Ухвала суду № 36703806, 20.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

20 січня 2014 року № 826/376/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києвідо Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМС-Центральна Україна» Товариства з обмеженою відповідальністю «Зінат»про визнання недійсним правочину та стягнення у дохід держави коштів, одержаних за таким правочином,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМС-Центральна Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зінат», в якому просить суд:

1) визнати договір № 08-0612 від 01.06.2012, укладений між ТОВ «ОМС-Центральна Україна» та ТОВ «Зінат», - недійсним;

2) стягнути з ТОВ «Зінат» на користь ТОВ «ОМС-Центральна Україна» кошти у розмірі 1 645 755,54 грн., одержані за договором № 08-0612 від 01.06.2012;

3) стягнути з ТОВ «ОМС-Центральна Україна» на користь держави кошти у розмірі 1 645 755,54 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ОМС-Центральна Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2012 по 30.09.2012 при взаємовідносинах із контрагентами, в т.ч. із ТОВ «Зінат». За результатами перевірки складено Акт перевірки № 581/22.1-7/37950006 від 27.05.2013 року.

До того ж, в позовній заяві позивач також зазначає, що ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС був складений акт № 4765/22-8/33887863 від 12.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Зінат»» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2009 по 30.09.2012 р.

Разом з цим, як зазначає ДПІ у позовній заяві, встановлені вищезазначеними актами перевірок обставини, свідчать про те, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «ОМС-Центральна Україна» із ТОВ «Зінат», зокрема за договором № 08-0612 від 01.06.2012, носять характер нікчемного правочину, що в силу положень статті 228 Цивільного кодексу України є підставою для застосування наслідків, визначених наведеною нормою, а саме визнання недійсним вказаного правочину та стягнення у дохід держави коштів, одержаних за таким правочином.

Вирішуючи з урахуванням вищенаведеного питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 1 статті 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, згідно з ч. 4. ст. 102 КАС України («Поновлення та продовження процесуальних строків») правила даної статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Предметом даного спору є визнання недійсним правочину № 08-0612 від 01.06.2012, укладеного між відповідачами, та стягнення у дохід держави коштів, одержаних за таким правочином. Разом з цим, аналіз змісту та характеру правовідносин, що виникли між відповідачами, їх оцінка на підставі норм законодавства та висновок про нікчемність правочину викладені, як зазначає ДПІ, у Акті перевірки № 581/22.1-7/37950006, що був складений і підписаний 27.05.2013 року.

З огляду на наведені норми процесуального права та зважаючи на дату складення акта перевірки, яким зафіксовано висновок податкового органу про нікчемність правочину, суд приходить до висновку, що датою виникнення у позивача права на звернення до суду із даним позовом є саме 27.05.2013 року.

В контексті наведеного суд зазначає, що Вищий адміністративний суд України у листі від 06.05.2011 року № 742/11/13-11 наголосив на тому, що при визначенні строку звернення до суду з позовом про застосування наслідків визнання правочину нікчемним судам слід керуватися загальними правилами, передбаченими статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно строк звернення податкового органу до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення відповідних санкцій становить шість місяців. Зазначений строк обчислюється з дня, коли податковий орган дізнався або повинен був дізнатися про порушення інтересів держави внаслідок вчинення відповідного правочину з протиправною метою. Таким днем може бути або день проведення відповідної перевірки, або день надходження до органів державної податкової служби інших документів, які свідчать про вчинення відповідного правочину з протиправною метою, наприклад даних зустрічних перевірок контрагентів платника тощо.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03 вересня 2012 року у справі №К/9991/49691/12.

З огляду на наведене, датою, з якою пов'язується виникнення у ДПІ права на звернення до суду із даним позовом є, як вже зазначено вище, 27.05.2013 року, та враховуючи положення ч. 2 ст.99 КАС України останнім днем звернення до суду з вказаними вимогами є 28.11.2013 року.

При цьому, матеріали позову не містять відомостей, з яких би вбачалось отримання ДПІ інших матеріалів відносно обставин укладання та виконання вищезгаданого договору, датованих у пізніший термін.

Як вбачається з позовної заяви, остання подана до канцелярії суду 16.01.2014 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

При цьому, позовна заява не містить доводів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження наведеного.

Відповідно до положень статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

В контексті наведеного слід додати, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

В даному випадку, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду, а також відсутність підстав для визнання причин пропуску поважними, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків передбачених ст. 100 КАС України, а саме - про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись положеннями статей 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без розгляду.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику.

3. Звернути увагу позивача, що залишення позовної заяви на підставі ст. 100 КАС України на стадії до відкриття провадження у справі не позбавляє його права звернення до суду з позовом, з наданням обґрунтування поважності причин пропуску строку та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

4. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про залишення позовної заяви без розгляду. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін