія" та Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6.

Натомість ОСОБА_4 додано копії фіскальних чеків від 15 травня 2013 року, що не стосуються надіслання касаційної скарги від 15 листопада 2013 року на ухвалу господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06 листопада 2013 року у справі № 905/3384/13 сторонам по справі.

У відповідності до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору. Згідно з п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З 1 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", статтею 4 якого визначено розміри ставок судового збору за подання касаційної скарги до господарського суду. Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на ухвалу суду ставка судового збору встановлюються у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати (п.п.8 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", який набрав чинності з 1 січня 2013 року, мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2013р. становить 1147 грн. Проте скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Враховуючи те, що з резолютивної частини касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_4 оскаржується ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 06 листопада 2013 року, то належний розмір судового збору, який підлягав сплаті, становив 573,50грн.

ОСОБА_4 звертаючись із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06 листопада 2013 року, не надало відповідних доказів сплати судового збору.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення норм законодавчих актів та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Заявником не обґрунтовано в касаційній скарзі суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права в оскаржуваній постанові. Аналізуючи норми права, заявник не вказує на порушення допущені судом, та не мотивує в чому полягають ці порушення, не вказує які висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають законодавству та посилається тільки на обставини справи.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 111і ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на те, що касаційна скарга ОСОБА_4 не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не дає підстав для перегляду ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 06 листопада 2013 року у справі № 905/3384/13 господарського суду Донецької області у касаційному порядку і підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 107 ч.4 ст.111, п.3 п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1.Відмовити ОСОБА_4 у прийняті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2013 року.

2.Касаційну скаргу ОСОБА_4 в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 06 листопада 2013 року у справі №905/3384/13 повернути заявнику.

Головуючий І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко