Постанова № 36703930, 20.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2013 року № 826/17695/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С.,

розглянувши у порядку скороченого провадженні адміністративну справу

за позовом

Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»

про

вжиття заходів ринкового нагляду шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення розповсюдження та реалізації продукції (електричних інструментів, а саме: углошліфувальної машини МВ 1400СЕ Plus та шуруповерту акумуляторного «Зеніт» 3мА 18/12-1, на яких не нанесено національний знак відповідності та не відповідає ГОСТ 12.2.013.3-2002 у мережі магазинів Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (юридична адреса:02139, м.Київ, вул. Братиславська, 11, код ЄДРПОУ 32490244).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області області планової перевірки характеристик продукції ТОВ «Епіцентр К» (м.Запоріжжя, вул.Запорізька, 1-в) було встановлено порушення вимог п.7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, та п. 27 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, а саме: розповсюдження продукції (електричних інструментів): углошліфувальної машини МВ 1400СЕ Plus та шуруповерту акумуляторного «Зеніт» 3мА 18/12-1, на етикетках (пакуванні) яких не нанесено національний знак відповідності. Здійснено відбір зразків продукції та згідно протоколу випробувальної лабораторії ТОВ «Випробувально-сертифікаційний центр «ПІВДЕНТЕСТ» встановлено невідповідність углошліфувальної машини МВ 1400СЕ Plus, ГОСТ 12.2.013.3.-2002.

Інспекцією з питань прав захисту споживачів у Запорізькій області відповідно до п.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» подано адміністративний позов.

13 грудня 2013 року відповідачем подано до суду заперечення на позов. Заперечуючи проти позову, ТОВ «Епіцентр К» посилається на те, що при розповсюдженні кутошліфувальної машини «Sparky» та акумуляторного шуруповерта «Зенит» вимоги п. 7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання не були порушені, оскільки національний знак відповідності нанесено на відповідні інструкції з експлуатації та документи, в яких визначені гарантійні зобов’язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність як того вимагає п. 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладання. Національні знаки відповідності нанесено на відповідні гарантійні талони, що входять до обов’язкової товаросупровідної документації. Крім того, ТОВ «Випробувально-сертифікаційний центр «ПІВДЕНТЕСТ» не визначено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, як орган з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів; у Технічних регламентах відсутнє посилання на ГОСТ 12.2.013.3-2002, що ставить під сумнів результати випробувань та вказує на безпідставність здійснених висновків про неналежну якість продукції в частині відповідності вимогам технічних регламентів. Під час перевірки позивачу були надані декларації про відповідність продукції вимогам технічних регламентів, сертифікат відповідності, висновки СЕС, однак до уваги взяті не були. Позивач також не надав проект рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, запереченння до проекту рішення, що свідчить про порушення процедури вжиття заходів ринкового нагляду шляхом тимчасосової заборони надання продукції на ринку.

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України передбачено застосування скороченого провадження в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

З’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, розглянувши наявні у справі документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконання наказу №182 від 09.07.2013 року, на підставі направлення про проведення перевірки від 02.09.2013 року №120-Пр, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області з 11.09.2013 року по 12.09.2013 року проведено планову перевірку ТОВ «Епіцентр К» щодо характеристик продукції. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 11.09.2013 року №000107, в якому встановлено порушення: на етикетках (пакуванні) углошліфувальної машини МВ 1400СЕ Plus та шуруповерту акумуляторного «Зеніт» 3мА 18/12-1 не нанесено національний знак відповідності, не надано накладні договори на поставку продукції. Здійснено відбір зразків продукції.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що перевірка здійснена ним у відповідності Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" від 01.12.2005 року з наступними змінами і доповненнями Кабінет Міністрів України визначає зразок (опис) та затверджує правила застосування Національного знака відповідності, що використовується для засвідчення відповідності технічним регламентам.

Положенням п. 5 ПРАВИЛ застосування національного знака відповідності, затверджених Постановою КМ України від 29.11.2001, № 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності", знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Відповідно до переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, що зазначені у Додатку 1 до Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого Постановою КМ України, від 11.04.2002, № 506 "Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів" машини та прилади для механізації робіт у побуті підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні і при цьому мають супроводжуватись гарантійним талоном. Таким чином гарантійний талон є обов’язковим документом при реалізації зазначеної продукції.

Таким чином, судом встановлено, що на момент перевірки, кутошліфувальна машина «Sparky» та акумуляторний шуруповерт «Зенит» супроводжувалися товаросупровідною документацією до складу якої входить гарантійний талон, на якому був нанесений Національний знак відповідності.

Ст. 28 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року з наступними змінами і доповненнями, передбачено, що якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.

Продукція не може вважатися такою, що становить серйозний ризик, за тих лише підстав, що існують можливості для досягнення більш високого рівня безпечності продукції або на ринку пропонується інша продукція, що становить менший ступінь ризику.

Орган ринкового нагляду повідомляє про продукцію, що становить серйозний ризик, та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо неї, органам з оцінки відповідності, що виконували процедури оцінки відповідності цієї продукції.

Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.

Положенням п. 7 Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженою Постановою КМ України від 26.12.2011 року №10477 оцінка ризику проводиться посадовою особою органу ринкового нагляду шляхом проведення аналізу, за результатами якого визначається рівень загрози.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду сценарного плану ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція та проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Відповідно до п.15 Методики у разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить низький рівень загрози та стосовно якої технічними регламентами не встановлено спеціальних вимог щодо забезпечення її безпечності, обмежувальні (корегувальні) заходи органами ринкового нагляду щодо такої продукції не вживаються.

При цьому органи ринкового нагляду невідкладно приймають рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачів (користувачів) про ризик, який становить продукція, а у разі необхідності - рішення про вжиття заходів до приведення продукції у відповідність з вимогами щодо забезпечення безпечності такої продукції.

Таким чином, сама по собі невідповідність продукції вимогам нормативного документу (ГОСТ) не може бути підставою для зупинення її розповсюдження та реалізації. Підставами для вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути ризики, що становить продукція внслідок невідповідності вимогам нормативних документів або нормативно-правових актів.

Оскільки оцінка ризику продукції позивачем суду не представлена, позивачем не зазначено достатніх та обґрунтованих доказів щодо необхідності для вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Суд також звертає увагу на те, що Законом, що визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (надалі – Закон №877-V).

Так, ч. 4 ст. 4 Закону №877-V визначено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

В свою чергу, Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року №2735-VІ (надалі – Закон №2735) встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Так, з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема, приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень (п. 6 ч. 1 ст. 11 Закону №2735).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону №2735, заходами ринкового нагляду є, у тому числі, обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку; заборону надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції.

У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про усунення невідповідності продукції встановленим вимогам та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції (ч. 4 ст. 29 Закону №2735).

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону №2735, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, внесення змін до таких рішень чи їх скасування приймаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх повноважень, визначених законами України.

Частиною 5 ст. 4 Закону №877-V передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, – із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності врегульовані статтею 183-6 КАС України. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування. При цьому, адміністративний позов подається суб'єктом владних повноважень до окружного адміністративного суду не пізніше наступного дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа про вжиття заходів реагування, обґрунтованість яких підлягає підтвердженню судом.

З адміністративного позову суб'єкта владних повноважень вбачається, що останній звертається до суду в порядку п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України та просить заборонити надання продукції на ринку до повного приведення даної продукції у відповідність із встановленими вимогами.

В контексті з вищевикладеним, слід зазначити, що п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, на підставі якого звертається позивач з даним адміністративним позовом передбачає застосування скороченого провадження в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Враховуючи усе вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 158-163, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч. 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур