Постанова № 36704017, 13.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

13 січня 2014 року 13:32 №826/19847/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

приватного підприємства «Холдинг принт»

до

державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2013 №0000992204,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 січня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Холдинг принт» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2013 №0000992204.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві необґрунтовано, на підставі хибних висновків акту камеральної перевірки від 21.10.2013 №26/26-53-22-04-21 прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2013 №0000992204.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 21.10.2013 №26/26-53-22-04-21 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 15.11.2013 №0000992204.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість приватного підприємства «Холдинг принт» за серпень 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення приватним підприємством «Холдинг принт» пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту на суму 6 899,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві складено акт від 21.10.2013 №26/26-53-22-04-21 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2013 №0000992204, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 8 624,00 грн., у тому числі: 6 899,00 грн. – основний платіж, 1 725 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно з пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Так, згідно з вимогами Податкового кодексу України камеральні перевірки проводяться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Разом з тим, в акті державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 21.10.2013 №26/26-53-22-04-21 відсутній аналіз податкової звітності приватного підприємства «Холдинг принт» за серпень 2013 року, висновки зроблені із посиланням на акт державної податкової інспекції у Оболонському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Компанії» від 18.09.2013 №497/22-03/38698504, без дослідження жодних первинних документів по господарським взаємовідносинам позивача з контрагентом.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

За доводами відповідача, висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на нікчемність господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Компанії» за серпень 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, приватним підприємством «Холдинг принт» придбавався товар у товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Компанії», який в подальшому був реалізований різним контрагентам.

На підтвердження руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії видаткової накладної від 14.08.2013 №409 та податкової накладної від 14.08.2013 №112.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між приватним підприємством «Холдинг принт» та товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Компанії», вказано на висновки акту державної податкової інспекції у Оболонському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 18.09.2013 №497/22-03/38698504 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Компанії».

Разом з тим, з акту про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Компанії» від 18.09.2013 №497/22-03/38698504 вбачається декларування товариством грошових зобов’язань із податку на додану вартість за серпень 2013 року, у тому числі за наслідками правовідносин із приватним підприємством «Холдинг принт».

Проте акти перевірок позивача та його контрагента не містять аналізу первинних документів платників податків, відсутня інформація про сплату задекларованих контрагентом позивача грошових зобов’язань по взаємовідносинам із приватним підприємством «Холдинг принт».

Отже відповідачем проведено камеральну перевірку позивача без перевірки первинних документів щодо правильності формування даних податкового обліку, без врахування даних податкової звітності платників податків.

А тому висновки акту перевірки державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 21.10.2013 №26/26-53-22-04-21 є необґрунтованими та передчасними, оскільки акт не містить доказів суперечності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Компанії» фіскальним інтересам держави.

Також, суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 18.09.2013 №К/9991/76242/12, від 08.10.2013 №К/9991/6432/11, від 09.10.2013 №К/800/7079/13, від 10.10.2013 № К/800/29238/13, від 10.10.2013 №К/9991/62045/11.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних доказів щодо обґрунтованості податкового повідомлення-рішення від 15.11.2013 №0000992204, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 15.11.2013 №0000992204.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 17.01.2014